Оновлення прогнозів щодо ймовірних сценаріїв воєнної агресії проти України з боку РФ – 30 січня
Автори колонки: Андрій Загороднюк, Олексій Павлючик, Андрій Риженко, Аліна Фролова, Андрій Клименко
Минулого тижня група експертів Центру оборонних стратегій за підтримки низки українських та іноземних фахівців зробила прогноз щодо вірогідності подальшої ескалації воєнної агресії з боку Російської Федерації.
У цьому матеріалі ми актуалізуємо вказану оцінку із урахуванням поточних змін безпекового середовища, які виникли впродовж минулого тижня.
Також радимо переглянути колонку Чи буде велика війна з РФ? І що зараз робити від 10 грудня 2021 року з переліком деяких гібридних сценаріїв, що досі залишаються актуальними.
Ключові висновки станом на зараз:
1) зберігається достатньо високий рівень воєнних загроз з боку РФ через поступове нарощування спроможностей військ (сил) РФ на кордонах з Україною;
2) водночас, у найближчій перспективі, сценарій повномасштабного вторгнення РФ з метою захоплення більшої частини чи всієї території України продовжуємо вважати малоймовірним.
3) Більш загрозливими та реальними ми вважаємо деякі локальні сценарії, а також різні сценарії потужного гібридного впливу, як описано в минулій статті.
Підкреслюємо, що всі деталі оперативної обстановки добре відомі військовому та військово-політичному керівництву України.
Основні тренди розвитку оперативної обстановки
Сухопутний вимір
Станом на 30.01.22 загальна кількість військ Росії вздовж кордонів, в Республіці Білорусь та на окупованих територіях Сходу України і Криму складає близько 135 тисяч військовослужбовців, забезпечених відповідним озброєнням, військовою та спеціальною технікою.
Такої кількості військ все ще замало для успішної реалізації сценарію "повномасштабного вторгнення".
Розгортаються підрозділи Збройних сил (ЗС) РФ – близько 8-10 тисяч – на території Білорусі, зокрема в Гомельській області, які братимуть участь в спільному навчанні ЗС РФ та ЗС Білорусі "Союзна рішучість – 2022" (1-20 лютого).
Додатково на територію Білорусі перекинуто підрозділи 103-ї ракетної бригади Східного військового округу (ВО) Росії, які мають на озброєнні ОТРК "Искандер" та інші військові частини і підрозділи.
Ці військові формування на території Білорусі разом з угрупуваннями військ (сил) на території РФ потенційно можуть створити загрозу північним областям України та Києву.
Важливим нюансом є те, що триває розгортання об’єднаної системи управління військами по навчанню, як на території Білорусі, так і РФ. Це є відмінністю від стану справ в минулому році.
Також спостерігається деяке збільшення військової техніки, про що детальніше повідомимо згодом.
Те, що протягом минулого тижня продовжувалося прибуття техніки та особового складу ЗС РФ до місць зосередження поблизу кордонів України, насамперед пов‘язано із вказаними навчаннями.
Читайте також: Три варіанти наступу Росії і як її зупинити. Тижневий дайджест
Морський вимір
Ситуація на Чорному і Азовському морях суттєвих змін не зазнала.
У період з 19 по 28 січня проводились тактичні навчання кораблів Чорноморського флоту, які стали підсумком першого етапу підготовки у новому навчальному році ЗС РФ.
Основні навчання, які відпрацьовувались у морі, можна віднести до заходів оборони власних військово-морських баз та самооборони кораблів. Це відповідає тематиці початкових курсових завдань збройних сил на першому етапі навчання.
Розрахунково, що на борту цих шести російських десантних кораблів може бути завантажена бригада морської піхоти з технікою. Але станом на зараз, найбільш ймовірно, на них транспортується БТГр 336-ї бригади морської піхоти Балтійського флоту (орієнтовно 1000 осіб та до 90 одиниць бронетехніки).
Приблизно таку ж кількість військ зі складу 810-ї бригади морської піхоти ЧФ можуть взяти на борт 5-и десантних кораблів в Севастополі (ще два ВДК знаходяться не у боєготовому стані), що може представляти загрозу десанту на Чорноморському узбережжя України.
Разом із аеромобільним і повітряним десантом, сили якого накопичені і зосереджені в Криму, це може створювати загрозу проведення операцій ЗС РФ на Півдні України.
Станом на зараз стоїть питання, чи підуть шість згаданих десантних кораблів до Чорного моря після завершення маневрів у Середземному морі.
Наступну активізацію дій ВМФ РФ на Чорному і Азовському морях очікуємо з 10 лютого, з початком стратегічних навчань ЗС РФ.
Повітряний вимір (вірогідність повітряних/пакетних ударів)
Зараз у нас немає додаткових фактів або нових припущень щодо доцільності здійснення РФ авіаційних ударів по об’єктах на території України. Особливо по об’єктах цивільної (критичної) інфраструктури.
