Де варто говорити з Путіним
Головною метою промови Зеленського в Раді було збити напругу у суспільстві перед акцією протесту на Майдані, яку він встиг охрестити "державним переворотом" під час свого пресмарафону. Власне, цей виступ був продовженням останнього.
Звинувачення у державній зраді, неефективному управлінні державою, корупції і фаворитизмі вийшли вже на той рівень, коли методи, які працювали раніше, більше не працюють.
Напругу не вдалося збити ані пресмарафоном, ані черговим скандалом, ані історією із замахом на чергового нікому невідомого міністра.
Методи перемикання уваги суспільства, які раніше безвідмовно працювали, більше не працюють.
Зеленський набуває нових ворогів і втрачає старих союзників, його популярність постійно падає, рейтинги його партії повзуть донизу, а невдоволення суспільства зростає.
І от він вирішує зробити виступ у парламенті у "брєжнєвському стилі".
Не зважаючи на постійні овації його групи підтримки, промова не виглядала переконливою, ба більше – у цій промові він знову оголосив про свої плани підписання капітуляції у війні з Росією, чим знову підвищив градус напруги. Адже саме так варто сприймати його заяву про необхідність "прямих переговорів з Путіним".
Читайте також: Чому заяви Зеленського про держпереворот можуть принести нам серйозні неприємності
Про що він зібрався говорити?
Путін не збирається говорити про повернення під контроль України окупованого Криму і Донбасу, про виплату репарацій за завдані російськими окупантами збитки, про налагодження рівноправного діалогу між двома країнами.
Єдине, про що Путін готовий говорити із Зеленським – це безумовна капітуляція у війні, це повернення Києва під контроль Москви, це подальше приєднання всієї України до складу Росії.
Єдиний формат переговорів з Путіним, який сьогодні потрібен Україні – це переговори, проведені на руїнах Кремля.
Дмитро Сінченко
