Що думають феміністки про військовий облік жінок?

Після оприлюднення наказу Міністерства оборони №313 про розширення списку професій жінок, які зобов’язані стати на військовий облік, багато (консервативних) чоловіків почали зловтішатися.

Вони уявляють українських феміністок зараз десь отак.

Ті чи то танцюють відьомські танці біля багаття, раді зрівнялівці військових зобов'язань, чи то посипають голову попелом, мовляв, блін, а тепер то доведеться на практиці "бути рівними".

А що насправді думають українські феміністки про військовий облік жінок?

Давайте розберемось спочатку з тим, про що взагалі зараз йдеться, і звідки це взялось?

Основою Стратегії воєнної безпеки України є всеохоплююча оборона, що передбачає, у тому числі, залучення всього потенціалу країни до можливих військових дій.

З 1 січня 2022 набуває чинності Закон про національний спротив, за яким вводиться загальна військова підготовка для всіх громадян (упс, я врятувала вас від шоку новорічного ранку).

Як на практиці реалізовуватиметься це положення 6.4. Закону ми наразі не знаємо:

"Базова підготовка організовується Міністерством оборони України разом з іншими зацікавленими центральними органами виконавчої влади та проводиться з громадянами України, які досягли 18-річного віку та не проходять військову службу в Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, службу в правоохоронних органах, шляхом проведення періодичних навчальних зборів, занять, курсів".

У цьому контексті наказ Міністерства оборони України із розширеним списком спеціальностей і/та професій жінок, які зобов’язані стати на військовий облік, виглядає логічно.

Армії потрібно знати, які резерви є для критичних випадків.

Інженерки, здатні відбудовувати зруйновану інфраструктуру, бухгалтерки, логістки, водійки для обліку і переміщень, скажімо, припасів можуть бути потрібні, й не обов'язково працюватимуть на передовій. 

Не йдеться про те, що всі скрипальки, історикині і музеєзнавиці візьмуть в руки зброю і підуть у бій.

Є багато небойових, але потрібних у разі війни професій – від організації харчування до психологічної підтримки, від хімічних досліджень до зберігання тих таки музейних цінностей.

Країні потрібно розуміти, які саме людські ресурси і в якій кількості є на випадок лиха. Саме для цього і існує військовий облік.

Раніше він був для чоловіків, і для жінок небагатьох професій, а зараз список професій для жінок, які зобов’язані стати на військовий облік, розширили.

Ось і все. Ні про яку строкову службу в армії чи негайну мобілізацію жінок не йдеться.

Тепер про те, що думають про все це українські феміністки.

Насамперед, українські феміністки це велика і розмаїта соціальна група, тож вони мають різні позиції.

Хтось критикує обов'язковий призов як такий і підтримує лише контрактну армію – для обох статей. Ці феміністки не сприймають нововведення. Примітка для сексистів – ця феміністична позиція не підтримує облік, строкову службу і мобілізацію чоловіків також. Воювати має лише контрактна армія.

Хтось вважає, що усе населення країни, на яку напали, має брати участь в обороні, і мобілізація жінок у разі нападу – це добре. Ці феміністки схвально або нейтрально ставляться до військового обліку жінок.

Дехто сподіваються, що цей крок допоможе жінкам активніше брати участь в територіальній обороні та отримувати посади в контрактній армії, і внаслідок подібних змін кількість сексизму у війську зменшиться.

Читайте також: Рівність в армії – це не лише права, а й обов'язки

У чому українські феміністки сходяться:

1. Міністерство оборони знало про необхідність введення такого наказу ще на початку року. Це зміни, які зачіпають мільйони українських громадянок — і це не було прокомуніковано ніяк.

Відсутність комунікації спричинила значний стрес жінкам, які не розуміють, про що йдеться, не знають що їм робити, і уявляють собі страхи про медогляди у військкоматах і про марширування з автоматами в той час як їхні діти залишаються вдома без догляду.

2. Більше того, наказ був ухвалений в жовтні, набув чинності 17 грудня, але його першими опублікували кілька профільних кадрових ресурсів. Суспільне обговорення почалось ДО того, як наказ опублікували на сайтах міністерства і Верховної ради і були надані роз'яснення відповідальних осіб.

Посадовці в коментарях демонстрували власну некомпетентність з питання – було помітно, що серйозно до цього в армії не готувалися. Зараз голова парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони і розвідки повідомляє, що МО вже планує скоротити перелік професій. "Бо коли він вийшов, ми побачили, що список є дуже великим".

