Правила дорожнього руху стають велодружніми. Чого ще не вистачає?
1 листопада набуває чинності великий пакет змін до Правил дорожнього руху України, які уряд прийняв наприкінці вересня.
Чому змінили ПДР?
Основною причиною цих змін стали оновлення державних будівельних норм (ДБН) та державних стандартів (ДБН та ДСТУ), що стосуються будівництва та ремонту вулиць, доріг, дорожньої розмітки та знаків. Насамперед вони спрямовані на підвищення комфорту та безпеки руху незахищених учасників руху – пішоходів та велосипедистів.
Як саме? Через уповільнення дорожнього трафіку в містах і фізичне унеможливлення перевищувати швидкість.
Завдяки оновленню ДБН і створенню перших в історії України велосипедних ДСТУ, які відбулися протягом 2018-2021 років, з’явилося багато елементів дорожньої інфраструктури та можливих варіантів організації дорожнього руху, які підвищують безпеку руху.
Відтак українські проєктувальники та інженери можуть користуватися всесвітньо відомими та доведено ефективними практиками організації дорожнього руху. Та проблема була в тому, що ці документи є технічними, а учасники руху керуються Правилами дорожнього руху, і невідповідність інженерних документів та ПДР могла породжувати юридичні колізії.
Мені невідомі випадки, де подібні неузгодження стали б предметом судового розгляду. Проте відомі ситуації, коли розроблені відповідно до чинних ДБН та ДСТУ проєкти вулиць блокувалися на одному з етапів узгодження саме через невідповідніcть ПДР. Тому ці зміни були необхідними й очікуваними.
Що змінилося?
Попри те, що зміни справді масштабні – порівняльна таблиця налічує аж 48 сторінок – більшість правок технічні, що стосуються уточнень окремих визначень знаків та розмітки. Тому ми зосередимося лише на найважливіших речах.
Насамперед з’являються окремі чіткі визначення різних елементів велоінфраструктури – велодоріжки, велосмуги, велопереїзду.
Це важливо, бо велосмуги вже кілька років активно застосовуються в українських містах, при цьому раніше ПДР містили лише дуже загальне визначення "велодоріжки", яким називали все. Натомість тепер маємо окреме чітке визначення, за яким велосипед має місце на дорозі.
Чому велосмуги це важливо? Як правило, будівництво велодоріжок потребує капітального будівництва, а це займає роки.
Велосмуги ж можливо створювати, змінивши схему дорожнього руху на конкретній вулиці.
Зокрема за рахунок звуження смуг руху для авто до ширини, передбаченої будівельними нормами, що додатково сприяє безпеці руху — надто широкі смуги стимулюють водіїв перевищувати швидкість.
Також у змінах до ПДР зафіксовано такий елемент, як зустрічна велосипедна смуга (відомі також як "контрсмуги") – дуже важливий елемент велосипедної інфраструктури.
Транспортні політики європейських міст направлені на те, щоб стимулювати людей пересуватися пішки, використовувати громадський транспорт та велосипед. Можливість пересуватися на велосипеді по одностороннім вулицям назустріч руху робить велосипед більш мобільним, швидким та привабливим у місті.
Там, де на автомобілі потрібно об’їхати кілька кварталів, велосипедом можна значно скоротити відстань, а відтак люди, що цінують власний час, починають вибирати саме цей вид транспорту. З цієї причини контрсмуги вже багато років використовуються у країнах Європи.
А у Франції навіть за замовчуванням на вулицях, де дозволена швидкість становить 30 км/год (а це практично всі вулиці у житлових районах міст), дозволено рух на велосипеді у протилежному напрямку навіть без будь-яких додаткових знаків.
Тому поява таких смуг в Україні – це дуже великий крок у напрямку створення зручної та неперервної велоінфраструктури.
Не забули й про безпеку та зручність пішоходів. У ПДР з’являються згадки про острівці безпеки, а також розмітку, покликану сповільнювати рух автомобілів на під’їзді до пішохідних переходів.
З’являється визначення такого цікавого рішення, як діагональний перехід. По такому переходу люди матимуть можливість перейти перехрестя одразу на потрібний бік в межах одного циклу світлофора, а не втрачати час на перетин двох вулиць в окремі прийоми, що робить пересування пішоходів у місті швидшим та комфортнішим.
