Netflix не уявляє: ризики постсвяткового політичного сезону для іміджу України

Наприкінці минулого року всі обговорювали втрати для іміджу України через не надто привабливий образ українки у відомому серіалі на Netflix "Емілі в Парижі". 

Зараз прийшов час обговорювати іміджеві втрати від постсвяткового політичного сезону. Судячи з його потенційної адженди, удар по іміджу як ззовні, так і всередині країни, буде набагато сильнішим. 

Парламент "ручного режиму"

Сьогодні громадян, інвесторів, міжнародних союзників цікавить одне питання – а реформи вийдуть? 

У влади було тридцять днів і три роки, щоб напрацювати пакет необхідних реформ в економічній, безпековій, правоохоронній, судовій, медичній, освітній сферах. Втім, найближчим часом очікувати на них не варто. Таку системну роботу ніхто не робив і робити поки не збирається.

Максимум, що зможемо побачити – це продовження "Великого будівництва", яке президент у своїх виступах часто помилково називає "реально крутою реформою". Це так само хибно, як назвати макіяж піклуванням про здоров’я, а моделюючу білизну – ефективним способом скинути зайві кілограми.  

Парламент скоріш за все буде працювати в основному над реалізацією старих ініціатив. Більшість з них виконують одне з трьох завдань – підтримка рейтингу президента, лобіювання окремих інтересів або подальша узурпація влади. 

Серед популістичних ініціатив найбільш гучна – економічний паспорт українця. 

Нагадаю, що вона про створення грошового фонду, в якому надходження від ренти накопичуватимуться на освіту, житло чи майбутню пенсію для кожної дитини, народженої з 2019 року. 

Ідею Офіс президента запозичив у таких каїн, як ОАЕ, Саудівська Аравія та Норвегії, але, як це часто трапляється, не врахував деякі нюанси. 

По-перше, у цих країн, на відміну від України, є гарантія фінансових надходжень у вигляді значних покладів нафти. 

По-друге, у цих країн, на відміну від України, профіцитні бюджети, які дозволяють реалізовувати подібні програми. Україні ж для цього треба буде брати ще більше в борг. 

Та владу такі дрібниці не бентежать. 

На першому в цьому році засіданні в четвер 20 січня податковий комітет підтримав за основу основний законопроєкт №6394 та відповідні зміни до Податкового кодексу №6396. Тож можна очікувати, що парламент розгляне його в залі найближчим часом. 

Ще з минулого року між порядками денними кочують кілька лобістських ініціатив, які ймовірно з’являться на розгляді після канікул. 

Найвідоміші – це законопроєкт №2713-д про зниження майже вдвічі ставок податків для учасників ринку азартних ігор та законопроект №5719, яким під виглядом допомоги місцевим бюджетам тягнуть правки від "Слуг народу" на користь тютюнових монополістів.

Крім того, Офіс буде і далі проштовхувати в парламенті законопроекти, які концентрують владу в руках президента. 

Насамперед це законопроекти, які повинні послабити керівників на місцях та зробити їх підконтрольною ставленикам президента, – закон про столицю №2143-3 та закон про перерозподіл функцій голів районних та обласних адміністрацій та надання контролюючих функцій новим префектам (читайте – лояльним до центральної влади) №4298.

В адженді парламенту з’явиться і законопроєкт №4487 про внутрішньопереміщених осіб, поправками до якого Офіс президента хоче зробити телеканал "Дом" загальнонаціональним російськомовним каналом. 

Залишається лише сподіватися, що це недолуга ідея завоювати голоси російськомовного  електорату, а не свідоме підігрування ворогу. 

Читайте також: Великий "Дом" для президента. Як канал для окупованих територій може стати всеукраїнським

Забаганки та рейтинги замість реформ

З реформ на порядку денному може з’явитися законопроєкт №3196-д про реформу СБУ, навколо якого точаться суперечки. 

Крім того, можуть винести на голосування законопроект №2683 про накопичувальну пенсійну систему, який стояв у плані Ради на останньому пленарному тижні грудня. 

Сама ж ідея стимулювати громадян збирати на пенсію окремо, а не лише сподіватися на державний Пенсійний фонд, зріє ще з 2004 року. І постійний дефіцит Пенсійного фонду натякає на необхідність її впроваджувати. 

Втім, якщо бути чесними, мета влади зараз – будь-якими способами втримати рейтинг. А це значить, що реальні реформи точно не входять в плани Банкової –  такі системні зміни надто чутливі для суспільства та потребують більше часу для перших результатів, ніж залишилося до виборів. 

Тож мій прогноз – навіть вищезгадані ініціативи скоріш за все відкладуть у довгу шухляду. 

Реформи, які вже не перший рік просить бізнес, на Банковій теж не на часі. Тож не варто сподіватися на реалізацію в найближчі місяці осучаснення трудового законодавства, податкову реформу та лібералізацію зарплатних податків. 

Хоча, наприклад, по зменшенню оподаткування зарплат депутати вже навіть напрацювали декілька ініціатив. Зараз в парламенті є дві концепції, автором однієї з яких є я і колеги з "Голосу". 

Ідея дуже проста – об’єднати всі зарплатні податки та одночасно зменшити ставку. Щоб податки було легко рахувати та платити, а у громадян залишалося більше грошей, якими можна розпоряджатися на власний розсуд. Втім це питання скоріше до кінця року, ніж на найближчу сесію. 

Політична воля – не єдиний гальмівний чинник для реформ. 

Щоб ухвалювати такі системні рішення потрібна злагоджена робота парламенту на всіх етапах підготовки ініціатив. Натомість повне ігнорування реальних проблем, хибні пріоритети та ходьба по лезу у вирішенні енергетичної кризи чи військової загрози аж ніяк не сприяють довірі та єдності в парламенті. 

У "Слуг народу" залишається не так багато часу та можливостей, щоб реалізувати справді значущі зміни. І навіть ці шанси депутати монобільшості витрачають на реалізацію забаганок президента та керівника його Офісу. 

Ярослав Железняк