Як врятувати чергове держпідприємство
Для більшості українців робота Фонду держмайна асоціюється з організацією та модерацією приватизаційних процесів. Тобто продажем державних активів новому власнику за максимально вигідною для держави ціною. Та це лише один бік нашої роботи.
Інша іпостась Фонду – управління сотнями держпідприємств (ДП). Сьогодні їх понад 600, а ще в 2018 році було 112.
Якщо хтось думає, що Фонд керує процвітаючими заводами, фабриками та пароплавами, то це ще один міф.
Нам передають виснажені підприємства, що буквально знаходяться на межі між життям та смертю.
Їх десятиліттями безжально експлуатували та нічого не вкладали в розвиток. Це був свідомий курс на витискання максимуму ресурсів при мінімумі капіталовкладень.
Загальний сукупний збиток усіх підприємств, якими керує Фонд, ще недавно складав 3,9 млрд гривень. Третина працівників цих ДП – близько 23 тисячі осіб – мали хронічні затримки по виплаті зарплати.
До того, як перейти в управління Фонду, менеджмент держпідприємств мав дуже мало спільного з бізнесом. Ніхто не був зацікавлений в залученні інвестицій, випуску конкурентної продукції, цивілізованому маркетингу. І, навіть, отриманню прибутків – цій альфі та омезі бізнесу – не приділяли уваги.
Політика Фонду принципово інша.
Ми прагнемо зробити державні активи більш значущими та цікавими для потенційних інвесторів.
Для цього потрібно налагодити процеси управління, зменшити збитковість та підвищити прибутковість, посилити контроль та дисципліну, впровадити дієве бізнес-планування.
Йдемо до мети послідовно.
Перший етап – формування професійних команд. Для цього проводимо відкриті конкурси, аби на керівні посади приходили професіонали та люди з досвідом успішних управлінців.
В 2021 році Фонд провів понад 160 таких конкурсів – це в 5 разів більше, ніж в позаминулому році.
Одна з ключових вимог до претендентів – досвід роботи у приватному секторі економіки. Це дозволяє змінити ментальні установки менеджменту держпідприємств з пострадянських на ринкові.
Другий етап – формування стратегій та цілей кожного підприємства з їх каскадуванням на короткі періоди. Для цього встановлюємо чіткі КРІ та жорстко контролюємо їх дотримання.
Практично в режимі реального часу бачимо, чи здатне керівництво впоратися з поставленими завданнями.
Третій етап – впровадження панелі операційних та фінансових показників для великих підприємств. Це дозволяє відстежувати виконання плану по доходах та витратах. Так виявляємо проблеми на ранніх стадіях.
Коли більшість внутрішніх процесів вже налагоджені, розпочинаємо фінансове оздоровлення підприємства. Це відбувається через збільшення операційних доходів, зменшення постійних та змінних витрат, реструктуризації виробничих активів, які простоюють, а також виходу з непрофільних активів. Останні буквально "з’їдають" доходи від основної діяльності ДП.
Натомість, це суперечить азам підприємництва. Майже кожне державне підприємство володіє якимось санаторієм, базою відпочинку, готелем.
З точки зору бізнесу – краще стимулювати своїх працівників купівлею квитків на курортний відпочинок, ніж постійно утримувати власні санаторії чи бази, які потребують щоденного фінансування та бажають кращих часів з точку зору і сервісу, і технічного стану.
Тож вихід з непрофільних активів – невід’ємна частина фінансового оздоровлення державних підприємств.
Також наразі Фонд держмайна працює над створенням єдиного порталу, тобто системного IT рішення, щоб інтегрувати господарські операції підприємств на базі єдиної системи, аби зменшити кількість бюрократичних процедур.
Інструментами збільшення прибутковості ДП слугують нарощення товарообігу через посилення маркетингового напрямку, залучення додаткового капіталу, збільшення обсягу іноземних контрактів для зростання експорту.
Бізнес-підходи до управління державними активами дають свої плоди.
За останніх 16 місяців чистий збиток усіх держпідприємств в управлінні Фонду зменшився на 3 млрд гривень.
З 23 тисяч працівників, яким роками не платили зарплату, 18 тисяч вже її отримали. Загальна сума сплачених державі дивідендів у 2021 році зросла втричі порівняно з 2020 роком (з 240 млн грн до 794 млн грн). І це в ковідний рік!
Один із показових кейсів – АТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" (ОГХК).
Раніше підприємством керували в інтересах кланово-олігархічних груп. Продукція продавалася за заниженими цінами з відстрочкою платежу, по частині поставок оплата так і не надійшла, тому підприємство судиться щодо стягнення боргу. Відбувалась безжальна експлуатація без перспектив на майбутнє.
Читайте також:
Український титан для Росії: нічого особистого, лише бізнес на 300 мільярдів
Звинувачення в співпраці з ворогом. Здавалося б – до чого тут приватизація ОГХК?
Фонд отримав компанію в управління в 2019 році.
Спершу намагання прибрати корупційні схеми в компанії обернулося на підпали машин співробітників підприємства, які співпрацювали з новим менеджментом, пошкодження вагонів з продукцією, що призвело до висипання концентрату на колії та затримало доставку товару до порту для відвантаження на корабель.
Навіть сайт компанії виявився зареєстрованим на сторонню фізичну особу. І перший час його використовували для дискредитації нового менеджменту та керівництва Фонду, а сума коштів, яку вклали в медійні атаки проти Фонду ті, хто раніше "годувався" з підприємства, перевищує сотні тисяч доларів.
Але послідовні дії Фонду та менеджменту дали результати, яким можуть позаздрити, навіть, успішно процвітаючі стартапи, де показники ростуть з геометричною прогресією.
За 2019 рік чистий прибуток компанії становив 87 млн грн, а в 2020 вже 369 млн грн. За минулий 2021 рік (за попередніми даними) товарообіг компанії зріс на 47%, показник EBITDA, тобто головний показник, який говорить про дохід компанії до сплати податку на прибуток та амортизаційних відрахувань, збільшився на 116%, компанія сплатила на 77% більше податків, ніж у 2020 році.
В якості дивідендів ОГХК виплатила в 2021 році 253,5 млн грн, тоді як в 2020 році ця сума складала 50,3 млн грн. Відбувається модернізація виробничих потужностей компанії, збільшується обсяг випуску продукції.
В компанії запроваджений ефективний комплаєнс, а також електронні аукціони з продажу продукції, що також призводить до зростання її ціни під час торгів.
На поточний рік маємо великі плани та амбіції. Прагнемо вивести портфель працюючих підприємств на беззбитковість та максимально все виставити на приватизацію в 2022 році. Це матиме потрійний позитивний ефект.
По-перше, держава, нарешті, почне отримувати прибуток від свого майна, а в разі продажу підприємства – дохід бюджету від продажу часто перевищує багаторічний розмір дивідендів.
По-друге, підприємство буде розвиватися і генерувати додану вартість, а у випадку його продажу будуть створюватися нові робочі місця, збільшуватися надходження до бюджету від податків.
По-третє, ним зацікавляться інвестори, а у випадку продажу до підприємства надійдуть інвестиції, а інвестиції – це основа економічного розвитку України.
Ольга Батова