Національний спротив: наступний етап зміцнення оборони

Російська агресія проти України триває майже вісім років. У 2014 році Росія напала на нас, порушивши усі можливі угоди, віроломно, коли ми були не готові. Насамперед – психологічно. Але Україна встояла. Українці встояли. З того часу ми стали набагато сильнішими. 

Бойовий дух наших воїнів на висоті, Збройні Сили готові дати відсіч, і у нас є чим.

Ми тверезо оцінюємо ризики. 

Погрожуючи Україні, Кремль атакує увесь цивілізований світ. Демонстративно готуючи ескалацією, Москва намагалася похитнути єдність Заходу. Але цей блеф не вдався. 

Ми отримуємо безпрецедентну допомогу від партнерів, її буде ще більше. Не усі наші дії я можу пояснювати публічно. 

Ми домовились з партнерами працювати без зайвих анонсів і висвітлювати результати. Але ми рухаємось дуже послідовно. 

Кремль намагається дестабілізувати Україну гібридними засобами, зокрема, сіючи паніку. Ми не повинні дати йому цієї можливості. 

Впевненість у власній країні, у її Збройних Силах – це не менш ефективна зброя, ніж Javelin, NLAW чи Stinger.

І сьогодні ми думаємо не тільки про тактичні кроки, а про розвиток.

Найкращий спосіб убезпечити Україну від подальшої військової ескалації з боку Російської Федерації – створити умови, за яких агресор понесе неприйнятні для себе втрати і не зможе досягти мети. А мета в нього одна – знищити незалежну українську Державу. 

Стримати ворога допомагає міжнародна підтримка, за яку я щиро вдячний нашим партнерам. Але слід усвідомлювали - захищати Україну нам все одно доведеться в першу чергу самим. І ми самі повинні розвивати спроможності для цього, покладаючись на свої власні сили.

Реалістично оцінюючи співвідношення військового потенціалу російської і української армії, наше завдання – створити асиметричні відповіді там, де баланс поки що не на нашу користь.

Для цього ми повинні зробити так, щоб російській військовій машині протистояла не тільки армія та інші структури сектору безпеки і оборони України. А вся українська нація. Підготовлена, озброєна, об’єднана. Саме це ми маємо протиставити російським спробам спричинити в нашій країні паніку, зневіру та розгубленість. Тоді у агресора не буде жодних шансів. І навіть думок вдатися до якоїсь авантюри.

Цей підхід покладений в основу філософії "всеохоплюючої оборони", яка закріплена у Стратегії воєнної безпеки України. 

Система національного спротиву – це той інструмент, який допоможе організовано залучити для відсічі агресору волю, енергію, відвагу усього українського суспільства. Йдеться про створення насправді стратегічної переваги.

16 липня 2021 року Верховна Рада України цієї каденції прийняла закон "Про основи національного спротиву". Цей закон вступив в силу з 1 січня 2022 року. Отже він діє трохи більше трьох тижнів. 

Для його практичного втілення наприкінці грудня Уряд схвалив 15 підзаконних актів. Нормативну базу загалом сформовано. Ми можем діяти.

Хочу поінформувати про логіку наших дій, поточний стан і плани на найближче майбутнє.

Читайте також: Партизани для Путіна. Хто і як захищатиме Київ у разі повномасштабного вторгнення Росії

Над чим і як ми працюємо

Загальне керівництво національним спротивом здійснює Президент України як Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України через Міністра оборони. 

Згідно з законом, національний спротив має три складові:

• Перша – це рух опору. 
• Друга складова – це територіальна оборона. 
• Третя – це система підготовки громадян до національного спротиву. 

Безпосереднє керівництво і рухом опору, і територіальною обороною здійснює Головнокомандувач ЗСУ через командувача Сил спеціальних операцій і командувача Сил територіальної оборони відповідно.

Створення руху опору – це пряме завдання Сил спеціальних операцій ЗСУ. Цей блок я залишу "за дужками". Відзначу лише, що процес іде.

Закон збільшив чисельність ССО на 1000 бійців, які готуватимуть розгортання руху опору, формуватимуть відповідні структури.

