Як необґрунтована критика рішень ВАКСу вбиває довіру до Антикорсуду та судової системи загалом

На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває справа за обвинуваченням Андрія Кічі, колишнього топ менеджера компанії Бурізма,   та Миколи Ільяшенка, колишнього першого заступника голови ДПС Києва. 

Згідно версії НАБУ/САП вони через агента НАБУ Шевченка намагались надати хабар у розмірі 5 млн. доларів США за закриття кримінального провадження щодо Миколи Злочевського.

Щодо обох обвинувачених ВАКС було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави та покладенням додаткових обов’язків, зокрема, заборони виїзду за межі України.

В подальшому щодо Кічі було зменшено заставу майже до 31 млн. та залишено в силі заборону виїзду за межі України. ВАКС постійно продовжував дію додаткових обов’язків, зокрема і заборону виїзду.

І от, 21 жовтня цього року ВАКС задовільнив клопотання адвокатів Кічі та надав обвинуваченому дозвіл на здійснення поїздки до Угорщини для здійснення суддівства під час хокейних змагань.

Необхідно зазначити, що Андій Кіча є хокейним арбітром міжнародної категорії та єдиним арбітром від України, який був арбітром на Олімпійських іграх.

Станом на заараз у відкритих джерелах мені не вдалось знайти цього рішення ВАКС, таку інформацію поширила низка ЗМІ, зокрема Слово і Діло та UNN.

Можливо їх представники були присутні в судовому засіданні, можливо дану інформацію було надано НАБУ/САП. 

Проте, практика складається таким чином, що суд спочатку постановляє короткий текст рішення, а впродовж п'яти днів виготовляється його повний текст. 

Короткий текст містить лише реквізити справи, учасників та рішення прийняте за результатом розгляду (задовільнити/відмовити в задоволенні).

Обґрунтування міститься в повному тексті рішення, якого поки не існує. Тому, станом на сьогодні ні прокурору, ні стороні захисту невідомі доводи на підставі яких було надано дозвіл на виїзд за межі України. Зараз це відомо тільки суду.

Тим не менше, всі ці публікації однозначно натякають на те, що як мінімум рішення суду необґрунтоване і обвинувачений вже втік, а швидше за все, ми бачимо всіма улюблену ЗРАДУ і справу вже продали.

Більше того, такої ж тональності пост було розміщено на Facebook сторінці Transparency International Україна. 

Беззаперечним є те, що ЗМІ, громадські організації як і будь хто з нас має право ставити під сумнів та критикувати необґрунтовані та/або незаконні рішення суду.

Критика судового рішення має бути конструктивною та базуватись на реальних обставинах справи, вона не може базуватись на тому, що комусь не подобається судове рішення. 

Але для цього, як мінімум, потрібно бачити повний текст рішення, якого ще не існує. Фактично цей випадок показує низку проблем, що пов’язані з висвітленням кримінальних проваджень, особливо тих що розслідуються НАБУ.

По-перше, суспільству нав’язується думка про те обрання людині запобіжного заходу рівнозначне засудженню, а тому це має бути СІЗО або космічна застава. Будь яке пом’якшення запобіжного заходу ЗРАДА.

В той час як метою запобіжного заходу не є покарання, чи примус до визнання вини. 

Метою запобіжного заходу є належна поведінка особи: явка до слідчого та суду; запобігання випадкам знищення доказів чи тиску на свідків. 

При належній поведінці особи ризики з часом зменшуються, що веде до пом’якшення запобіжного заходу.

По-друге, з першого ж дня своєї роботи НАБУ та його фанати ведуть агресивну медіа кампанію проти людей, що потрапили в поле їх зору. 

Всі фігуранти кримінальних справ НАБУ апріорі злочинці, а всі чесні судді повинні давати їм не менше семи років тюрми з конфіскацією всього майна та передачею АРМІ, для подальшого продажу в рабство, близьких родичів засуджених.

Як наслідок, будь-які рішення, які суперечать позиції НАБУ/САП є зрадою і стурбована громадськість б’є на сполох та вимагає врятувати плоди титанічної праці. Можливо ті хто влаштовують такі медіа кампанії дійсно вважають, що вони боряться з корупцією.

Інструментом цієї боротьби обирається маніпуляція суспільною думкою з метою створення тиску на суд. 

Спосіб маніпуляції завжди один і той самий: робляться непрямі, але дуже однозначні натяки на те, що справу от-от "продадуть" і єдиним способом запобігти цьому є широкий суспільний розголос та осуд.

Чи існують зараз дані які б дозволяли говорити про корумпованість ВАКС? Жодних.

Добір суддів здійснювався на прозорому конкурсі, за участі міжнародних експертів та громадськості, не було жодних серйозних зауважень до переможців конкурсу. 

За два роки роботи суду жоден суддя не став фігурантом корупційних скандалів, немає жодного рішення в якому можна було б прослідкувати бажання суду врятувати обвинуваченого. А тому, на мою думку, відсутні будь-які підстави для того щоб говорити про корумпованість ВАКС. 

Проте це не має значення, у читачів зрадофільських матеріалів з часом складеться враження що суд, у цьому випадку ВАКС, є корумпованим і це підірве довіру до будь-яких його рішень та до інституції загалом.

Окрім того, агресивна медіакампанія може мати дуже негативний вплив на справедливість судового розгляду, не буду посилатись на нудну судову практику та документи міжнародних інституцій, кому цікаво може подивитись на Netflix серіал Trial By Media.

І якщо медійний тиск на суд виявиться вдалим, то кінцевими бенефіціарами цієї схеми будуть не ті, хто її зараз опробовує. Адже суспільними настроями та результатами всіх виборів у нас керують не електронні ЗМІ чи соціальні мережі, а телевізор.

А телевізор у нас контролює влада і декілька людей не пов’язаних з антикорупційною реформою.

Чи потрібно це нам всім?

Назар Кульчицький