Внутрішній код Армії

В 2021 році 5,92% ВВП країни були спрямовані на сектор безпеки і оборони. 

На 2022 рік видатки на національну безпеку і оборону підвищили на 3,7 млрд – до 323,1 млрд (5,95% ВВП). 

Міністерство оборони отримає 131 млрд гривень без урахування державних гарантій, що більше, ніж 2021 року на 13,3 млрд грн.

Окремо частина державного бюджету закладена на соціальні зобов’язання щодо ветеранів: земля, квартири, послуги, пільги тощо. 

Та чи використовуються ці кошти максимально ефективно?

16 липня 2021 року Верховна Рада внесла зміни до законодавства та збільшила чисельність Збройних Сил України з 2022 року до 261 тисячі осіб, зокрема 215 тисяч військовослужбовців.

В 2022 році грошове забезпечення і зарплати військовим становитимуть 71,2 млрд гривень, що на 10,9 млрд гривень більше, ніж у 2021 році. 32,9 млрд гривень виділять на програму розвитку озброєння і військової техніки. 

Тобто 2/3 цього бюджету спрямовується на утримання особового складу, і 1/3 – на розвиток.

Фонд "Повернись живим!" у 2021 році презентував дослідження "Чому військовослужбовці звільняються з армії". У звіті зазначено, що 65% військовослужбовців звільняються після першого контракту (станом на 2020 рік). А отже вкладені платниками податків кошти йдуть безповоротно і процес добору-підготовки-розвитку необхідно починати спочатку.

Причин звільнень багато, та я би хотіла звернути увагу на ту частину, яка не потребує збільшення бюджетів, а натомість потребує зміни свідомості та підходів.

У дослідженні військовослужбовців умовно поділили на дві групи: 

• "Мотивовані" – схильні працювати максимально якісно та створюють мінімум проблем. 
• "Проблемні" – навпаки, працюють не якісно та створюють при цьому проблеми (неефективне використання ресурсів, негативний вплив на інших військовослужбовців, репутаційна шкода ЗСУ тощо). Ці люди – випадкові в армії. Вони приходять, а потім звільняються, попередньо витративши бюджеті видатки.

Читайте також: Чому українські військові йдуть з армії. Інтерв’ю з морпіхом, керівником фонду "Повернись живим" Тарасом Чмутом

Код колективу

Через відмінність у ставленні до служби "мотивованих" та "проблемних" військових керівництву доводиться вдаватись до заходів для досягнення дисципліни та ефективності. 

Виникають тисячі правил, обмежень, статутів, журналів, комісій та перевірок. Витрачаються сотні тисяч людино-годин управлінського ресурсу. 

Якщо ви колись виховували дітей, то добре знаєте який опір чинить особистість, коли її намагаються змінити. Що вже казати про дорослого або дорослу людину.

В армії ця неможливість змінити людину поєднана з необхідністю виконувати складні завдання в непростих умовах.

Людей неможливо змінити, можна лише створити умови, в яких прояв тих чи інших характеристик стає неможливим. Так створюється код колективу, якому за замовчуванням слідують всі, тобто організаційна культура.

Вчені ще з 70-х років ХХ сторіччя досліджують цей феномен та її вплив на ефективність організації. Дослідження Тома Пітерса і Роберта Уотермана "У пошуках досконалості: уроки найкращих американських компаній" впевнено демонструють, що сильна культура дозволяє організації вигравати на ринку.

Складно війну назвати "ринком", але у війні потрібно вигравати. Наразі розвиток армії в потужний організм є умовою виживання країни під час російської агресії. 

Читайте також: Наступний крок у реформуванні армії

Що таке організаційна культура? 

Зазвичай, потрапляючи в ту чи іншу спільноту ми "шкірою" відчуваємо, що "прийнято" або "неприйнято" в ній.

Ці правила не прописані в нормативних документах та формуються під впливом цінностей керівництва. 

Ті, хто не відповідає цьому внутрішньому коду, скоріш за все підуть, оскільки відчуватимуть себе некомфортно. Або спробують змінити правила, та для цього потрібно буде взяти на себе лідерство.

Іноді стається так, що організаційна культура не служить в інтересах самої організації. Невідповідні задачам цінності призводять до руйнування процесів та провалу в результатах.

Саме в таких випадках вище керівництво повинне задуматись про те, що культуру потрібно трансформувати. І, звичайно, почати з себе.

Що ж в армії?

В армії діють ті самі соціальні закони. З певними особливостями, пов'язаними з ієрархічною структурою, але люди всюди залишаються людьми. 

Рецепт поступового насичення Збройних Сил мотивованими військовослужбовцями, та вимивання "проблемних" лежить саме в площині того, які цінності транслюватиме вище керівництво, чи воно саме їм відповідає і чи слідують за ними підлеглі.

Це повільний процес, але кожен українець зацікавлений, щоб до лав української армії приходили мотивовані військовослужбовці. Саме таку армію очікує суспільство. 

Читайте також: Рівність в армії – це не лише права, а й обов'язки

Ціна питання

Поступова трансформація організаційної культури відбуватиметься через особистий приклад, навчання, зміну підходів до добору людей.

Нам доведеться заплатити за це певну ціну. Ми муситимемо відмовляти в підписанні контракту тим, хто не відповідає цінностям та звільнити тих, хто, можливо, надзвичайно обізнаний в військовій справі, але не є амбасадором наших переконань. 

Після початкового посилення плинності, в армії стане все більше людей, які усвідомлено прийшли за професією. 

Так ми створимо армію людей з єдиними цінностями, для яких завдання командування є викликом та честю, за ким не потрібно бігати з доганами, щоб отримати результат.

Вже зараз таких багато, та їх ставатиме більше. 

Це буде армія з єдиним кодом перемоги. Армія, яка виконуватиме завдання перед державою, і яка справедливо вимагатиме від держави відповідного виконання її частини контракту.

Тож нарешті кошти, які наразі втрачаються через плинність, зможуть бути передислоковані на розвиток армії та підвищення грошового забезпечення мотивованих бійців високого класу.

Наталія Калмикова