Київський костел св. Миколая. "Віддати кесарю – кесареве, а Богу – Боже"
Пізно ввечері, 3 вересня, у костелі св. Миколая у Києві, під час репетиції у Будинку органної музики сталася пожежа.
Будівля, яка до цього вже була у аварійному стані, зазнала ще більших збитків.
Однак пожежа винесла на денне світло ще одну проблему: у незалежній Україні віряни не можуть отримати храм, який їм по праву належить, та ще й змушені бездіяльно спостерігати як він руйнується на їхніх очах.
Віддати кесарю – кесареве, а Богу – Боже
Цей принцип, який знаходимо у Біблії дуже добре ілюструє просту істину кожного людського життя та життя суспільства як цілісного організму. Останні 30 років нам, католикам і киянам, показали, що може бути коли власником Божого дому не є спільнота вірян.
Мені як священнику боляче дивитись, коли Божий храм руйнується на очах та закриває свої двері для богослужінь та молитви, для яких по суті був і збудований.
"Перлина" у центрі Києва
Хоча зараз важко назвати цей храм "перлиною".
Недбальство державної влади, яка виступає власником храму (він перебуває у власності Міністерства культури), понад 10 років перебування святині в аварійному стані, руйнування фасаду… Все це поклало свій відбиток на зовнішній вигляд та внутрішній стан "перлини".
Тільки минулого року Міністр культури Володимир Бородянський повідомив, що у планах виділити 50 млн грн на реставрацію фасадів. Якби ці колосальні кошти пішли за призначенням, і це лише йде мова про один рік…
Чи знав він, що такий міцний та надійний будівельний матеріал стане крихким внаслідок людської байдужості?
Будівля костелу насправді є унікальною. Архітектор Владислав Городецький (киянам та гостям столиці відома його ще одна будівля – Будинок з химерами) вдало поєднав 4 кращих проекти будівництва храму, які були відібрані під час конкурсу.
Він докорінно змінив деякі деталі, значно збагатив декор, створив унікальну власну витончену стилістику.
Того часу преса писала, що фасад костелу витримано у готичному стилі, прикрашено двома великими і однією малою баштою, що нагадувало знамениту "Votivkirche" у Відні.
Будівельні роботи взяла на себе фірма Гінзбурга, яка була досить відомою та займалась будівництвом київської опери.
Окрасою та новинкою для Києва стали також вітражі (про них також згадує тодішня газета "Киевлянинъ"), якими донедавна можна було милуватись у костелі. Натомість зараз частина з них знищена або ж покрита кіптявою.
Обіцянки, що тривають 30 років
Обіцянки, що спільнота римо-католиків стане повноправним господарем у Божому домі лунають вже 30 років. Вже навіть не віриться, що політикам можна вірити.
Виявляється, що навіть обіцянки дані Папі Римському Йоану Павлу ІІ під час його візиту до України, у тому ж костелі св. Миколая, у 2001 році не мали ваги.
Якщо згадати хоча б останні рішення влади, то здавалося, що ситуація зміниться, коли вийшов Указ Президента та оприлюднено розпорядження Кабінету Міністрів України восени 2020 року.
Станом на сьогодні можемо сказати, що Міністерство культури, яке виступає власником будівлі, довело свою неспроможність зберегти довірене майно та пам’ятку архітектури.
Чи може бути достовірною обіцянка Міністерства культури реставрувати костел, що постраждав під час пожежі та від недбалості відомства?
Екуменічна справа
Цікавим фактом є те, що коли будували костел св. Миколая у Києві, то треба було отримати дозвіл київського православного митрополита.
Документи свідчать, що Високопреосвященний Іоанікій митрополит Київський та Галицький 15 травня 1897 року відзначив, що з його сторони немає для будівництва ніяких перешкод.
Цікавою була промова, яку під час урочистості посвячення костелу у 1909 році, в дусі сучасного екуменізму, проголосив єпископ Болеслав Клопотовський. Він наголосив, що костел будується в ім’я св. Миколая, єпископа Мірлікійського, який жив у IV ст., коли Східна і Західна Церкви ще не розділилися і становили єдину Церкву Христову. Тому закликав, щоб в костелі молилися про благоденство всіх християн, без різниці віросповідання.
Промовистим знаком є те, що через понад 120 років перед дверима закритого костелу зібрались представники Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій, аби засвідчити свою підтримку у справі повернення костелу вірянам та помолитись у цьому намірі.
Храм має належати вірянам, його законним власникам, і саме це буде знаком відновлення історичної справедливості. Таким чином вдасться втілити в життя слова: "Віддайте кесарю – кесареве, а Боже – Богові".
У той час поки перипетії навколо храму св. Миколая не вщухають, парафіяни Києва та католики України, усі люди доброї волі, від 8 вересня цілодобово моляться в намірі повернення костелу релігійній спільноті.
Слово "віра" не раз звучало у стінах, а також на подвір’ї костелу. Саме звідси до в’язниці, а потім і до таборів, у 1919 році пішов настоятель костелу Йосиф Змигродський.
30 років тому католики починали свої молитви на подвір’ї костелу, аж потім їх пустили до храму. Чи на 30-му році незалежності в нашій країні щось зміниться?
Пожежу у костелі 3 вересня 2021 року супроводило кілька чудес. У той час, коли горів орган (який за оцінками експертів музикантів стояв не на відповідному місці), ані вівтар, ані амвон не постраждали.
На органі також висіла ікона Матері Божої Остробрамської, яка також вціліла. Тепер ця ікона товаришує молитві на подвір’ї костелу.
"Віддайте кесарю – кесареве, а Боже – Богові"
Отець д-р Павло Вишковський ОМІ
Настоятель Делегатури /Управління/ Згромадження Місіонерів Облатів Марії Непорочної, яке опікується костелом св. Миколая, Римсько-Католицька Церква
