Netflix не уявляє: ризики постсвяткового політичного сезону для іміджу України

Наприкінці минулого року всі обговорювали втрати для іміджу України через не надто привабливий образ українки у відомому серіалі на Netflix "Емілі в Парижі". 

Зараз прийшов час обговорювати іміджеві втрати від постсвяткового політичного сезону. Судячи з його потенційної адженди, удар по іміджу як ззовні, так і всередині країни, буде набагато сильнішим. 

Парламент "ручного режиму"

Сьогодні громадян, інвесторів, міжнародних союзників цікавить одне питання – а реформи вийдуть? 

У влади було тридцять днів і три роки, щоб напрацювати пакет необхідних реформ в економічній, безпековій, правоохоронній, судовій, медичній, освітній сферах. Втім, найближчим часом очікувати на них не варто. Таку системну роботу ніхто не робив і робити поки не збирається.

Максимум, що зможемо побачити – це продовження "Великого будівництва", яке президент у своїх виступах часто помилково називає "реально крутою реформою". Це так само хибно, як назвати макіяж піклуванням про здоров’я, а моделюючу білизну – ефективним способом скинути зайві кілограми.  

Парламент скоріш за все буде працювати в основному над реалізацією старих ініціатив. Більшість з них виконують одне з трьох завдань – підтримка рейтингу президента, лобіювання окремих інтересів або подальша узурпація влади. 

Серед популістичних ініціатив найбільш гучна – економічний паспорт українця. 

Нагадаю, що вона про створення грошового фонду, в якому надходження від ренти накопичуватимуться на освіту, житло чи майбутню пенсію для кожної дитини, народженої з 2019 року. 

По-перше, у цих країн, на відміну від України, є гарантія фінансових надходжень у вигляді значних покладів нафти. 

По-друге, у цих країн, на відміну від України, профіцитні бюджети, які дозволяють реалізовувати подібні програми. Україні ж для цього треба буде брати ще більше в борг. 

Та владу такі дрібниці не бентежать. 

На першому в цьому році засіданні в четвер 20 січня податковий комітет підтримав за основу основний законопроєкт №6394 та відповідні зміни до Податкового кодексу №6396. Тож можна очікувати, що парламент розгляне його в залі найближчим часом. 

Ще з минулого року між порядками денними кочують кілька лобістських ініціатив, які ймовірно з’являться на розгляді після канікул. 

Найвідоміші – це законопроєкт №2713-д про зниження майже вдвічі ставок податків для учасників ринку азартних ігор та законопроект №5719, яким під виглядом допомоги місцевим бюджетам тягнуть правки від "Слуг народу" на користь тютюнових монополістів.

Крім того, Офіс буде і далі проштовхувати в парламенті законопроекти, які концентрують владу в руках президента. 

Насамперед це законопроекти, які повинні послабити керівників на місцях та зробити їх підконтрольною ставленикам президента, – закон про столицю №2143-3 та закон про перерозподіл функцій голів районних та обласних адміністрацій та надання контролюючих функцій новим префектам (читайте – лояльним до центральної влади) №4298.

В адженді парламенту з’явиться і законопроєкт №4487 про внутрішньопереміщених осіб, поправками до якого Офіс президента хоче зробити телеканал "Дом" загальнонаціональним російськомовним каналом. 

Залишається лише сподіватися, що це недолуга ідея завоювати голоси російськомовного  електорату, а не свідоме підігрування ворогу. 

Читайте також: Великий "Дом" для президента. Як канал для окупованих територій може стати всеукраїнським

Забаганки та рейтинги замість реформ

З реформ на порядку денному може з’явитися законопроєкт №3196-д про реформу СБУ, навколо якого точаться суперечки. 

Крім того, можуть винести на голосування законопроект №2683 про накопичувальну пенсійну систему, який стояв у плані Ради на останньому пленарному тижні грудня. 

Сама ж ідея стимулювати громадян збирати на пенсію окремо, а не лише сподіватися на державний Пенсійний фонд, зріє ще з 2004 року. І постійний дефіцит Пенсійного фонду натякає на необхідність її впроваджувати. 

Втім, якщо бути чесними, мета влади зараз – будь-якими способами втримати рейтинг. А це значить, що реальні реформи точно не входять в плани Банкової –  такі системні зміни надто чутливі для суспільства та потребують більше часу для перших результатів, ніж залишилося до виборів. 

Реформи, які вже не перший рік просить бізнес, на Банковій теж не на часі. Тож не варто сподіватися на реалізацію в найближчі місяці осучаснення трудового законодавства, податкову реформу та лібералізацію зарплатних податків. 

Хоча, наприклад, по зменшенню оподаткування зарплат депутати вже навіть напрацювали декілька ініціатив. Зараз в парламенті є дві концепції, автором однієї з яких є я і колеги з "Голосу". 

Ідея дуже проста – об’єднати всі зарплатні податки та одночасно зменшити ставку. Щоб податки було легко рахувати та платити, а у громадян залишалося більше грошей, якими можна розпоряджатися на власний розсуд. Втім це питання скоріше до кінця року, ніж на найближчу сесію. 

Політична воля – не єдиний гальмівний чинник для реформ. 

Щоб ухвалювати такі системні рішення потрібна злагоджена робота парламенту на всіх етапах підготовки ініціатив. Натомість повне ігнорування реальних проблем, хибні пріоритети та ходьба по лезу у вирішенні енергетичної кризи чи військової загрози аж ніяк не сприяють довірі та єдності в парламенті. 

У "Слуг народу" залишається не так багато часу та можливостей, щоб реалізувати справді значущі зміни. І навіть ці шанси депутати монобільшості витрачають на реалізацію забаганок президента та керівника його Офісу. 

Ярослав Железняк