Державний екологічний контроль: на порозі перезавантаження
Минулого тижня в Україні розпочався новий парламентський сезон – Верховна Рада відновила свою законотворчу роботу. Серед важливих законопроєктів, які необхідно ухвалити найближчим часом – 3091 "Про державний екологічний контроль".
Документ півтора роки перебував в стінах парламенту, суттєво доопрацьовувався, аж поки не потрапив до сесійної зали і не був ухвалений у першому читанні. Наразі вся природоохоронна спільнота з великими сподіваннями очікує на прийняття законопроєкту в цілому.
Така прискіплива увага зрозуміла – держекоконтроль зачіпає інтереси багатьох сторін: держави, бізнесу, громадського сектору. А, насправді, він стосується кожного громадянина, бо від його дієвості залежить якість життя мільйонів людей.
В Індексі екологічної ефективності Україна посідає 60-те місце серед 180-ти країн світу. Маємо величезні проблеми з біорізноманіттям, якістю повітря, станом питної води, деградацією екосистем.
За даними Глобального альянсу з питань здоров’я і забруднення, наша держава входить до Топ-5 країн Європи, де найбільше смертей через негативні екологічні фактори. Ці виклики потребують адекватного реагування.
Очевидно, що пострадянська система держекоконтролю не витримує навантаження, тому потребує суттєвої модернізації. І саме це пропонує законопроєкт 3091.
Він передбачає:
- створення нової державної природоохоронної установи, що прийде на зміну Державній екологічній інспекції;
- розширення кола осіб, за зверненнями яких будуть відбуватися перевірки;
- впровадження чотирьохступеневої градації підприємств в залежності від ризику, який вони становлять для довкілля. Найнебезпечніші перевірятимуть раз на рік впродовж 15 днів. Об'єкти з незначним впливом на довкілля – раз на 5 років впродовж 10 днів;
- збільшення строку тривалості перевірок (для підприємств з найбільшим ступенем ризику). Позапланові перевірки тепер зможуть проводити вночі, якщо підприємство в цей час працює;
- підвищення штрафу за недопуск інспектора на перевірку – він сягне 1,8 мільйона гривень. Впровадять відповідальність за невиконання законного припису про тимчасове призупинення роботи підприємства;
- підвищення зарплати інспекторів (стартуватиме від 13 тис. грн), що знизить корупційні ризики та підвищить професіоналізм службовців, які претендуватимуть на посади.
- усунення дублювання повноважень між новим природоохоронним органом, Держгеокадастром, Держгеонадрами та Держрибагентсвом;
- скасування судового збору за позовами про зупинення діяльності підприємства через екологічні порушення та за позовами про відшкодування збитків;
- врегулювання перевірок органів державної влади та місцевого самоврядування;
- оновлення механізмів затвердження та застосування методик нарахування збитків;
- впровадження господарської відповідальності для юридичних осіб та ФОПів.
Очевидно, під час підготовки до другого читання народні депутати внесуть до законопроєкту низку правок, частина з яких буде врахована. Сподіваюсь, вони не змінять сутність документу й не вихолостять його зміст, а лише усунуть певні неточності, протиріччя та погрішності.
Читайте також: Більше тропічних ночей та менше снігового покриву. Що буде з кліматом України наступні 50 років – розповідає Світлана Краковська
Важливо, аби 3091 знову надовго не "застряг" в тенетах парламентських процедур. Адже кожен день зволікання із оновленням системи державного екологічного контролю надто дорого обходиться кожному з нас.
Екологічна безпека важлива, бо вона має як економічні, так і соціальні наслідки. Незахищеність довкілля – це втрати ВВП країни, зниження капіталізації її активів та зростання соціальної напруги в суспільстві.
Україні потрібне велике оновлення та великі інвестиції для модернізації та екологізації. Знайти необхідні кошти можна лише у співпраці приватного, державного сектору та за підтримки міжнародних партнерів. Але такий шлях потребує значних зусиль, тому підприємці та управлінці воліють все залишити, як було раніше.
Нова система держекоконтролю не дозволить жити минулим, а стимулюватиме рухатись до кращого майбутнього.
Андрій Мальований
