Хто має захистити українські суботні школи за кордоном?

На сесії Європейського парламенту 24-го листопада, яка розглядала "мігрантську" кризу на польсько-білоруському кордоні, віце-президент Європейської народної партії, іспанець – Ештебан Ґонсалез, говорячи про роль Росії у цьому питанні, сказав таке: "Путін не боїться нашого війська (ЄС), він боїться наших цінностей".

Захисниками цих цінностей були і є також півтора мільйона українських мігрантів в країнах ЄС. І йдеться не тільки про національну свідомість.

Численні дослідження з боку європейських інституцій показують дуже високий рівень інтеграції українців за короткий час. 

За українськими робітниками, в прямому сенсі, "полюють" працедавці. 

Діти українських мігрантів показують високу успішність в школах. За вплив на цих українців Москва проводить серйозну гібридну боротьбу.

Поза країнами, де проживають автохтонні українці, або там, де були  старші українські структури (північні країни), нашу діаспору в ЄС можна вважати доволі молодою. Її більшість складають українці, які мігрували вже після здобуття Україною Незалежності. Отже, і більшість суботніх шкіл, які зараз існують в країнах ЄС, сформовані не більше двох десятків років тому.

Та першими були росіяни. Для прикладу, в Португалії, після початку масової легалізації, українські трудові мігранти почали привозити сюди своїх дітей. Постало питання їх освіти. 

Хтось віддавав своїх дітей в португальські школи, а хтось у Першу Слов’янську при асоціації  "Мир", що входила в мережу фонду "Русский мир" та мала потужну підтримку від Російського посольства та місцевих комуністів. У цій школі для українців відразу створили українські класи. Головною метою було не відпускати українців з культурної та ідеологічної сфери впливу. 

Ситуацію змінила Помаранчева революція та свідомі українські жінки. При Спілці українців в Португалії створилася перша українська суботня школа "Дивосвіт". 

Саме ця школа, одна з перших, звернулася до МОН України з проханням підтримки освіти українців за кордоном. Так була започаткована Міжнародна українська школа (МУШ), яка надала можливість громадянам, що проживають за кордоном, здобувати середню освіту за екстернатною формою навчання через співпрацю з суботніми школами.

Проект був на часі і дав добру мотивацію для створення нових суботніх шкіл в країнах ЄС. Але...

На першу зустріч в українському посольстві у Лісабоні з дирекцією МУШ була запрошена також директор Першої Слов’янської школи, громадянка РФ, яка активно заперечувала Голодомор.  

Почалася довга боротьба Спілки українців в Португалії при підтримці Європейського Конгресу Українців за припинення співпраці МУШ України з російськими пропагандистськими проектами, яка закінчилася нашою перемогою лише на другому році російсько-української війни. Та й то лише частково.

Дирекція МУШ знайшла іншу форму співпраці, бо учні зі Слов’янської школи продовжували приходити на семестрову атестацію, яку проводили викладачі МУШ в українських суботніх школах у Португалії, а на сайті російської школи продовжує висіти оголошення про набір учнів, які зможуть здобути повну середню освіту МОН України. 

Тобто, в РФ заборонений Світовий Конгрес Українців, переслідуються громадські активісти, а МОН України, через МУШ підтримує Русский мир за гроші українських платників податків.

Читайте також: Питання виживання нації: яка вона – українська освіта за кордоном

Але тепер справа виглядає ще драматичніше.

На наші (Спілки українців у Португалії) численні звернення до Міністерства освіти і науки України щодо цієї ситуації, ми не отримали жодної реакції, натомість в. о. директора Міжнародної української школи – Кіріна О.Є. повідомила таке:

"Шановний Павле Олексійовичу!

Педагогічна рада Міжнародної української школи 04/10/2021 року ухвалила рішення не підписувати Договір про співпрацю між ЗНЗ "Міжнародна українська школа" та асоціацією "Спілка українців у Португалії" на 2021-2022 н.р. у зв'язку з порушенням асоціацією Порядку укладення загальноосвітнім навчальним закладом І-ІІІ ступенів "Міжнародна українська школа" Договорів про співпрацю з українськими організаціями за кордоном, при яких діють навчальні заклади, зокрема у частині розповсюдження асоціацією свідомо неправдивої інформації про діяльність Міжнародної української школи та порушення етичних норм.

