Київський спадок. Як і хто руйнує центр столиці?
Центр Києва – це місце контрастів.
З одного боку є середмістя, з вулицями Пушкінська, Богдана Хмельницького, більшість будинків на яких були збудовані наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. у стилі модернізму та мають охоронний статус.
З іншого боку, є віддалений центр – невеликі будинки, зазвичай без охоронного статусу, але побудовані приблизно в той самий час, що і на Пушкінський, Хмельницького та бульварі Шевченка. Ці споруди можна назвати фоновою забудовою. Така забудова часто не має охоронного статусу, тому згідно закону підлягає не реставрації, а реконструкції, що дозволяє зміну фасаду.
Мається на увазі повна перебудова споруди: наприклад, замість одноповерхового будинку початку ХХ ст. може з’явитись скляна 32-ох поверхівка.
Ще одна проблема полягає в тому, що Київ зараз живе за Генеральним планом 2002 року, який був прийнятий Київрадою при мерстві Олександра Омельченка. Документ не встановлює обмежень щодо поверховості районів: біля двоповерхового будинку на Бульварно-Кудрявській вулиці може легко вирости хмарочос.
Саме про ці будинки, які раніше були окрасою того спокійного віддаленого центру столиці, я і хочу написати сьогодні.
Садиба та флігель Барбана
Титулярний радник Олександр Барбан збудував одноповерхову садибу та флігель на початку XX сторіччя. Ця садиба збудована у стилі неоренесанс, а весь декор модельовано у цеглі.
Для Києва це унікальна будівля.
Після 1917 року вона зазнала чималих перетворень. Одного часу тут була лікарня, а потім редакція газети "Культура та життя".
Тут жили Андрій Корнійчук та Ванда Василевська.
В цьому будинку приймали американського письменника та лауреата Нобелівської премії Джона Стейнбека.
2018 року будинок перейшов у власність ТОВ "Інформаційна група Агентство Столичних Повідомлень". У планах цієї компанії замість садиби Барбана звести будинок розміром 26,5 метрів заввишки.
У травні 2021 року забудовник почав активну роботу. Одразу був знесений флігель у дворі. Його вже не повернути, але саме ця подія викликала активний спротив місцевих мешканців.
Втім, варто зазначити, що забудовник не має дозволу на будівні роботи. Плюс є припис Міністерства Культури, який забороняє це робити.
Крім того, за словами захисників садиби Барбана, на тому тижні приходили слідчі та скоріш за все на будівлю далі чекає арешт, що забороняє будь яку діяльність навколо неї.
Читайте також: Дон Кіхот з Малої Житомирської. Як київський математик не дав розвалити садибу Мурашка і залишився жити в руїнах
Квіти України
"Квіти України" – це зразковий приклад будинку у стилі українського модернізму, зведений у 80-х роках минулого сторіччя.
Будівля мала каскадну форму фасаду, де була оранжерея та магазини квітів. Останнім часом тут був продуктовий супермаркет Billa.
Все почало змінюватися у червні цього року, коли забудовник почав активні дії. Спочатку він зірвав виноград, потім обніс будівлю парканом. Попри обіцянки громаді не чіпати будівлю, на початку липня забудовник почав демонтаж "Квітів України".
За його задумом, замість старої каскадної будівлі повинен з’явитись новий скляний офісний центр.
Тільки після початку демонтажу будівлі виявилось, що департамент охорони культурної спадщини КМДА не надавав дозволу на демонтаж будівлі.
З’явилося судове рішення про арешт та заборону на проведення будь-яких дій з будівлею "Квітів".
Згодом споруда отримала охоронний статус та була внесена до переліку пам’яток архітектури.
Але вражає інше. Що всі дії влади із захисту будівлі почалися після її руйнування. Аналогічною ситуацією можна вважати історію навколо будинку Уткіна на вулиці Петлюри, який було демонтовано 11 квітня. Влада відреагувала тільки після його руйнації.
Читайте також: Як посадовцям зберегти культурну спадщину?
Лужевського та Тургенівська
6 серпня було знесено єдину довійськову будівлю біля метро Либідська. Цей будинок знаходився на провулку Лужевського, 3, між "тарілкою" і ТРЦ Ocean Mall. Цього року року йому виповнилося 83 роки.
