Фіксувати на відео і знати права: гайд для журналістів у конфліктних ситуаціях

В Україні і не тільки журналісти нерідко потрапляють в ситуації, коли в них забирають техніку, забороняють знімати, не пускають чи не випускають з приміщень чи просто погрожують. 

Нещодавно гучний інцидент трапився з журналістами програми "Схеми" (Радіо Свобода), на яких напали в кабінеті голови державного "Укрексімбанку". 

Юристи Bihus.Info Андрій Сербін і Тетяна Дмитрюкова розібрались, як закон захищає діяльність журналістів і напрацювали список порад щодо поведінки в конфліктних ситуаціях.

Насамперед варто пам’ятати (і в окремих випадках це може спрацювати в діалозі з потенційними порушниками), що журналіст під час здійснення професійної діяльності є об’єктом окремих кримінальних правопорушень за наступними статтями Кримінального кодексу України:

• Частина 2 статті 163. Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер щодо журналіста (можливе позбавлення волі до семи років). (Тут і далі – максимальні терміни в лапках)
• Стаття 171. Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів (можливе обмеження волі до п’яти років).
• Стаття 345-1. Погроза або насильство щодо журналіста (можливе позбавлення волі на строк до чотирнадцяти років).
• Стаття 347-1. Умисне знищення або пошкодження майна журналіста (є опція позбавлення волі на строк до п’ятнадцяти років).
• Стаття 348-1. Посягання на життя журналіста (можливе позбавлення волі до п’ятнадцяти років або довічне позбавлення волі).
• Стаття 349-1. Захоплення журналіста як заручника (можливе позбавлення волі до п’ятнадцяти років).

Знати, яка відповідальність чекає за порушення цих статей і заявляти про свої права вголос – перший крок до самозахисту журналістів у будь-якій конфліктній ситуації.

Отже, з якими ситуаціями можуть зіткнутися журналісти і як діяти….

• Коли журналістам закривають доступ до приміщень держорганів

Українське законодавство визначає, що журналіст має право безперешкодно відвідувати приміщення органів влади та відкриті заходи, які вони проводять. 

Однак, є випадки, коли це право все ж може бути обмежене. Для цього обмеження має відповідати 2-м критеріям:

а) воно здійснюється законом;

б) воно здійснюється в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Це означає, що жодні підзаконні нормативно-правові акти (внутрішні правила, інструкції, накази) не можуть бути законним обмеженням права журналістів на відвідування приміщень держорганів.

Як на практиці можуть виглядати законні обмеження доступу? 

Наприклад, закрите судове засідання на підставі вмотивованої ухвали суду – це прямо передбачено як в Конституції України так і в процесуальних Кодексах, які за своєю правовою природою є Законами. 

Ще один приклад – закриті пленарні засідання Верховної Ради для розгляду окремо визначених питань – що передбачено Законом України "Про Регламент Верховної Ради України".

Читайте також: "Локдаун демократії". Як перед журналістами "закривають двері" в Раду?

• Коли забороняють знімати, мотивуючи це тим, що будівля є об’єктом "критичної інфраструктури"

Крім того, законодавство не передбачає заборону зйомки в об’єктах критичної інфраструктури,  а тому зйомка в них здійснюється у загальному порядку. В разі заборони журналісти можуть викликати Національну поліцію для фіксації фактів перешкоджання журналістській діяльності. Але це не стосується випадків законної заборони (з попереднього пункту).

Водночас, посадовці і охорона держструктур часто маніпулюють поняттям "критичної інфраструктури". При цьому закон визначає, що це підприємства, установи та організації затверджені Кабінетом Міністрів України і в яких встановлені особливі вимоги до кіберзахисту. 

• Коли у журналістів вимагають віддати відео- чи аудіозапис

Такі дії підпадають під статтю "Незаконне вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених журналістом матеріалів і технічних засобів, якими він користується у зв’язку із своєю професійною діяльністю", тобто ч. 1 ст. 171 КК України. 

Що робити в цьому випадку? Спробувати пояснити тим, хто намагається отримати зібрану інформацію, що за ч.1 ст.171 КК України передбачено відповідальність (штраф, обмеження волі або навіть арешт на строк до шести місяців), викликати Поліцію і фіксувати дії нападників.

• Коли журналістам/операторам погрожують

Тут може бути аж дві статті, про що слід попередити нападників. 

Це "незаконна заборона висвітлення окремих тем, показу окремих осіб, критики суб’єкта владних повноважень, а так само будь-яке інше умисне перешкоджання здійсненню журналістом законної професійної діяльності" (ч. 1 ст. 171 КК України), або "Вплив у будь-якій формі на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обов’язків" (ч. 2 ст. 171 КК України), або "Погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо журналіста, його близьких родичів чи членів сім’ї у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності" (ч. 1 ст. 345-1 КК України).

В будь-якому випадку варто спробувати зафіксувати погрози на відео/аудіо і за першої ж можливості звернутись до правоохоронців.

• Коли вимагають акредитацію там, де вона не потрібна 

Закон "Про інформацію" встановлює, що органи влади можуть здійснювати акредитацію журналістів. Однак її відсутність не може бути підставою для відмови в допуску журналіста на відкриті заходи (виключенням можуть бути заходи, що підпадають під критерії з пункту 1).

Що робити? Заборона входу з боку представників органів влади чи держпідприємств цілком підпадає під статтю "незаконна відмова у доступі журналіста до інформації" (ч. 1 ст. 171 КК України) і в цьому випадку теж варто викликати поліцію. 

