Тероборона Києва очима учасника – військова служба вихідного дня в легкій піхоті
Від Мінського масиву столиці до московських пропагандистських телеканалів долинали минулого тижня постріли з навчань 112 ОБрТрО – бригади тероборони Києва.
Кияни сприйняли навчання резервістів у межах міста дуже позитивно, натомість у запоребрикових пропагандистів знатно бомбануло від того, що їх тут чекатимуть не з хлібом-сіллю, а з автоматами й боєкомплектом.
По суті, з 7 до 13 серпня включно проводилися навчання, щоб налагодити управління частинами й підрозділами бригади.
Масштабними їх називати не можна, але особовий склад силами однієї роти бійців таки відпрацював фактично всі завдання, поставлені перед теробороною. Оскільки навчальні місця знаходилися безпосередньо в Києві, жителі столиці стали свідками майже всього, що відбувалося.
Автор колонки особисто брав участь у зборах, тож враження зсередини ексклюзивні.
На Мінському масиві з вікон люди спостерігали відбиття нападу умовного противника на північну околицю міста.
Разом із військовослужбовцями президентського полку тероборонівці давали відсіч умовному противнику: стріляли холостими набоями з автоматів і кулеметів, метали навчальні гранати, вчилися поводженню з мінометом калібру 60 мм.
Задовго до проведення зборів у ЗМІ було оприлюднено анонс із закликом не хвилюватися через холості постріли та гучні вибухи.
Тож до військкоматів прийшли більше людей, ніж було заплановано задіяти у зборах.
Тимчасовий виконувач обов’язків командира бригади підполковник Богдан Машковський обіцяє, що надалі збори будуть проводити масштабніші, щоб усі охочі могли взяти участь.
Автору колонки інформацію про захід повідомили в липні: подзвонили з міського військкомату й поцікавилися про плани на серпень.
Плани були – на відпустку, а навчальні збори прекрасно в неї вписувалися: свіже повітря, старі друзі з бригади, нові знайомства, можливість перевірити свої навички, врешті повправлятися в стрільбі з автомата…
Військкомат – винахідливий туроператор і точно сумувати не дасть.
Отже в суботу, 7 серпня, о 6:30 від районних військкоматів учасників доставили до збірного пункту.
Оскільки в автора вже раніше був підписаний контракт на службу в резерві тероборони, то форма була вже на собі. Інших чекали нові демісезонні берці "Талан" та костюм літній польовий.
Переодягання та інструктаж з резервістами закінчили до обіду, після чого 23 новобранці склали Присягу на вірність народу України і… усіх відпустили ночувати додому.
Так, вам не почулося. Резервістів тероборони щодня годували смачним обідом, але ночувати відправляли додому.
Дехто з бійців був змушений прокидатися о 4:00, до світанку. Втім, ночівля вдома щовечора нівелювала цей недолік. Так виникає баланс і гармонія.
Це були дуже цікаві й насичені 7 днів, під час яких автор жодного разу не пошкодував, що взяв участь у зборах.
Резервісти і військовозобов’язані тренувалися виконувати різні навчально-бойові завдання щодо оборони столиці.
Наприклад, резервісти відпрацювали охорону критично важливих об’єктів та комунікацій міста на вул. Промисловій, 4, захищаючи від умовних диверсантів ТЕЦ-5.
У разі нападу противника групи диверсантів та колаборантів неодмінно спробують захопити органи державної влади, тому до завдань тероборони на цих навчаннях входило також навчитися їх захищати та охороняти.
Бійці 130-го окремого батальйону тероборони забезпечували надійне функціонування Солом’янської РДА, яку було обкладено мішками з піском.
Імпровізованими "тітушками" були молодики спортивної зовнішності в чорному тактичному одязі, один із яких під час тренувань чинив опір, перекинувши через себе бійця тероборони. Але на допомогу прийшли побратими і вгамували нападника, умовно арештувавши його.
Резервісти тероборони також патрулювали вулиці міста спільно з правоохоронцями, розгортали штаб району ТрО та основний командний пункт бригади і командно-спостережний пункт батальйону.
Що стосується управління, то офіцери бригади вчилися керувати підрозділами та частинами спершу в комфортних умовах Голосіївської РДА.
Тут кипіла робота над картами, навчально-бойовими документами, а на екран захищеними каналами зв’язку було виведено зображення в реальному часі з різних куточків Києва. Проєктор відображав актуальну бойову обстановку, нанесену на карту.
Штаб повинен так само вміти організовувати свою роботу будь-де. Тому на четвертий день навчальних зборів бригада отримала наказ розгорнути основний командний пункт у польових умовах.
Треба віддати належне т. в. о. командира бригади підполковнику Машковському, який оперативно "знайшов" зручні розбірні столики для роботи з картами.
