Як колаборація освіти та бізнесу може виправити кадровий дисбаланс ІТ-ринку

В останні два роки відбувається прискорення ІТ-галузі в Україні, але його гальмує недостатня кількість кваліфікованих кадрів. Компанії змушені постійно змагатися за таланти, і це уповільнює їх.

Освіта має не просто адаптуватися до темпів розвитку галузі, але й випереджати їх. Факультет інформатики та обчислювальної техніки (ФІОТ) КПІ ім. Ігоря Сікорського спільно з бізнесом запустив пілотний проєкт, який може спричинити цілий ланцюг великих змін в українській освіті.

Кадровий голод: де поділися сеньйори?

Згідно з дослідженням Центру Економічного Відновлення, сьогодні український сектор налічує понад 200 тисяч спеціалістів. Серед них 38% джуніорів і лише 14% — сеньйорів. За цими параметрами ми сильно відстаємо від інших країн (наприклад, в Польщі 46% сеньйорів). Чому так сталося?

Дисбаланс спричинила тенденція минулих років, коли компанії активно наймали студентів других-третіх курсів. Згодом вони лишали навчання, сподіваючись заповнити прогалини вже на робочому місці.

Проте без фундаментальних базових знань – з алгоритміки, прикладної математики, архітектури, оптимізації тощо – зростати до рівня сеньйор дуже складно. 

Можна навчитися кодити або тестувати і на курсах. Ми ж прагнемо, щоби випускники ставали найкращими розробниками, архітекторами, очолювали команди та створювали інновації.

Сьогодні бізнес готовий до співпраці, адже розуміє, що студенти мають отримувати актуальні практичні знання в стінах вишів, а не на робочому місці. Тоді в перспективі цей дисбаланс вдасться виправити. Але тут постає друга проблема — система рейтингів та кваліфікації викладачів.

Актуальними знаннями про сучасні технології володіють переважно викладачі, які паралельно працюють в бізнесі. Але система освіти висуває до них низку додаткових вимог: готувати методичний матеріал, силабуси, скопуси, брати участь у наукових конференціях, проводити науково-дослідну роботу, писати наукові статті та багато іншого. Інакше щорічне оцінювання поставить викладачу низький бал.

У менторів із бізнесу фізично немає на це часу. І виходить парадокс: університети запрошують досвідчених практиків, але через це втрачають рейтинг.

Читайте також: У цифровій державі ІТ-ринок отримає найкращі умови для ведення бізнесу — Михайло Федоров

Міжнародні практики в українському виші

Реформа ІТ-освіти перебуває на етапі обговорення ініціатив і може вирішити багато освітніх проблем – фінансування, залучення практиків до викладання, власних бюджетів. Але змінювати освітній процес потрібно "на вчора", тому заклади вищої освіти мають брати ініціативу в свої руки.

Ми ретельно вивчали досвід найкращих світових вишів. Що зробило їх успішними?

1. Співпраця з бізнесом, який активно підтримує та фінансує розробку інновацій. Найбільші університети створюють технології для компаній. У країнах ЄС представники бізнесу входять до наглядових рад вишів.
2. Активна науково-дослідна робота через створення хабів, лабораторій, навчальних R&D-центрів тощо.
3. Власні бюджети (часом бюджети вишів дорівнюють або навіть перевищують міські бюджети — наприклад, Тартуський університет в Естонії).

Без потужних університетів та їхніх розробок не існувало б Кремнієвої долини.

Саме створення Стенфордського індустріального парку, співпраця університету з бізнесом у післявоєнні часи спричинили створення технологічного центру.

Якщо український ІТ-сектор хоче зайняти гідну позицію на світовому ринку, наші виші мають рівнятися на найкращі навчальні заклади. Для ФІОТ таким прикладом став Массачусетський технологічний інститут (англ. – MIT). Декілька років тому декан факультету Сергій Теленик привіз звідти багато ідей та форматів, які можуть якісно змінити освітній процес.

Реформи у ФІОТ: співпраця з бізнесом та адаптація навчальних програм

Ідея створення R&D платформи у стінах деканату ФІОТ була давно, але перші реальні кроки до її втілення ми з деканом факультету Сергієм Теленіком та екс-випускником ФІОТу Анатолієм Бойко здійснили у лютому 2021 року. Тоді було створено ГО "Розвиток IT освіти" з метою розвитку технологічної інфраструктури та IT-нетворку в Україні.

У такий спосіб ми об’єднали однодумців, прогресивних випускників, викладачів, проєктних менеджерів, студентів та волонтерів. 