• Коли чиновники вимагають узгоджувати питання до інтерв’ю чи коментаря

Оскільки інтерв’ю є результатом співавторства, це єдиний формат, в якому вимога узгодження є правомірною. 

В усіх інших випадках вимога про узгодження є цензурою і  ст. 24 Закону України "Про інформацію" прямо забороняє таку вимогу. 

Крім того, вимога про узгодження статті перед публікацією або заборона публікації статті – це також може бути ознакою статті 171 КК України "Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів".

Таким чином, якщо журналіст не бажає узгоджувати матеріал з тим, хто відповідає на його/її питання, варто писати запит про коментар замість запиту на інтерв’ю.

• Коли у журналістів забирають техніку чи знищують записи

Обидва випадки підпадають під ч. 1 ст. 171 КК України – "Незаконне вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених журналістом матеріалів і технічних засобів, якими він користується у зв’язку із своєю професійною діяльністю". 

Що робити в цьому випадку? Пробувати фіксувати дії нападників на фото/аудіо/відео та викликати правоохоронців.

• Коли не випускають з приміщення

Бувають випадки, коли зйомці або проведенню інтерв'ю перешкоджають фізично і журналістів утримує в приміщенні або на його території охорона держпідприємства (тримає за одяг, сумки, відштовхує, силою не дає вийти, переслідує або залякує застосуванням фізичної сили).

Такі дії можна кваліфікувати за ч. 2 ст. 171 КК України ("Вплив у будь-якій формі на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обов’язків або переслідування журналіста у зв’язку з його законною професійною діяльністю").

Що робити? Насамперед попередити зловмисника, що йому може загрожувати обмеженням волі на строк до чотирьох років. Знову ж таки, фіксувати дії нападників, не провокувати їх та за першої можливості звернутись до правоохоронців. 

Це не весь перелік випадків перешкоджання професійній діяльності, з яким можуть зіткнутись журналісти. Для прикладу, опишемо кілька ситуацій, в які потрапляли журналісти Bihus.Info.

а) 4 години в лісі в компанії охорони Медведчука

Восени 2019-го журналісти Максим Опанасенко і Марія Землянська разом з оператором знімали коптером територію державних дач по сусідству з маєтком Медведчука (варто зазначити, що знімали інший маєток). Вже за 10 хвилин до знімальної групи на автомобілі прибули четверо чоловіків, які представилися працівниками охоронної фірми "Шторм", яка охороняє дім Медведчука. 

За словами охоронців, журналісти порушили "приватний простір" Медведчука та Марченко. Також охоронці заявили, що за наявною у них інформацією на Віктора Медведчука готують замах, відтак журналісти можуть потенційно загрожувати його безпеці.

Озброєні охоронці утримували журналістів до приїзду поліції. Після дачі пояснень працівники поліції заявили про відсутність формальних підстав для подальшого затримання журналістів та про відсутність будь-яких порушень з їхнього боку.

Після інциденту юристи Bihus.Info звернулись до поліції і та відкрила кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 КК України (перешкоджання законній діяльності журналістів) та визнала журналістів Bihus.Info потерпілими. І хоч справу закрили в жовтні 2020-го, в рамках процесу всіх причетних охоронців і заступника директора "Шторму" допитали, тож є надія, що вони запам’ятали – якщо псувати життя журналістам, це створить незручності і в твоєму житті теж. 

б) недопуск на захист дисертації Киви

В день захисту нардепом Кивою кандидатської дисертації, журналіста Bihus.Info Данила Мокрика не пускав на захист працівник поліції охорони. Однак, Данило фіксував дії поліцейського на відео і згодом написав заяву до Державного бюро розслідувань (оскільки кримінальні правопорушення щодо правоохоронців розслідує ДБР). 

Наразі ДБР продовжує розслідування щодо поліцейського за ч. 1 ст. 171 КК України, а Данила Мокрика визнано потерпілим.

в) спроби заборонити зйомку на з’їзді "Слуг Народу"

На початку жовтня 2021 журналістка Анна Калюжна знімала сюжет про другий з’їзд Слуг народу у Трускавці. У холі готелю до неї підійшов працівник Державної служби охорони, почав перешкоджати зйомці та вимагав показати ключ від номеру готелю. Але журналістка спокійно пояснила йому, що його дії незаконні, адже приміщення лобі є місцем загального користування і він не має права перешкоджати зйомці. 

Оскільки весь інцидент було зафіксовано на відео, журналістка вела себе впевнено та знала свої права, працівник ДСО не став перевищувати свої повноваження, а пішов геть.

Читайте також: "В обличчя не знаю, але морда як у депутата". Як змінилися "слуги народу" з часів першого навчання в Трускавці

Який загальний висновок можна зробити з вищезазначених кейсів? 

Коли ви вважаєте, що щодо Вас здійснюється будь-яке правопорушення:
1) не провокуйте правопорушників, однак продемонструйте, що ви знаєте свої права і плануєте відстоювати їх у майбутньому,
2) фіксуйте (як відкрито так і приховано) особу правопорушника і сам факт правопорушення,
3) за першої можливості викликайте поліцію, а також звертайтесь за правовою допомогою до юристів для ефективного захисту ваших порушених прав.

І наостанок, якщо ви активіст чи журналіст і вам потрібна юридична підтримка у зв’язку з вашою професійною діяльністю – звертайтесь за безкоштовною допомогою на svoi.bihus.info. 

Андрій Сербін, Тетяна Дмитрюкова