Окремо (не у якості підготовки до наземної частини операції) наносити повітряні удари по цивільних об‘єктах є недоцільно як з військової, так і з політичної, і комунікаційної точки зору.
Ми вважаємо, такий ризик малоймовірним, хоча і підтримуємо зусилля місцевих влад щодо підготовки до таких ударів, зокрема підготовку бомбосховищ тощо.
Потенційно ймовірною виглядає лише можливість нанесення ракетних ударів, зокрема з території Білорусі та окупованих територій по об’єктах військової інфраструктури.
Логістика (медицина)
За останній тиждень в ЗМІ було зафіксовано декілька повідомлень щодо направлення медичних підрозділів ЗС РФ до українського кордону та їх готовності до участі у можливих бойових діях.
Враховуючи те, що медичне забезпечення є одним з видів забезпечення військ (сил) ЗС РФ, кожне угрупування військ має відповідні штатні військово-медичні підрозділи для надання необхідної допомоги військовослужбовцям, в тому числі поза місцями пунктів постійної дислокації.
Тому на цьому етапі цей маркер може свідчити про виконання звичайних заходів щодо забезпечення медичної допомоги військами РФ за відсутності стаціонарних медичних закладів.
Такий рівень готовності фактично не відрізняється для виконання бойових або навчально-бойових завдань.
Цей маркер дуже важливий для розуміння загальної готовності військ, але недостатній для висновків або припущень щодо подальших можливих дій ЗС РФ.
Інформаційний вимір
Треба відмітити, що всі заходи оперативної та бойової підготовки військ (сил) РФ супроводжуються активними діями з маскування і дезінформації, а також потужними інформаційними акціями як в українському, так і міжнародному інформаційному просторі.
Під час моніторингу це вимагає значної фільтрації отриманих даних та використання тільки перевірених джерел інформації.
Прикладом спроби введення в оману є нещодавна заява РФ про завершення перевірки бойової готовності військ та їх повернення від українського кордону у місця постійної дислокації.
Насправді відводиться лише незначна частина військ Західного військового округу з полігонів та місць навчань.
Решта військ всіх задіяних військових округів ЗС РФ, включно із Західним, залишаються вздовж кордонів України.
Взагалі ми рекомендуємо читачам також ретельно та обережно ставитися до вибору джерел інформації та не піддаватися на провокації сенсаційних новин і "конспіративних теорій" з неперевірених або скомпрометованих зв’язком з Кремлем джерел.
Аналіз внутрішніх ЗМІ та висловлювань посадових осіб РФ показує, що станом на зараз дещо змінилася тональність їх висловлювань у напрямку заперечення намірів щодо вторгнення в Україну.
При цьому лунають інформаційні меседжі представників влади РФ про те, що війну Росії "навязують".
Зміна тональності в інший бік може бути швидкою, наприклад, за декілька днів до можливого застосування військ. Тому цей фактор грає роль, але лише у короткостроковій перспективі і не дає прогнозів щодо більш віддалених за часом операційних та стратегічних задумів Кремля.
Зараз керівництву РФ буде важко пояснити більшості свого населення і неможливо пояснити міжнародній спільноті необхідність нового витку війни, особливо масштабної.
У зв‘язку з цим залишається ймовірність події-тригера, як то провокації, про можливість чого ми писали у попередній статті.
Інформаційна війна йде повним ходом, тому читачам рекомендуємо бути пильними, уважними та мислити критично.
Читайте також: Чому ботоферми така важлива зброя для Росії та як їх перемогти?
Зміни, які прогнозуються найближчим часом:
- завершення перекидання військ ЗС РФ на територію Білорусі та розгортання об’єднаної системи управління угрупуванням по навчанню як на території Білорусі, так і РФ;
- активні заходи бойової підготовки в Південному ВО, у тому числі в окупованому Криму;
- нарощування морської компоненти ЗС РФ у Чорному Морі після завершення навчань ВМФ РФ в Середземному Морі.
Підсумок
Хоча ми і вважаємо, що вірогідність "повномасштабного сценарію" залишається незначною, РФ накопичує війська на кордоні і це становить високий ризик для України.
Це точно не причина панікувати, але це також причина активно проводити заходи підготовки.
Нашими рекомендациями залишається активізація дій по розгортанню Територіальної оборони, резерву для посилення захисту об‘єктів критичної інфраструктури на ключових напрямках, в тому числі столиці України, підготовка населення до оборони та здійснення заходів цивільної оборони.
Спокійна (але без втрат часу), прагматична підготовка України до всеохоплюючої оборони із залученням військових підрозділів, органів цивільного управління та місцевих громад є надважливою.
Андрій Загороднюк, Олексій Павлючик, Андрій Риженко, Аліна Фролова, Андрій Клименко
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
