"Невидимий фронт". Як кримчанки борються за Крим в Києві
Останніми днями в Україні проходило багато знакових подій. Відзначення 30-річчя відновлення української незалежності та установчий саміт Кримської платформи.
46 країн стали учасниками першого саміту, який започаткував новий етап боротьби за повернення українського прапора над Кримом.
46 країн, які не лише словами, а і у своїх діях підтримують Україну в її кроках до того, щоб десятки тисяч кримчан могли повернутись додому в Крим, а мільйони людей могли відчувати себе на півострові у безпеці і дихати повітрям свободи.
Після цієї, не боїмось сказати, історичної події ми продовжуємо працювати задля своєї мрії – повернутися додому в рідний Крим.
Ми маємо унікальний досвід роботи задля досягнення цієї мрії в громадському секторі та у державному секторі, і хочемо поділитись своїми думками та емоціями про ці непрості, але сповнені надії роки роботи.
З лютого 2014 ми, обидві авторки, не могли просто спостерігати за окупацією нашого дому – Кримського півострову. Та почали робити що можемо, працювати та чинити спротив. Одна з початку з Криму, інша одразу з Києва.
Одна – документувала порушення прав людини та найтяжчі злочини, захищала жертв окупації на правовому фронті, брала участь в підготовці юристів для роботи в нових умовах збройного конфлікту.
Інша – співзаснувала ініціативу КримСОС, надавала допомогу тисячам переселенців, займалась інформуванням про події в Криму, проектами з захисту прав людини чи культурної дипломатії.
Робили це з командами (Української Гельсінської спілки, КримСОС) та сотнями таких же людей поруч, яким Крим болів та болить досі.
В 2019 ми об’єднали зусилля в Представництві Президента України в АР Крим та за підтримки Президента України отримали шанс реалізувати багато завдань та подолати виклики, над якими працювали в громадському секторі.
Про власний досвід переходу з громадського сектору у владу, усвідомлену відповідальність за це рішення
Для кожної з нас рішення йти працювати до органу державної влади було дуже не простим. Проте це був виклик: не просто критикувати державу чи намагатися вплинути на державні рішення, але й взяти відповідальність та самим змінювати державну політику по Криму.
При цьому ми розуміли, що переступивши поріг органу влади в очах більшості ми перетворимося у "злочинну владу", попри свої нещодавні здобутки на ниві громадської діяльності.
За час роботи в Представництві вдалось зробити багато, і чи не найголовніше – сформувати бачення держави щодо повернення державного контролю над Кримом:
- прийнята РНБО та затверджена Президентом України державна стратегія деокупації та реінтеграції Криму;
- відбулась реконструкція пунктів пропуску на адмінмежі з Кримом;
- запроваджено щорічне відзначення Дня спротиву окупації 26 лютого;
- відміна закону про так звану вільну економічну зону, створену в Криму у 2014 році на догоду олігархічним групам;
- ухвалення закону про корінні народи України;
- регулярне відвідування іноземними делегаціями КПВВ на адмінмежі з Кримом.
За останній час Представництво стало важливим джерелом аналітики щодо Криму для інших органів влади та міжнародних партнерів, яке налагодило співпрацю з переміщеними кримською прокуратурою та правоохоронним блоком.
Опрацювало біля 10 тисяч звернень громадян й запустили чат-бот CrimeaIsUaBot для консультацій 24\1, стало одним з ініціаторів створення віртуального музею російської агресії в партнерстві з Українським інститутом національної пам’яті та багато іншого.
Всі ці досягнення стали можливими, зокрема й завдяки нашій співпраці з неурядовими організаціями та правозахисниками.
Про важливість співпраці влади та громадян в пошуку рішень та їх втіленні в життя
Ми працюємо не одні. Ми хочемо подякувати Президенту та його Офісу за те, що підтримують та поділяють біль Криму. Команді Представництва за їх роботу та самовідданість на "невидимому фронті", подекуди без лаврів і нагород, без публічного визнання та з чималими обмеженнями, які притаманні держслужбі.