Знаєте, я навіть пости в фейсбуці перечитую перед тим, як їх публікувати.

Це не просто провал. Це масштабна комунікаційна катастрофа. Таке "ставлення перед фактом" і "якось воно буде" – плювок в обличчя всьому українському суспільству. Міністерство оборони України не має права так ставитись до свого кадрового резерву. І до власної професійності.

Це питання  не до піар відділів, а до міністерства і армії в цілому. Враховуючи нещодавні зміни вищого керівництва, це не помилка окремих очільників. Проблема в тому, що серед працівників МО ніхто не передбачив, які тектонічні соціальні зміни викличе подібний наказ.

Це саме той випадок, коли гендерною оптикою і навичками її практичного застосування мали володіти всі, на всіх рівнях – тоді б процеси були організовані логічно і гармонійно. 

Недбала комунікація – не просто непорозуміння. Вона сильно нашкодила стосункам між урядом і громадянами, посилила і так значний скепис і недовіру народу до влади. І це в ситуації військової напруги і щоденних тривожних новин про пересування військ ворога на кордонах України. 

3. На момент публікації наказу не були прописані алгоритми його реалізації. Свідомі жінки самі почали телефонувати у військкомати, і у багатьох вони були першими, хто повідомили, що такий наказ взагалі є. У військкоматах поняття не мають, що далі робити, і як взяти на облік кілька мільйонів жінок протягом року.

У коментарях офіційні особи заявляли, що кожен військкомат має придумати свій алгоритм. А потім — що вони порадяться і придумають типовий. Це в нашому соціальному контексті, в якому військкомати — місце корупції і принижень чоловіків, ще менш пристосоване для проведення медоглядів жінок.

Читайте також: Жінки в армії – це нормально

4. На військовий облік жінкам потрібно ставати за місцем реєстрації. Це неможливо зробити онлайн через обов'язкове проходження лікарсько-військової комісії вживу.

Що робити мамам-одиначкам, які живуть далеко від місця реєстрації? Що робити працюючим жінкам? Жінкам у відпустці по догляду за дитиною? Вагітним?

Можливо, МО облаштувало дитячі кімнати при військкоматах, де можна залишити дітей на час реєстрації? Підготувало фахівців для медогляду жінок, провело інструктажі щодо недопустимості сексистських жартів і сексуальних домагань?

Гендерна специфіка групи, якої стосується наказ, ніяк не була врахована при його впровадженні. І це ще раз підкреслює поспішність, формалізм і безвідповідальність рішень уповноважених чиновників.

5. Наказ, який не має алгоритмів реалізації, уже передбачає штрафи для громадянок і роботодавців. Те, що накладення штрафів пообіцяли відстрочити на рік, не рятує ситуацію — адже обговорення наказу почалось ДО офіційних коментарів його творців. Та й досі ніхто не знає, як це на практиці реалізовуватиметься.

Українські феміністки, безвідносно до їхнього ставлення до армії і місця жінки у ній, сходяться в одному.

Своїми безвідповідальними діями Міністерство оборони України нашкодило жінкам, додавши до тягарів знеціненої домашньої праці, догляду за дітьми, бідності, сексистських стереотипів і перешкод на ринку праці ще й шок, стрес і хаос. На які можуть потенційно накластися додаткові витрати, корупція і приниження в військкоматах.

Комунікаційний провал цього наказу показує, що МО досі ставиться до жінок в армії формально і несерйозно.

Перелік професій треба було розширити, відповідно до Стратегії воєнної безпеки України, от і розширили. А те, що це напряму стосується МІЛЬЙОНІВ українських громадянок, і їхні інтереси потрібно зрозуміти і врахувати для успішної реалізації нововведення – про це якось не подумали.

Про те, що такі значущі зміни потрібно пояснювати суспільству, готувати до них, і починати лише з розробленими комунікаційними кампаніями і чітко роз'ясненими алгоритмами дій для всіх залучених – до цього якось теж не додумались.

Дякуємо за подарунок до Нового року, одним словом.

Ми, українські жінки, феміністки, теж маємо подарунок для Міністерства оборони. Взяття на військовий облік жінок не завершиться протягом 2022 року. Тепер це буде постійний процес (здається, в МО це ще не усвідомлюють).

Це означає, що військкомати потрібно докорінно змінити. Найняти штатних гінекологів у військові поліклініки. Зробити дитячі кімнати. Викорінити сексизм. 

Українські феміністки готові надати всі потрібні консультації.

Тамара Злобіна