Червоні точки реформи СБУ

Два роки команда Зеленського не може прийняти закон для реформи СБУ. Вчергове ставлячи під сумнів свою політичну волю. Їх максимум – прийняття за основу у 1-му читанні законопроекту 3196-д у січні 2021.

І це попри виборчі обіцянки, зобов’язання для інтеграції України до НАТО та навіть спільної заяви президентів США та України.

Хоча потребу перетворити СБУ у спецслужбу можна порівняти з відмовою від російського газу. 

Адже обидва випадки – це необхідність для національної безпеки. Створення спецслужби навіть важливіше, бо слугуватиме інституційною основою для протидії загрозам в багатьох сферах постійно.

Проте СБУ та частина команди президента вже другий рік системно перешкоджають цій реформі намагаючись підміняти її зміст та відтягувати її настання.

Лише завдяки постійним зусиллям громадськості, експертів, журналістів, окремих депутатів та підтримці міжнародних партнерів вдалося повернути цей процес у русло реформи, хоча зміст законопроекту однаково потребує певних доопрацювань.

Лише зараз очікується розгляд законопроекту в 2-му читанні. Але опір СБУ та кулуарні домовленості з політичними групами, змушує відзначити червоні точки.

Напрацювання які не можна втрачати – червоні точки

1. Позбавлення функції слідства. СБУ, як спецслужба, має зосередитися на контррозвідці. Тобто зосереджуватися на більш ранніх стадіях діяльності суб’єктів, яка йде у розріз з національними інтересами та нашою безпекою.

3. Деполітизація відомства. Президент не повинен ні призначати, ні погоджувати призначення жодної посадової особи в СБУ, крім голови. Оскільки призначати заступників голови та керівників інших підрозділів, департаментів та управлінь – це виключні повноваження керівника відомства.
   
   
4. Парламентський контроль. Контроль за діяльністю спецслужби має здійснювати профільний Комітет ВРУ шляхом отримання щоквартальних та розгорнутих щорічних звітів. Результатом оцінки діяльності СБУ може бути обгрунтована рекомендація про звільнення голови СБУ.
5. Припинення боротьби з корупцією та оргзлочинністю. Держава має систему антикорупційних та правоохоронних органів, які і мають боротися з цими явищами. Натомість СБУ має зосереджуватися на загрозах державній безпеці: іноземні розвідки, терористисти, хакери тощо.

5. Скорочення штату. З припиненням функції слідства та інших повноважень, СБУ не потребуватиме штату 27 000. Найбільш компромісною кількістю є 20 000. Скорочення має відбутися поетапно.

6. Незалежність голови. Голова має призначатися на конкретний строк – 6 років. Закон має також визначати вичерпне коло підстав для його звільнення. Строк повноважень нинішнього голови має обраховуватися з моменту призначення у 2019 році.

7. Демілітаризація служби. Більшість особового складу СБУ не виконує оперативно-бойових завдань. Тому керівництво не повинно мати можливості зловживати робочим часом співробітників. Кількість військовослужбовців має скоротитися з нинішньої більшості близько 25 000 до 4000 посад до кінця 2024 року.

8. Гідна зарплата. Співробітники спецслужби повинні мати достатню винагороду. Оскільки мають виконувати складну в інтелектуальному, технічному та емоційному плані роботу. Закон має визначати мінімальний розмір посадового окладу співробітників кадрового складу починаючи з 20 прожиткових мінімумів.

9. Матеріали контррозвідки не повинні використовуватися для кримінальних справ. Тривала практика зловживання повноваженнями у сферах контррозвідки та розслідування злочинів, які не стосуються державної безпеки, обґрунтовано потребують цього кроку. Лише відомості (не докази) можна використовувати у кримінальних справах.

Однак наведене лише дозволить формально перетворити СБУ з правоохоронного органу у спецслужбу, яка займатиметься контррозвідкою та протидією тероризму. Змістовно складова реформи та деякі інші питання так і залишаються невирішеними.

Що необхідно покращити

• Позбавити функції слідства до кінця 2023 року з обов’язковими подальшими змінами до Кримінального процесуального кодексу.
  
  Тобто за каденції нинішньої Зе!влади, яка повинна нести повну політичну відповідальність за цю реформу і її питання № 1.
  
  Оскільки пропозиція зберегти слідство до кінця 2024, дозволятиме використовувати цей важіль у політичних цілях під час парламентських та президентських виборів і перекласти відповідальність на наступну владу.
  
  
• Провести реальну атестацію. Нинішній варіант атестації у разі негативного висновку не передбачає звільнення співробітника СБУ.
  
  Не передбачає можливості участі в атестаційних комісіях осіб, яким би довіряло громадянське суспільство. І не передбачає проведення атестації усього кадрового складу відомства. А має бути навпаки. Інакше відомство не очиститься від недоброчесних, корумпованих працівників, які зможуть наносити шкоду відомству, бізнесу, суспільству.
  
  
• Скоротити строк підготовки кадрів. Фах контррозвідника та оперативного працівника не потребує вищої освіти, як це передбачено у нас.
  
  Чимало передових спецслужб у світі готують кадрів з чи без вищої освіти за 2-6 місяців. Натомість Національна академія СБУ імітує спроможності декількох кращих університетів нашої країни одразу і готує менеджерів, юристів, ІТ-спеціалістів, нацбезпеківців та філологів, що обмежує відомство мати більше кращих галузевих фахівців, залишаючи проблему кадрового питання без перспективи вирішення.
• Запровадити обов’язкові конкурси на частину посад. Будь-яке відомство повинно мати прозорі, однакові для усіх кар’єрні ліфти принаймні на частину посад. Таким чином можливо забезпечити мотивацію особового складу для професійного розвитку. Тим самим покращуючи рівень професіоналізму у відомстві загалом.
  
  Нині ж, як в СБУ так і в законопроекті, конкурси мають суто рекомендаційний характер, тому призначення на посади відбувається здебільшого завдяки лояльності.
  
  
• Зменшити можливості тиску на бізнес, громадськість. Направлення рекомендацій чи застережень бізнесу, організаціям чи людям суперечить негласним методам роботи спецслужби, які дозволяють виконувати необхідні завдання. Натомість створюватиме ризик викриття вжитих заходів і унеможливлення у подальшому проведення ефективного збору доказів у кримінальних справах. Тому відповідні зміни до закону про контррозвідку доцільно прибрати або змінити.

Ця реформа може стати історичною, а може бути змарнованою.

Це у ваших руках, пані та панове депутати.Перетворити СБУ на спецслужбу лише формально, чи все таки дійсно створити спецслужбу, яка відповідатиме сучасним практикам і тим самим потурбуватися про державну безпеку на довгу перспективу.

І робити це потрібно не відкладаючи. Бо розвідувально-підривна діяльність проти України не припиняється, натомість може набути агресивніших форм.

Віталій Цокур