На додачу з’являються визначення та знаки спільних велопішохідних переходів. Проєктувальники отримають ще один інструмент, який може стати в нагоді у багатьох випадках. Нагадаю, зараз за відсутності велопереїзду велосипедист завжди змушений спішуватися і переводити велосипед в руках, навіть на вулицях і зонах, де рух дозволяє проїхати безпечно, не спішуючись. Тепер цим знаком можна буде це питання регулювати.
Чи задоволена велоспільнота цими змінами?
Безперечно, що так. Ці зміни розв’язують руки проєктувальникам і знімають питання щодо користування велоінфраструктурою, однак це лише частина пропозицій, які пропонувалися Українською велосипедною мережею.
Дослідження європейського досвіду Правил дорожнього руху провели ще у 2018 році: на основі цього дослідження та серії громадських обговорень підготували пропозиції змін до ПДР для підвищення комфорту та безпеки велосипедистів. І з того часу вимоги змін неодноразово озвучувалися та передавалися до Міністерства внутрішніх справ України.
Яких важливих змін ще немає в ПДР?
По-перше, це поворот ліворуч для велосипедистів – зараз він заборонений Правилами дорожнього руху в усіх випадках, окрім тих, коли ви повертаєте з вулиці, де є не більш як по одній смузі руху в кожному напрямку.
Пропонується прописати цей пункт таким чином, щоб в разі існування певної інфраструктури — наприклад, окремого світлофора для велосипедистів, велошлюзу (винесеної для велосипедистів стоп-лінії) абощо такий поворот все ж було дозволено. Це значно збільшує зручність користування велоінфраструктурою, дозволяючи людям на велосипеді швидше та безпечніше проїжджати перехрестя.
По-друге, у ПДР має бути закріплено мінімальний інтервал для випередження велосипедистів – 1,5 метри. Ця норма значно сприяє безпеці користувачів велотранспорту, створює почуття безпеки в русі і стимулює водіїв бути уважнішими до незахищених учасників руху. Аналогічні норми є в багатьох європейських країнах, а в Німеччині, наприклад, її вже навіть збільшили до 2 метрів.
По-третє, це дозвіл людям на велосипеді рухатися по дорозі вдвох пліч-о-пліч.
Ця норма також є в багатьох країнах ЄС, щоправда, у різних формулюваннях: десь безумовно, а десь – залежно від типу дороги чи інтенсивності руху по ній.
Це сприяє безпеці, бо групу велосипедистів, що рухаються по двоє в ряд, краще видно, для їх випередження з безпечним інтервалом водій уже напевне вибиратиме виїзд на іншу смугу, а сам час обгону і перебування на смузі зустрічного руху зменшується удвічі.
Очевидно, що група з 10 велосипедистів у 2 ряди вдвічі коротша, ніж якщо вони всі їдуть один за одним. Також це робить велосипед більш соціальним видом транспорту – є можливість спілкуватися та взаємодіяти як під час туристичних подорожей (що стимулює розвиток велотуризму), так і під час щоденних поїздок на роботу, що може стимулювати їздити разом з партнерами, сусідами, колегами тощо.
Також прийняття цієї норми фактично легалізує спортивні велотренування, які також набувають популярності.
Велоспортсмени тренуються їздити парами на дорогах загального користування, як вони рухаються і під час змагань. Зараз спортивні велоклуби намагаються використовувати автомобіль супроводу для безпеки, але насправді вони однаково порушують ПДР, де чітко написано, що велосипедисти можуть рухатися лише один за одним.
Решта пропозицій спрямовані на вирішення різноманітних неузгодженостей, які зараз виникають в українських ПДР. Наприклад, існує потреба врегулювати рух дітей у віці від 7 до 14 років, пріоритетність проїзду велопереїздів (у чинній редакції є можливість трактувати навіть перетин велодоріжки з виїздом з двору як пріоритетний для автомобіля, що створює конфліктні ситуації) та інші.
Сподіваємося, що вже найближчим часом МВС і новосформована команда міністра внутрішніх справ Дениса Монастирського зробить українські ПДР ще дружнішими до користувачів велосипеда, яких стає все більше. А українські міста стануть безпечнішими для людей на велосипедах і зможуть отримати всі переваги від розвитку велосипедного транспорту.