Що стосується підготовки громадян. Керівництво підготовкою громадян України до національного спротиву здійснюється Кабінетом Міністрів України через відповідні центральні органи виконавчої влади. 

Разом з колегами з МВС, МОН та Мінветеранів ми об’єднали зусилля, щоб визначити потреби, алгоритм дій і запропонувати колегам по Уряду проект акту з дорожньою картою, який унормує і запустить цю діяльність. Адже йдеться про розгортання системи загальної військової підготовки фактично для всього населення України. 

Зараз наші зусилля сконцентровані на розгортанні системи територіальної оборони (ТрО). 

Як виглядатиме і чим займатиметься ТрО

Головна перевага ТрО – це поєднання масовості і здатності надзвичайно швидко розгорнутися на певній території для виконання поставлених завдань. 

Закон визначає за системою ТрО кілька функцій, але місія дуже проста – не підпустити біду до своєї домівки. 

Організація ТрО – це справа військових, яку вони роблять спільно з цивільною владою, органами самоврядування і громадянами. 

Основою системи ТрО є Сили територіальної оборони Збройних Сил України. Це окремий рід сил у складі ЗСУ, який так само як ДШВ чи ССО підпорядкований Головнокомандувачу ЗСУ. 

Командувач Сил ТрО – бригадний генерал Юрій Галушкін, бойовий офіцер, учасник оборони Донецького аеропорту – був призначений на посаду 1 січня першим Указом Президента України Володимира Зеленського у 2022 році. З цього моменту почалося фактично розгортання Сил ТрО.

Кістяк Сил ТрО – це 25 бригад (по одній в кожній області та м.Києві), які об’єднують понад 150 батальйонів (один на район). Також закон дозволяє створити окремі бригади у містах з населенням понад 900 тис. осіб – тобто у Харкові, Дніпрі і Одесі. Крім цього додаткові частини можуть з’явитися у регіонах з населенням понад 2,4 млн осіб. Це Дніпропетровщина, Донеччина, Львівщина, Харківщина і місто Київ. 

Сили ТрО складаються з кількох компонентів.

Перший – це штат мирного часу, чисельністю 10 тис. осіб. Це професійні військові, які несуть службу за контактом в Силах ТрО. Вони формують організаційно-управлінське ядро батальйонів та бригад. В середньому по штату мирного часу у кожному батальйоні має бути близько 50 кадрових військових, а у бригаді – 90-120 осіб.

Другий компонент – це штат особливого періоду. Який сумарно буде складати понад 130 тис. осіб. Це – цивільні громадяни, які пройдуть відбір і укладуть контракт про службу в резерві ТрО. Їх буде до 600 у складі батальйону. Вони перебуватимуть під командуванням військових. Держава закріпить за ними зброю, проводитиме навчання і злагодження. 

Третій компонент, який передбачено законом – це добровольчі формування територіальних громад. Вони можуть бути створені у тому випадку, якщо таку ініціативу проявить командування Сил ТрО. А Головнокомандувач ЗСУ ухвалить відповідні рішення. 

Добровольчі формування можуть бути створені у невеликих населених пунктах для виконання допоміжних функцій – охорони, спостереження тощо. Вони діятимуть згідно завдань відповідних військових керівників Сил ТрО.

Значною мірою ТрО – це спосіб запобігти зовнішній агресії. Ворог знатиме, що в нього немає переваг раптового вторгнення. Що у разі перетину кордону під ним буквально горітиме земля. Він не зможе пройти жоден міст, його зустрінуть на кожному перехресті. А за цей час будуть розгорнуті основні сили української армії. Тому він сто разів подумає.

Не менш важливе завдання – підтримувати порядок та безпеку на флангах і в тилу, контролювати усі комунікації. Це дозволить концентрувати сили армії на пріоритетних напрямках.

Коли сотні тисяч цивільних громадян будуть підготовлені, знатимуть свій маневр поблизу свого ж дому і зможуть протягом лічених годин вийти на позиції – це створить нову якість оборони. 

Читайте також: Тероборона Києва очима учасника – військова служба вихідного дня в легкій піхоті

Розгортання 

Оскільки є три компоненти – у нас є три етапи розгортання Сил ТрО. 