Далі ми налагодили контакти з бізнесом. Нас підтримали компанії Genesis, Luxoft, DataArt, Infopulse, GlobalLogic, Netcracker, Epam, LeverX Group. Це найбільші ІТ-роботодавці в Україні, саме вони мають бути стейкхолдерами освітніх процесів.

Ми спільно обговорювали формати, як студентам отримати актуальні практичні знання, продовжуючи повноцінне навчання.

Так у програмі вперше з’явилися курси з мобільної розробки на iOS і тестування програмного забезпечення, створені спільно з Genesis.

З наступного семестру плануємо з холдингом запустити ще два курси – з розробки ігор та архітектури високонавантажених систем.

Ці дисципліни ментор читає спільно з викладачами ФІОТ, поєднуючи теорію та практику.

На курсі з розробки застосунків студенти проходять шлях від ідеї до створення прототипу.

На курсі з тестування – вивчають більш сучасний метод – автоматизацію.

Наступного семестру практичним завданням буде розробка справжньої гри. Це подобається студентам.

Ми одержали позитивні відгуки, тепер працюємо над програмою для навчального року 2022-2023. В ній має з’явитися ще більше практики: командна робота з бізнес-завданнями, створення справжніх алгоритмів, архітектури – це те, чого не вистачало студентам раніше. 

Читайте також: "Дія.City": як допомогти ІТ так, щоб нічого не зламати

Інфраструктурні об’єкти

Наступний етап роботи ГО – створення інфраструктурних об’єктів за підтримки ректора КПІ Михайла Згуровського та бізнес-партнерів. Це інноваційний хаб, смарт-парк, інтелектуальний роботодром, які стануть осередком науково-дослідної роботи. Для цих проєктів започатковано фандрейзинг.

Хаб — це 680 кв м простору. Половину займатиме зона коворкінгу та лекторію, де проходитимуть воркшопи, хакатони, олімпіади, змагання тощо. Іншу частину займатимуть шість тематичних лабораторій, які створять та обладнають компанії. Там займатимуться:

• науковими дослідженнями;
• вивченням технологій вбудованих систем;
• соціальними проєктами;
• розробкою сервісів, застосунків, ігор тощо.

В одній із лабораторій планується зробити центр стартапів, де розвиватимуть підприємницькі навички та бізнес-мислення. В реальному житті ці скіли здобуваються методом спроб та помилок.

Ми ж хочемо створити єдину екосистему інновацій та бізнес-менеджменту, як це зробили в Тартуському університеті. Студенти вивчатимуть, як функціонує бізнес-середовище, як шукати та розвивати ідеї. Ці дисципліни також викладатимуть наші партнери з продуктових ІТ-компаній, наприклад, Genesis, яка може поділитися експертизою свого R&D-центру та інвестиційного фонду. 

Станом на зараз у приміщенні завершується ремонт, і компанії розпочнуть оснащення лабораторій. Відкриття планується на початок 2022 року.

Смарт-парк – це територія біля хабу, сучасний міський парк для відпочинку і творчості. Спільно з партнерами тут реалізовуватимуть творчі, технологічні та інклюзивні ідеї.

Роботодром – інтелектуальний простір для змагань із робототехніки, лабораторії штучного інтелекту, вивчення та створення технологій для промислових роботів.

У межах цих інфраструктурних проєктів ми створюємо умови для студентів з інвалідністю — зручну лабораторію в роботодромі, технологічні інклюзивні рішення в смарт-парку. 

Усі проєкти – на 100% некомерційні. Вони мають суто практичну, освітню, наукову мету.

Для нас цей хаб – не просто ремонт старої будівлі. Ми мріємо, щоби студенти розробляли технології, брали участь у міжнародних конференціях. Цей проєкт –перша спроба колаборації між освітою та бізнесом. Сподіваємось, він стане прикладом для інших вишів та запустить великий ланцюг змін.

У подальших планах:

• створення власного дата-центру;
• інклюзивна освіта для дітей з інвалідністю;
• отримання грантів для науково-дослідної діяльності хабу;
• співпраця з міжнародними технічними університетами.

Зараз ми налагоджуємо зв’язки з міжнародними вишами – такими як МІТ, Лісабонський Університет, Університет Берклі, Університет Шеффілда. Плануємо домовитись, щоби професори цих вишів прочитали онлайн-лекції, організувати обмін досвідом серед викладачів. З Університетом Шеффілда ми обговорюємо спільний проєкт із робототехніки. 

Ми не повинні забувати, для чого взагалі побудували КПІ – для новітніх досліджень, розробки інновацій. Для цього необхідна синергія освіти, держави та ІТ-екосистеми.

Наша ціль – зробити студентів більш відкритими до нового, показати, що заробляти $350-700 у якості тестувальника — не межа. Це щось більше: за допомогою технологій можна змінювати світ.

Олена Халус