Ми вдячні чисельним громадським організаціям і окремим експертам та експерткам, які з нами поруч весь цей час. Допомагали, критикували, радили, були справжніми партнерами.
Вдячні й тим, хто своєю безупинною критикою допоміг відрефлексувати та побачити дещо, що варто змінювати в нашому спільному шляху до повернення Криму.
Маючи власний досвід роботи в громадському секторі, ми спробували побудувати спільний простір довіри державного та недержавного секторів, та інституалізувати його.
Звичайно, є й інші позитивні приклади співпраці громадськості та держави, як то прокуратура Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, що з 2016 року залучає до експертної та освітньої роботи громадські організації.
Тож маємо надію, що це прояв позитивних тенденцій у державних органах щодо співпраці задля вагомих результатів та спільної мети.
В стратегії Представництва Президента України в АР Крим в умовах окупації, яку нещодавно затвердив Президент як дороговказ роботи органу до повернення в Крим.
Є такі важливі положення, як налагодження ефективного партнерства з Меджлісом кримськотатарського народу, інститутами громадянського суспільства, у тому числі міжнародними, аналітичними та експертними установами, ініціативними групами, що представляють інтереси громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території півострову, внутрішньо переміщених осіб звідти.
Крім того, ми сподіваємося за підтримки Президента розбудувати Офіс Кримської платформи на базі Представництва, який зможе стати одним з центрів поєднання зусиль громадськості та держави, синергії ідей та рішень на шляху до повернення Криму. А Експертна мережа Кримської платформи зможе стати потужним хабом аналітики та конструктивних рішень, а також партнером та справжнім watchdog в їх реалізації.
Ми поділяємо бачення Президента України, що такий Офіс стане майданчиком експертної та іншої підтримки Кримської платформи, а також таким собі "Центром Криму" в Києві для поєднання зусиль різних переміщених кримських органів влади та членів Експертної мережі, проведення спільних прийомів громадян, заходів по темі деокупації та реінтеграції півострову за участі національних та міжнародних експертів.
Читайте також:
Ми заслужили на Кримську платформу. Ми запалили ці зірки
Зеленський: Українську владу з радістю прийматимуть в Криму
Як окупували Крим: новини, які ми (майже) не помітили в лютому 2014-го
Про важливий шанс навчитись співпраці на Кримському питанні
Історія окупації Криму абсолютно прозора та зрозуміла кожному, зокрема й з точки зору міжнародного права – Крим окупований, Росія агресор, а будь-яка окупація це всього лише тимчасовий стан.
Тож ми переконані, що робота з повернення Криму під контроль Уряду України стане однією з успішних історій співпраці громадськості та влади на шляху дорослішання держави: з балансом критики, здатністю вибудовувати конструктивний діалог, чути один одного та спільно працювати над реалізацією ідей.
Повернення Криму може стати простором для поєднання двох світів та логік – ієрархії держави та горизонталі й самоорганізації громадськості, залучаючи їх сильні сторони. Це вимагатиме певної сміливості та відкритості.
Деокупація Криму та відновлення справедливості це робота на багато років й це війна на різних "фронтах" з РФ – монстром, який має сили та використовує тактику затягування, знекровлення та знесилення нашої країни. А значить від нашої спроможності бути разом, довіряти один одному та бути стійкими залежить багато.
На "лінії вогню", на передовій в Криму є унікальні люди, які щодня роблять неможливе – Наріман Джелял, Митрополит Климент, адвокати Еміль Курбедінов, Еміне Авамілєва й інші правники, рідні політв’язнів та самі політв'язні: Сервер Мустафаєв, Сейран Салієв, Владислав Єсипенко та інші.
Саме заради цих людей та сотень і тисяч інших ми на підконтрольній території маємо навчитись домовлятись, бо просто не маємо права їх підвести.
Даша Свиридова – перша заступниця постійного представника президента України в АР Крим
Таміла Ташева – заступниця постійного представника президента України в АР Крим
