Навіщо Україні 1 млрд дерев?
Висадка нових лісів – це світовий тренд. ЄС збирається висадити 3 млрд дерев до 2030 року. Туреччина за останні роки створила сотні тисяч гектар нових лісів. Проєкти з відновлення тропічних лісів набувають масовості у Південній Америці, Африці, Південно-Східній Азії.
Створення лісів у правильних місцях є не тільки потужним засобом боротьби зі зміною клімату, але і запобігає деградації ґрунтів, забрудненню та обмілінню рік, опустелюванню, сприяє збереженню біорізноманіття. Крім того, це дає державі цінний відновлювальний природний ресурс – деревину.
Україна не відстає від світових трендів. Тому, у рамках програми Президента "Масштабне залісення України", ми маємо висадити 1 мільярд нових дерев за три роки і додати 1 мільйон га лісу за 10 років.
Це чудова ініціатива, яку ми готові реалізувати. Головне питання суспільства: яким чином це відбудеться? Чи не призведе це до знищення природних степових екосистем чи нераціональних витрат коштів? Спробую надати відповідь.
У минулому ліси вкривали значно більшу частину території України, ніж зараз.
Ліси знищувалися для створення полів та пасовищ, будівництва населених пунктів, їх вирубали на дрова, виготовлення поташу та деревного вугілля, будівництва шахт, ліси затоплювалися водосховищами.
Тому наразі ліси вкривають лише 15.9% території України, в порівнянні із оптимальною лісистістю у 20% відсотків.
Як наслідок, ми маємо один із найвищих у світі рівень розорювання земель, фрагментацію екосистем, масштабну деградацію земель.
Читайте також: "Масштабне залісення" від Зеленського ризикує призвести до "масштабного опустелювання"
Протягом минулих років про це багато говорилося, але майже нічого не було зроблено. Сьогодні ситуація вже змінилася. Почну із збільшення площі лісів на 1 млн га, яке можна розбити на 3 основних напрямки.
Перший напрямок – збереження самосійних лісів.
Це ті 15-25-річні ліси, вирощені самою природою і які є стійкими до кліматичних змін, шкідників та хвороб. Наразі більшість із них має статус земель сільськогосподарського призначення і безжально викорчовується. Таким чином ми розраховуємо зберегти від 300 до 500 тисяч га лісів.
Другий напрямок – створення нових захисних насаджень: протиерозійних лісів, придорожніх та полезахисних лісосмуг.
Це не тільки дозволить підвищити врожайність сільськогосподарських культур, захистити ґрунти від вітрової та водної ерозії, але й дозволить зменшити фрагментацію екосистем.
Третій напрямок – створення нових лісів на деградованих землях, які будуть виводитися із сільськогосподарського та промислового використання.
Конверсія орних земель в лісові – це найбільш вигідна, із кліматичної точки зору, дія, внаслідок якої зупиняються викиди вуглецю від розорювання та починається поглинання вуглецю лісом. В Україні щонайменше 400 000 га таких земель.
Як бачимо, потенціалу для для виконання Указу Президента у створенні нових лісів більш ніж достатньо.
Зараз ми ведемо перемовини з кожною територіальною громадою щодо надання таких земель під залісення, працюємо спільно із Міндовкіллям та народними депутатами над якнайшвидшим прийняттям в цілому законопроєкту №5650, який у липні прийнятого в першому читанні.
Цей законопроєкт не тільки запроваджує механізми збереження самосійних лісів та спрощує передачу земель під лісорозведення, але й нівелює ризики заподіяння шкоди степам та іншим природним екосистемам під час лісорозведення.
Крім того, на виконання доручення Міністра захисту довкілля та природних ресурсів Романа Абрамовського, майже два тижні в усіх степових областях працюють спільні комісії з лісівників, науковців, чиновників, громадськості для визначення територій та порід дерев для висадки.
Читайте також: Захист лісів: що треба зробити і що вже зроблено
Звичайно, ми не збираємося висаджувати ліс на цінних степових ділянках або там, де він рости не буде. Наше завдання – створити нові ліси на практиці, а не на папері. Бо серед незалісенних земель, які наразі числяться за лісгоспами, в тому числі, і в степових областях, є багато територій, де залісення цілком доцільно і з економічної, і з екологічної точки зору. Це розорані землі, перелоги, землі, які потребують рекультивації або укріплення з метою зупинення ерозійних процесів.
Нам потрібно відновити типові степові байрачні ліси, які мають свій унікальний комплекс рослинного та тваринного світу. Такі плани підтримують не тільки науковці-лісівники, але й науковці-екологи.
Тепер про 1 млрд дерев.
- По-перше, ми будемо садити дерева з метою створення нових лісів – по принципах, які я описав вище.
- По-друге, на жаль, ми маємо велику площу згарищ та інших ділянок, де необхідно провести в якнайшвидші терміни лісовідновлення.
- По-третє, внаслідок несприятливих кліматичних умов, спалаху шкідників, масового всихання та недоліків законодавства – ми маємо значну кількість деградованих лісів із дуже низькою щільністю дерев (лісівники називаються це "повнотою"). Такі ліси не виконують всі свої функції, тому тут треба провести висадку додаткових дерев.
- По-четверте, багато полезахисних лісосмуг існують тільки на папері. Внаслідок незаконних рубок і безгосподарності від них нічого не лишилося, вони потребують фактично створення з нуля.
Створення науково-обгрунтованої системи полезахисних лісосмуг є, насамперед, зацікавленістю аграріїв, тому що такі лісосмуги виступають потужним засобом уникнення ризиків втрати врожаю від несприятливих погодних умов (пилових бур, суховіїв тощо).
Якщо створити систему полехахисних лісосмуг, Україна залишить за собою лідерство в аграрній сфері серед інших країн світу.
Також я певен, що місцеві громади підтримують ініціативу Президента та створять нові парки, сквери та бульвари.
Наразі Міндовкіллям спільно з Держлісагентством розроблена і перебуває на погоджені органів виконавчої влади концепція Державної цільової програми "Масштабне залісення України". Після затвердження цієї концепції Урядом ми розробимо відповідну державну програму, в якій буде передбачено хто, де, скільки і за які кошти буде висаджувати дерева та створювати ліси.
Крім того, найближчим часом ми спільно з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів запустимо спеціальний сайт, за допомогою якого всі охочі зможуть долучитися до реалізації ініціативи Президента. А "не охочі" зможуть контролювати – все буде прозоро та публічно.
Юрій Болоховець
