Кива – майбутній адвокат або Вирок правничій освіті

7 вересня з’явилась інформація, що сумнозвісний Ілля Кива склав адвокатський іспит у Закарпатській кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури. Це далеко не перший одіозний випадок з цим персонажем. 

Раніше всі мали можливість спостерігати за епопеєю із захистом кандидатської дисертації з державного управління і хитровиверти в поясненні цього трешу від самого Киви та його сподвижників. 

Ну якщо захист Кивою дисертації сприймається як щось дуже фантасмагоричне, то Кива-адвокат – це набагато проблемніша річ, яка може мати доволі сумні та непередбачувані наслідки. Наприклад, у майбутньому статус адвоката дозволить Киві бути обраним до складу Вищої ради правосуддя – своєрідного правління судової системи України. 

Як так сталося, що Кива зміг стати частиною правничої, і зовсім скоро може стати частиною адвокатської спільноти? 

По-перше, Кива має вищу юридичну освіту, що дало йому можливість здавати іспит на право займатись адвокатською діяльністю. У 2009 році він закінчив Юридичний університет ім. Ярослава Мудрого (м. Харків) за спеціальністю "Правознавство", а у 2017 році закінчив Національну академію внутрішніх справ України за спеціальністю "Право", отримав диплом магістра. 

Про масові випуски юристів і дуже низькі вимоги та формалізовані підходи до оцінювання результатів навчання, зокрема на заочній формі навчання, говоримо постійно і активно наполягаємо на проведенні повноцінної реформи юридичної освіти.

По-друге, система доступу до правничих професій, зокрема адвокатської, очевидно, має суттєві вади. 

Нагадаємо, що для того, щоб стати адвокатом, потрібно мати: повну вищу юридичну освіту, володіти державною мовою відповідно до рівня, визначеного  законом  "Про забезпечення функціонування української мови як державної", мати стаж роботи в галузі права не менше двох років, скласти кваліфікаційний іспит та пройти стажування. 

Водночас, сам іспит складається з двох частин: письмової та усної. Під час письмової частини особа має підготувати вказані в обраному нею екзаменаційному білеті три завдання із різних галузей права та письмовий висновок щодо правової позиції та тактики захисту або надання іншої правової допомоги по фабулі справи. 

Завдання з галузей права мають бути виконані в формі процесуальних документів. Для складання усного іспиту особа, яка складає кваліфікаційний іспит, має дати відповіді на 16 питань, зазначених в обраному екзаменаційному білеті. Під час складання усного іспиту особа має продемонструвати знання законодавства та судової практики.

Як Кива зміг це все скласти – питання риторичне.

Уся ця ситуація – ще одне свідчення на користь нагальної потреби проведення повноцінної реформи юридичної освіти. 

Необхідно негайно припинити масову видачу дипломів юристів, які не мають достатніх знань і вмінь, високого рівня правової свідомості та культури.

Треба нарешті запустити Єдиний державний кваліфікаційний іспит, який чомусь тормозиться з боку Міністерства освіти. Якби такий іспит існував у 2017 році, напевно, Кива навряд чи би отримав повну вищу юридичну освіту. 

Крім того, є багато питань до підготовки юристів закладами освіти в системі МВС, які в демократичному суспільстві взагалі не готують і не повинні готувати юристів. Теж саме стосується підготовки юристів на заочній формі. Нам потрібна повноцінна реформа правничої освіти. 

Ну і вся система адвокатських іспитів потребує перегляду. Бо сама суть існування саморегулівних правничих спільнот – не допускати в цю спільноту тих, хто не відповідає її високим стандартам чи не має належних знань і вмінь. Але, якщо спільнота такі речі допускає, то, може, неї не такі вже і високі стандарти. 

Адвокати, як вам ваш майбутній новий колега?

Іван Шемелинець