Б’є значить сяде? Домашнє насильство: кого і за що карає закон в Україні

Четвер, 06 січня 2022, 08:00

"Проблема в тому, що для мене це майже сатанинська справа, тому що вона використовує людину, яка не може захистити себе ... Це принизливо. Дуже принизливо", – такими словами Папа Римський Франциск нещодавно описав домашнє насильство.

І справді, сьогодні у світі загалом, та в Україні зокрема, досить актуально постала проблема домашнього насильства. 

Основні зміни у національному законодавстві відбулися в Україні у 2017-2018 роках у зв’язку з прийняттям та набуттям чинності Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" та також низки законодавчих актів, якими було внесено зміни у Кримінальний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Кримінальний процесуальний кодекс України тощо.

Адміністративній відповідальності підлягають особи, які вчинили домашнє насильство – умисні діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок яких завдана (чи могла бути завдана) шкода фізичному або психологічному здоров’ю потерпілого.

До адміністративно-караних діянь відноситься застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право тощо.

За вчинення адміністративного правопорушення на винну особу може бути накладене стягнення у вигляді штрафу  від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170-340 гривень), громадські роботи на строк від 30 до 40 годин або адміністративний арешт на строк до 10 діб.

Кримінальна відповідальність встановлюється за більш суспільно-небезпечні діяння і настає за вчинення домашнього насильства. 

Такі дії полягають у вчиненні умисного систематичного фізичного, психологічного або економічного насильства, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.

За вчинення такого злочину винній особі може бути призначене покарання у виді громадських робіт строком від 150 до 240 годин, арешту на строк до 6 місяців, обмеження волі  до 5 років, чи позбавлення волі строком до 2 років.

Додатково судом можуть бути обрані спеціальні обмежувальні заходи щодо винної особи та її контактів з потерпілим.

Моніторинг рішень, винесених судами України, показав, що за останні роки кількість фактів домашнього насильства невпинно зростає.

Так до адміністративної відповідальності у 2019 році притягнуто 136 213 осіб, у 2020 році – 163 391 особу, за неповний 2021 рік – понад 200 000 осіб.

 

Водночас до кримінальної відповідальності у 2019 році притягнуто 255 осіб, у 2020 році – 1089 осіб, у 2021 році – 1772 особи.

 

Наведені статистичні дані характеризують докорінні зміни, які відбулися в українському суспільстві за цей час. 

Можна сказати, що постраждалі від домашнього насильства усвідомили, що насильство у сім’ї не можна замовчувати.

Читайте також: "Залюблені" до смерті чи вбивства: реальні історії жертв насилля

Наступним кроком і орієнтиром є трансформація громадянського суспільства, виховання небайдужості оточуючих до проблем жертви, її ефективний захист та допомога.

З цією метою запроваджено низку цікавих ініціатив, котрі стосуються реагування на факти домашнього насильства.

  1. Покладення додаткових обов’язків на педагогічних працівників (вчителів, викладачів), які перебувають у щоденному контакті з дітьми, які здобувають освіту.

    Пропонується ввести обов’язок педагогічних працівників інформувати відповідні соціальні служби та поліцію про отримання інформації про домашнє насильство щодо дитини в сім’ї, а також про виявлення на тілі (одязі) будь-яких слідів, які можуть свідчити про домашнє насильство щодо дитини.
  2. Зобов’язання медичних працівників вживати заходів реагування. Під час медичних оглядів та звернень до лікарні у зв’язку з отриманими травмами, медичні працівники за наявності підозри про її отримання в результаті фізичного насильства у сім’ї, зобов’язані будуть повідомляти державні органи про такі факти.
  3. Запровадження можливості подачі анонімних скарг на випадки домашнього насильства. У грудні 2021 року запроваджено "гарячу лінію 15-47", а також веб-сайт з питань протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей: https://1547.ukc.gov.ua 

    Сервіси працюють цілодобово, тож можна онлайн сповістити про випадки домашнього насильства та насильства за ознакою статі. Вказані інструменти надають можливість, окрім іншого, подати анонімну скаргу на випадки домашнього насильства.

