Аукціон з продажу заводу. Чи стане приватизація для "Більшовика" новим "народженням"?
35 га дуже цінної землі у середмісті Києва, 382 млн грн податкового боргу і 80% доходу від оренди приміщень. А 2020 рік підприємство завершило із 21,2 млн грн збитків. Так коротко можна описати один з найсуперечливіших об’єктів великої приватизації – завод "Більшовик".
У 2018 році в рамках декомунізації заводу "Більшовик" повернули історичну назву – Перший київський машинобудівний завод. За радянських часів завод виробляв стаціонарні верстати та обладнання для хімічної, вугільної, нафтової промисловості, будівництва метрополітену.
Виробництво було унікальним і винятково на замовлення. Наразі з 36 цехів працюють лише 2. Частина нерухомості перебуває в оренді, решта – просто зруйнована.
Наступного року легендарний завод святкуватиме свій 140-річний ювілей. 27 жовтня має відбутися аукціон з продажу об’єкта. Чи стане приватизація для "Більшовика" новим "народженням"?
Позитиви та обмеження "Більшовика": що отримає інвестор
Перше і головне – це унікальна земельна ділянка у практично самому центрі Києва на перетині двох важливих артерій міста: проспекту Перемоги та вулиці Гетьмана. Поруч метро, три великі університети (КПІ, НАУ, КНЕУ), торгово-розважальні центри та парки, а до центру – кілька кілометрів.
Та і це не все. Разом з об’єктом ідуть ще землі з будівлями на березі моря в Затоці та Трухановому острові в Києві.
Окрім того, Фонд держмайна (ФДМУ) оголосив доволі помірні попередні вимоги до потенційних інвесторів.
Власне, про відновлення виробництва в Києві серед інформації про об’єкт не йдеться. Навпаки, говориться про право використовувати територію основного промислового майданчика та іншу нерухомість "Більшовика" на власний розсуд.
Щоправда, 300 працівників, більшість яких вже в похилому віці, не надто радіють перспективі переїзду до іншої області та вважають рішення несправедливим.
При цьому, умовою приватизації буде збереження їхніх робочих місць та соціальних гарантій щонайменше протягом 6 місяців з моменту продажу "Більшовика".
Шлейф викликів: борги, суди та керівник-втікач
У 2019 році Головне управління ДФС у Києві звернулось до виконавчої служби із заявою про стягнення із заводу боргу зі сплати ЄСВ.
У рамках зведеного виконавчого провадження державний виконавець описав та передав для реалізації майно "Більшовика" (а це нежитлові будівлі площею майже 6400 кв. м).
Завод оскаржив ці дії, суд першої інстанції частково задовольнив позовні вимоги "Більшовика" та дійшов висновку (з якими погодився суд касаційної інстанції), що підприємство тоді входило до переліку об’єктів, що не підлягають приватизації. Відтак державний виконавець не мав права вчиняти ці дії.
Однак організатор та переможець торгів не погодилися з рішенням про закриття апеляційного провадження, і справу знову розглядає Касаційний адміністративний суд.
Щоправда, 7 жовтня 2019 року, майно вже було продане з аукціону через систему "Сетам" на суму, що майже на 10 млн грн перевищувала суму заборгованості.
У лютому 2021 року Верховний Суд залишив без змін рішення апеляційної інстанції про визнання недійсними результатів торгів.
Постанова касаційного суду мала стати підставою для ухвалення рішень на користь Фонду держмайна та заводу в інших судових справах для подальшого повернення відчуженого майна.
Проте згідно з інформацією зі ЗМІ, 12 жовтня Північний апеляційний господарський суд відмовив у задоволенні позову ПКМЗ про визнання недійсним договору купівлі-продажу, який був укладений за наслідками торгів.
На цьому спроби відкусити "шматок пирога" не закінчились.
Наразі Київська міська рада намагається примусово через суд викупити в комунальну власність будівлю цеху № 5 корпусу № 9, площею 13 тисяч кв.м, за 109,5 млн грн, мотивуючи свої дії суспільною необхідністю, а саме через реконструкцію транспортної розв'язки на Шулявському мосту. В якості забезпечення позову КМДА вимагала від суду (щоправда, безуспішно) накласти заборону на приватизацію "Більшовика".
Не варто забувати й про мільйонні збитки та борги підприємства. 21,2 млн грн збитків за 2020 рік та 382 млн грн податкового боргу теж можуть бути серйозним обтяженням в очах потенційних інвесторів.
Пам'ятаємо й про чинні договори оренди, розривати які, швидше за все, доведеться через суд. Тож новому власнику є з чим працювати!
Читайте також: Завод "Більшовик". Що чекає на зруйнований оборонний гігант?
Земля як окреме питання
35 га в центрі столиці – безумовно, привабливий актив. Радник, якого Фонд держмайна залучив для підготовки об’єкта до приватизації, рекомендує концепцію житлово-офісної забудови на місці основного промислового майданчика.
Щоправда, не варто забувати, що остаточне рішення про зміну цільового призначення ділянки належить до компетенції Київради й ухвалюється депутатами. Тому інвестору треба буде ще назбирати голоси багатофракційного депутатського корпусу.
Цікаво, що судовий позов Київради про примусовий продаж 5-го цеху радник з приватизації вважає потенційною вигодою для інвестора – це готовий покупець, якщо новий власник захоче продати це майно.
Читайте також: Продажний "Більшовик": кому дістанеться земля на Шулявці і що там побудують
То за скільки та коли продадуть?
27 жовтня має відбутися аукціон з продажу заводу. Стартова ціна активу — 1,389 млрд грн. Крок підвищення ставки – 20 млн грн. Тож очікуємо на велику гру…
Хочеться вірити, що 140-річний ювілей це легендарне підприємство відсвяткує як нову сторінку своєї історії та нове народження в руках нового власника, а Київ, замість руїни за 5 км від Хрещатика, отримає свіжі інфраструктурні об’єкти, корисні громаді, бізнесу і державі.
Бо зрештою, державний "Більшовик" радше схожий на тягар для кишень українців, ніж на актив, який здатен поліпшити наше життя.
Христина Зелінська