Зараз відбувається розгортання штатів мирного часу. 

Після набуття спроможності підрозділами за штатами мирного часу (це означає комплектування особовим складом на 70%) розпочнеться системне комплектування резерву для особливого періоду, укладання відповідних контрактів. Варто уточнити, що в державі формуються резерви (ОР1, ОР2) для потреб бойових частин ЗСУ – для Сухопутних військ, десанту тощо. У системи ТрО буде свій окремий резерв.

Після формування резерву розглядатиметься питання про добровольчі формування територіальних громад.

Станом на сьогодні, бригади ТрО у всіх прикордонних регіонах набрали 70% спроможності, решта візьме цю планку за 3-4 тижні. Тобто десь протягом місяця буде сформовано управлінську структуру ТрО в масштабах всієї країни, а у прикордонних регіонах вже набиратиме хід формування резерву. 

Сили ТрО формуються за адміністративно-територіальним принципом.

Як вже зазначено, область – це бригада, район – це батальйон. При цьому закон встановлює такий поділ: області та м. Київ – це "зони територіальної оборони", а район області чи міста – є "районом ТрО". 

Керівниками зон і районів ТрО є очільники відповідно обласних та районних державних адміністрацій, які відповідають за ситуацію на певній території. На кожній території створюється штаб ТрО. Його очолює відповідно командир бригади чи командир батальйону. Який відповідає за формування, підготовку і виконання завдань підпорядкованими підрозділами ТрО.

Україна поділена на 4 військово-сухопутні зони — Північ, Схід, Захід і Південь. Найближчим часом Міноборони організує навчання за участі керівників органів місцевої влади та самоврядування кожної з військово-сухопутних зон. Щоб і військові, і влада на місцях чітко розуміли, які у кого обов’язки і як налагодити взаємодію.

Зараз першочергове завдання – належне облаштування місць дислокації. Де-факто йдеться про одночасне розгортання понад 150 військових частин. 

Їм необхідно забезпечити зв'язок, створити режимно-секретні об’єкти, облаштувати приміщення для зберігання зброї та боєкомплекту тощо. Зброя має бути максимально наближена до бійців ТрО, і ми створимо для цього умови.

Міноборони надіслало відповідні листи до органів влади, де визначено потреби Сил ТрО у регіонах. Так само ми надали типові вимоги до облаштування локацій. 

Ми прагнемо вибудувати партнерські стосунки з органами місцевої влади і самоврядування, адже сама ідея ТрО – це координація армії та громади. Хочу подякувати тим колегам, які вже підтримують. 

Що робити громадянам

По-перше, я прошу реалістично оцінювати ситуацію. Розгортання системи національного спротиву, зокрема, територіальної оборони, триває цілодобово. Але точно будуть якісь негаразди. Наприклад, зброї і боєприпасів достатньо. Проте десь ми отримаємо неготові приміщення. Ми їх підготуємо. 

Десь співробітники центрів комплектації ще не розібралися, як діяти. Ми їх швидко навчимо. Зараз ми працюємо над максимальним спрощенням процедур, їх цифровізацією, щоб не було потрібно збирати зайві папірці. 

Наперед хочу вибачитись перед тими, хто стикнувся з якимись недоліками. Прошу ставитись з розумінням і закликаю сприймати їх не як проблеми, а як завдання.

По-друге, я закликаю громадян зважити, у який спосіб ви готові долучитися до оборони держави. Як я зазначив, є окремі резерви бойових частин ЗСУ. Формуючи резерв ТрО, ми повинні одночасно наповнювати і підвищуватися якість резерву інших компонентів Збройних Сил. Ви маєте вибір. 

Найближчим часом ми почнемо системне інформування громадян, які бажають служити у Силах ТрО або відповідному резерві, про алгоритм дій. 

Я вдячний всім, хто робить свій внесок у зміцнення оборони держави. Кожен практичний крок зменшує вірогідність ескалації, оскільки позбавляє її сенсу для ворога. 

І наближає повернення Криму та Донецька з Луганськом. Хто б і що про це не казав. 

Олексій Резніков,

Міністр оборони України