Офіцери також зуміли дуже швидко обладнати робочі місця з проєктором і електронною системою, яка дозволяє транслювати бойову обстановку в режимі реального часу онлайн.
Родзинкою навчальних зборів стало те, що для проведення занять своє розташування надала військова частина ССО, інструктори якої допомогли резервістам тероборони отримати нові вміння і досвід.
Наприклад, сержанти ССО навчали особовий склад встановлювати й маскувати великі намети на 24 бійця за 50 хв, їздити всередині бронемашини та на броні.
Там-таки в частині ССО військовослужбовці ТрО провели заняття зі стрілецької підготовки. Набоїв при цьому не пошкодували, кожен мав змогу пристрілятися.
Діжка дьогтю
Звичайно, щоб усе пройшло гладко, дуже добре попрацювали офіцери бригади й батальйонів, міський військкомат та Департамент муніципальної безпеки КМДА в особі полковника Михайла Щербіни, який усіляко сприяв проведенню зборів.
Але сказати, що на сьогодні в тероборони все райдужно і немає труднощів, буде неправдою.
Для тероборонівців немає окремих навчальних закладів і спеціальних курсів, які би враховували особливості особового складу і поставлених перед теробороною завдань.
Так само на сьогодні немає спеціалізованих курсів для сержантів та офіцерів тероборони.
Без якісно підготовлених командирів відділень годі й говорити про боєздатні підрозділи. А на сьогодні все тримається лише на величезній ініціативі офіцерів та резервістів.
Провести одні збори на рік недостатньо для підготовки і злагодження бригади.
У підрозділів тероборони немає своєї техніки, вона вся приписна з національної економіки. Тобто під час мобілізації і воєнного стану підрозділи ТрО укомплектують технікою, яку резервісти побачать уперше і технічний стан якої скоріше за все буде убитий або близький до такого.
У бригаді сподіваються, що ці проблеми буде врегульовано з набранням чинності закону про нацспротив, ґрунтовніше підготовленими підзаконними нормативно-правовими актами і більшим сприянням з боку місцевого самоврядування.
Читайте також: Партизани для Путіна. Хто і як захищатиме Київ у разі повномасштабного вторгнення Росії
Про плюси: si vis pacem
Величезним плюсом підписати контракт на службу в резерві територіальної оборони є той факт, що вчитися військовій справі можна без відриву від виробництва, це дуже схоже на заочну освіту.
Під час мобілізації резервіст може не хвилюватися, що опиниться хтозна де поміж малознайомих людей зі зброєю.
Резервісти під час зборів отримують грошове забезпечення, але воно не є визначальним і суттєвим. Тому на сьогодні в теробороні немає "заробітчан", а є вмотивовані добровольці, які витрачають на свою підготовку й екіпірування власні кошти з сімейних бюджетів.
У теробороні ви познайомитеся з однодумцями щодо захисту Батьківщини з різних професій і з різноманітним життєвим досвідом.
Портрет київського тероборонівця – це людина, яка зуміла чогось досягти в житті, допомагає армії і готова взяти зброю до рук для захисту України.
З-поміж резервістів є і підприємці, і слюсарі, і лікарі, і айтішники, і журналісти, чоловіки й жінки. Тут немає дискримінації за гендерною чи віковою ознакою.
Як долучитися і чому це важливо
Долучитися до тероборони може кожен, кому виповнилося 18 років і ще немає 60-ти. Для цього необхідно пройти співбесіду, отримати відношення в батальйоні, пройти медкомісію та укласти контракт на службу в резерві тероборони.
Два укладені контракти замінюють, згідно з законодавством, одну строкову службу. У кожному військкоматі є офіцер, який відповідає за територіальну оборону і готовий проконсультувати.
Такі навчальні збори мають проводитися щороку і можуть тривати від тижня до місяця. Звісно, що цього дуже мало, особливо враховуючи останні "карантинні роки".
Долучитися до тероборони у вашому місті важливо насамперед тому, що озброєна, навчена і готова протидіяти нація відіб’є саме бажання в агресора нападати далі. Бо захопити територію, населення якої чинитиме спротив, дуже важко, а втримати — неможливо.
Територіальна оборона значно підвищує ціну питання російської агресії для нападника і вибиває в нього з-під ніг пропагандистську побрехеньку, ніби тут його хтось чекає з обіймами.
Тому, якщо справді бажаєте миру, то допомагайте ЗСУ, волонтерам і ставайте частиною збройних сил пліч-о-пліч у лавах тероборони вашого міста/району/області.
Союзники й цивілізований світ радо допомагають тому, хто борониться від нападників.
Сергій Огородник
УП 100. Поза межами можливого
"Українська правда" представить свій другий в історії рейтинг лідерів — сотню українців, які роблять найбільший внесок в незалежність та майбутнє України.