З повагою, Кіріна О. Є."

Тобто, Спілка українців у Португалії, яка була фактично ініціатором МУШ, домоглася державного фінансування відряджень вчителів МУШ за кордон для проведення підсумкових атестацій (до певного періоду приїзд, проживання, харчування та відпочинок представників МУШ здійснювався за кошти батьків) несподівано стала порушником етичних норм.  

На наш запит, які саме норми ми порушили, жодного пояснення від керівництва МУШ ми не отримали. Натомість, у приватній розмові з директором  школи "Дивосвіт", пані Кіріна натякнула, щоби школа вийшла зі Спілки і тоді співпраця буде продовжена!

Очевидно, що співпраця з МУШ не є основною метою діяльності Спілки – організації, яка має багато досягнень у справі гідного представлення України та захисту українських інтересів за кордоном (для прикладу, визнання Парламентом Португалії у 2017 році Голодомору 1932-33рр. геноцидом).

Шкільництво є дуже важливим елементом збереження української ідентичності за кордоном, але існують інші форми його організації.  

У цьому випадку, проблемою є те, що МУШ повідомила про своє рішення тоді, коли вже почався навчальний процес. 

Більше того, учні "Дивосвіту", які змушені були перевестися на індивідуальну форму навчання, отримують тепер повідомлення від викладачів МУШ про виконання контрольних завдань за матеріал, який вони ще не опрацювали. 

"Добрий день!

Звертається до Вас вчитель правознавства.

Відповідно до індивідуального навчального плану Вам необхідно виконати РКР та здати співбесіду з предмету "Основи правознавства" у листопаді 2021 року.

Зверніть увагу, що в наступні місяці запланована робота з іншими учнями-екстернами і може не бути вільних годин, щоб попрацювати з Вами".

Отже, все це виглядає так, що керівництво МУШ з власних переконань, або виконуючи якесь завдання, вирішило створити серйозні проблеми для Спілки і суботньої школи "Дивосвіт". 

Адже, створивши такі умови вже під час навчального року, це сприятиме формуванню бажання українських дітей, які щоденно відвідують португальську школу, не перенавантажуватися для навчання у суботній школі, щоби здобути український атестат про середню освіту.

Альтернативою може бути відмова від школи "Дивосвіт" або взагалі від усього українського.

Можливо й дійсно так потрібно зробити?!

Адже, що, окрім моральної сатисфакції, отримують організатори і вчителі суботніх шкіл за кордоном?

"Копійкову" компенсацію за працю в суботу і вечірню підготовку для здійснення результативного навчального процесу? Вічні дорікання від членів сім’ї: "Тобі більше за всіх потрібно"?

Та й все менше батьків виявляють бажання зберігати у своїх дітей українську свідомість. Якщо у збереженні української ідентичності за кордоном не зацікавлена держава Україна, то самого бажання активних українців-емігрантів не достатньо.

Читайте також: Яку історію вчать в українських школах за кордоном?

Та найбільше зрадіють від знищення суботньої школи "Дивосвіт" в Російському посольстві.

Від самого початку війни Спілка українців у Португалії не дає спокою московським дипломатам. 

Мітинги, участь у політичних конференціях, звернення до уряду і політиків, статті у газетах…  В перших рядках завжди Спілка. 

У липні цього року Путін проголосив нову Стратегію національної безпеки Російської Федерації, де, зокрема, вказано таке: 

"20) укрепление братских связей между русским, белорусским и украинским народами;

21) противодействие попыткам фальсификации истории, защита исторической правды, сохранение исторической памяти."

Москва знову повертається до тактики лагідної русифікації. 

В російських суботніх школах в Португалії відкриваються українські класи, проводиться політика переманювання українців у російське середовище. 

На заваді стоять лише українські активісти, які вже мають певний авторитет і вміють доносити українську позицію до португальських політиків.

Отож, так виглядає що до виконання Стратегії Путіна запросили також  Міжнародну українську школу.

Павло Садоха, голова Спілки українців у Португалії