Поряд з державними проєктами, виникають і громадські. Так, зокрема, у 2021 році за ініціативи українського представництва міжнародної ініціативи чоловіків на підтримку жінок проти гендернозумовленого насильства та дискримінації в Україні з’явився мобільний застосунок "White Ribbon Ukraine".

Функціонал платформи складається з трьох напрямків: екстрена допомога жертві, ведення обліку фактів та надання інформації для виявлення ознак домашнього насилля. 

У додатку можна знайти номери телефонів для екстреного дзвінка, найближчий центр підтримки, поліцейську дільницю або службу екстреної допомоги.

Алгоритм дій особи, постраждалої від домашнього насильства

1) вжити заходи, спрямовані на збір доказів протиправної поведінки та документування протиправних дій;

Якщо владнати сімейний конфлікт не вдається, потенційний потерпілий повинен вжити заходів для фіксації доказів, які б могли містити інформацію про ініціатора конфлікту, дії (бездіяльність) кривдника та небезпечні наслідки, які настали в результаті.

2) звернутися у поліцію для припинення правопорушення та обмеження контактів між учасниками конфлікту;

Прибуття на місце події поліції завжди позитивно впливає на зниження напруги між конфронтуючими сторонами. Позитивною новелою законодавчих змін 2017-2018 років є запровадження термінового заборонного припису терміном до 10 діб. Вказаний захід дозволяє негайно вжити обмежувальних заходів до передачі справи до суду, завершення розгляду та прийняття відповідного рішення.

Зазначений припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами поліції у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Терміновий заборонний припис може передбачати зобов’язання:

  • залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;
  • заборону на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;
  • заборону в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Під час вирішення питання про винесення термінового заборонного припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення.

3) звернення до суду у порядку цивільного судочинства із заявою про винесення обмежувального припису.

Така заява повинна бути розглянути протягом 72 годин. При цьому спектр обмежувальних заходів, які запроваджуються за рішенням суду на строк від 1 до 6 місяців, є більш широкими та можуть включати один або декілька обов’язків:

  • заборону перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
  • усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
  • обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
  • заборону наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
  • заборону особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
  • заборону вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.

4) у разі систематичності домашнього насильства з боку одного і того ж самого кривдника – звернення до поліції для притягнення винного до кримінальної відповідальності;

Неодноразові факти притягнення до адміністративної відповідальності за наявності негативних наслідків у вигляді фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи, надає можливість притягнення кривдника до кримінальної відповідальності.

Куди ще можна звернутися у випадку домашнього насильства?

  1. 102 ― Національна поліція України;
  2. @police_helpbot ― чат-бот у Telegram від МВС.
  3. 772 або 0 800 500 225 ― Національна дитяча гаряча лінія;
  4. 116-123 або 0 800 500 335 ― "Ла Страда";
  5. мобільні бригади Міністерства соціальної політики в регіонах;
  6. денні центри UNFPA.

Українське суспільство за останні роки усвідомило, що насильство у сім’ї не можна замовчувати.

Подальші новації повинні бути спрямовані на створення нетерпимого ставлення громадян до фактів домашнього насильства, посилити готовність протидіяти таким негативним проявам, викорінити байдужість до них.

Дмитро Патрелюк

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Майбутнє інвестиційної професії: як залишатися затребуваним у нових реаліях

Втрата документів під час війни: що робити, і як технології можуть допомогти

Міжнародна спільнота журналістів закликає президента України припинити залякування ЗМІ

Демографія – найбільший виклик повоєнної України

Дозвільна кухня: Реєстрація потужностей чи експлуатаційний дозвіл для бізнесу?

Уроки впровадження накопичувальних пенсій у Польщі, що варто взяти до уваги