Голосувати і балотуватися в 16? Як в Україні хочуть зменшити віковий виборчий ценз
У 16 років можна буде не лише стати членом політичної партії, але й балотуватися на місцевих виборах. Щоправда, на балотування треба буде згода батьків. Такі пропозиції внесли народні депутати з депутатської фракції "Голос" (група "Справедливість"), представники "Слуги народу" та депутатка Лариса Білозір із групи "Довіра".
Розповідаємо як це намагаються втілити українські нардепи, з яких європейських країн вони черпали натхнення та про загрози імплементації по-українськи.
Наразі голосувати на всіх видах виборів можна з 18 років, а щодо балотування, то тут ценз 18 років діє лише на місцевому рівні.
Для того щоб стати нардепом треба мати щонайменше 21 рік, а президентом – 35 років.
Загалом зниження вікового цензу не є новиною ні для України, ні для Європи. Такі дискусії йдуть уже досить давно, а в деяких країнах навіть втілені у повсякденне життя.
У Німеччині на місцевих виборах можна голосувати з 16 років. У Австрії таке право громадяни отримали ще у 2008 році.
У Франції також можуть зменшити вік для голосування до 16 років. Відповідний закон, за повідомленням RFI, можуть ухвалити вже у 2022 року.
В Словенії можуть голосувати на виборах громадяни, що працевлаштовані до 18 років, а в Угорщині котрі одружені до 18 років.
А от у Великобританії організувався цілий рух "Vote at 16".
Активісти кампанії заявляють: "Ми хочемо, щоб нас належним чином включили в наше суспільство і продемонстрували довіру та повагу, які суспільство очікує від нас, надавши нам право голосу.
У Великобританії, як і раніше, відмовлено в цьому праві понад 1,3 мільйона 16 та 17-річних. Ми – кампанія, що складається з молоді, організацій та мережі політиків у всій Великій Британії".
Також рух у Британії наголошує, що неможливо логічно пояснити такі обмеження 16 та 17-річних у праві голосу, тому що закон їм дозволяє: самостійно давати згоду на лікування, мати можливість працювати чи навчатися, платити податок на прибуток та страхування, самостійно отримувати податкові пільги чи соціальну допомогу, одружуватися та народжувати дітей, змінити своє ім’я, стати керівником компанії, вступити до армії, стати членом профспілки чи кооперативу.
Як ми вже бачимо з наведених вище європейських країнах рівень вікового цензу для активного виборчого права залежить від політичної ситуації в країні та розвитку демократичних процесів тощо.
А штучне завищення вікового цензу (Японія – 20 років) є недемократичним явищем.
Тож тенденції у більшості передових демократій свідчать про зниження рівня вікового цензу. Хоча конституційні норми Куби чи Нікарагуа також встановлюють межу набуття права голосу у 16 років.
Варто зауважити, що для отримання пасивного виборчого права зазвичай застосовуються вищі вікові цензи. Це пояснюють набутим життєвим досвідом для реалізації державних справ.
Українські нардепи хочуть почати з того, аби громадяни України, яким виповнилося 16 років, могли підписувати електронні петиції, мали право на членство в політичних партіях, могли бути членами та засновниками громадських об’єднань, могли реалізувати свої права на місцеве самоврядування, могли кандититувати на місцевих виборах.
Правда стати кандидатом на місцевих виборах можна за наявності письмової згоди на це батьків (усиновлювачів), піклувальника або органу опіки та піклування. І тут варто все-таки узгодити та доопрацювати такі пропозиції з виборчим кодексом не тільки у частині набуття права бути кандидатом. Адже виборчий процес не обмежується тільки цим етапом.
Тут варто зазначити, що за підсумками місцевих виборів Рух ЧЕСНО проаналізував, хто ж є ті наймолодші депутати в Україні. Ми виявили, що із 49 депутатів віком від 18 до 21 року більшість – родичі політиків або чиновників.
І що дуже дивно, що депутати у віці до 21 року вказали, що мають вищу освіту, що майже неможливо з огляду на те, що вища освіта – це 4 роки навчання і, як правило, до вишів йдуть у віці 17-18 років.
Тому, найбільш імовірно, далеко не всі з цих кандидатів мали завершену вищу освіту і були просто студентами.
З пропонованими правами все зрозуміло, але давайте розберемося і з обов’язками.
Повна цивільна дієздатність 16-річною особою набувається у запропонованих змінах до законодавства лише за умови, що така особа зареєстрована кандидатом в депутати місцевої ради, кандидатом на посаду сільського, селищного, міського голови.
Також не до кінця зрозумілою є позиція щодо можливості таких осіб бути засновниками громадських об’єднань.
Відповідно до закону "Про громадські об’єднання" вони можуть бути без статусу юридичної особи та із таким статусом. Статус юридичної особи піднімає за собою низку питань, адже 16-річні особи, що працюють за трудовим договором, або ведуть підприємницьку діяльність набувають повної цивільної дієздатності.
Окрім не доопрацьованої позиції щодо пасивного виборчого права, ця ініціатива є досить правильною, якщо ми хочемо виховувати свідомого громадянина. Адже важко пояснити активній молоді чому відповідно до цивільного кодексу вони можуть працювати за трудовим договором, вести підприємницьку діяльність і навіть бути батьком або матір’ю дитини, але не брати повноцінну участь у публічному, громадському та політичному житті.
Разом з тим партії, які зараз мають майже монопольне право на висування кандидатів, мають якісно працювати над розвитком молодіжних крил, щоб депутатами ставали не лише родичі політиків та чиновників.
У разі підтримки в суспільстві такої ідеї необхідно внесення змін до Конституції України.
Окремо є застереження для політиків і партій, які мають низький рівень культури і мобілізують явку на виборах молодіжної аудиторії, яка може їх підтримувати, шляхом розіграшу мобільних телефонів iPhone, як це було під час виборів мерів у Харкові та Слов’янську.
Руслана Величко