За словами київського історика Семена Широчина, це останній довоєнний будинок на Либідській площі.
"Я чув про ці плани вже давно, але мені вперто доводили, що буде реставрація, що мої дані недостовірні…
Тепер на площі немає жодного довоєнного будинку. Це сумно. І ми розуміємо що це не остання втрата цього року", – написав Широчин на своїй сторінці у Фейсбуці.
В цьому випадку зазначу, що до лютого цього року була у власності Фонду Державного Майна України (ФДМУ), який очолює Дмитро Сенниченко. Саме ФДМУ виставив її на торги в рамках Малої Приватизації.
Окремо хочу написати про будинки на вулиці Тургенівській. Вони перебувають у занедбаному стані. І їх намагаються зруйнувати. Минулого тижня почали розбирати дах будівлі на вулиці Тургенівській, 22 – це садиби Василя Маліна 1890 року.
Інформацію про це оприлюднила у своєму дописі депутатка Київради Євгенія Кулеба.
Також Євгенія розповідає, що на цій же вулиці "за адресою Тургенєвська, 17, у 2019 році компанія "Контакт-Інвест" знесла будинок Ребізова 1902 року.
На місці пам’ятки збираються звести восьмиповерховий житловий будинок. Охоронного статусу немає.
З цією ділянкою межує будинок Рутковського (Тургенєвська, 19) 1901 року, який перебуває під загрозою знесення.
Компанія "Контакт-Інвест" обіцяє реставрувати будівлю і розташувати в ній офіси й апартаменти".
Читайте також: Урбаніст Чаплінський: "Київ – це така "згвалтована мама". Місто б'ють, а воно все одно всіх любить"
Арсенальна площа
Чи не єдиним вдалим проєктом реконструкції історичного ландшафту міста є Арсенальна площа.
Забудовник повністю відновив фортецю, причому в оригінальному стилі – як фасади, так й приміщення всередині. Також були відреставровані втрачені елементи фортеці. Була відремонтована площа біля метрополітену.
Дійсно, Фортеця Арсеналу має охоронний статус та є пам’яткою архітектури національного значення. І побудувати там будь-що – неможливо.
Але в Києві є чимало пам’яток архітектури з охоронним статусом, які теж перебувають у занедбаному стані.
Наприклад, Гостиний Двір. Навколо цього об’єкта точиться суперечка з 2011 року. Він переходив у підпорядкування від одного органу державної влади до іншого. Його не раз підпалювали, намагаючись знищити.
А за останні два роки Фонд державного майна України, який повинен був опікуватись долею цієї будівлі, довів її до критичного стану.
Читайте також: "Дивіться, яка дичина!". Що приховують зарості Совських ставків, і чи можна врятувати зелений Київ
Підсумки
Головною проблемою є те, що історичні будинки, які створюють фонову забудову міста, не мають охоронного статусу. Та місто не дуже переймається програмою їхнього збереження.
Забудовник може легко їх знести, побудувати те, що ніяк не вписується у стиль міста Києва. Це може бути і багатоповерхівка, і скляний будинок, який відрізняється від побудованих біля нього будинків з цегли.
Якщо охоронного статусу немає, власник будівлі, отримавши необхідні дозволи на проведення будівельних робіт, має право проводити погоджені роботи без жодних обмежень. Це як з садибою Уткіна – є власник будівлі, це його приватна власність і він вирішує, що з нею робити.
Ми самі спочатку спрощуємо всі процедури (йдемо на зустріч "бізнесу"), а потім бідкаємося.
Також, Євгенія каже, що в минулому місяці було затверджено Історико-архітектурний опорний план Києва (ІАОП), який має стати інструментом протидії руйнуванню столиці забудовниками і є кроком до посилення відповідальності за такі випадки.
ІАОП визначає режими використання території історичних населених місць і є складовою Генплану. Його розробляв "Інститут генерального плану Києва" майже 12 років – з 2009-го. Це позитивний крок, хоча у експертів є ряд запитань до цього документу.
Також у Київраді минулого місяця був зареєстрований проєкт рішення щодо мораторію на будівництво у центрі міста. Його авторами стали депутати Євгенія Кулеба, Григорій Маленко та секретар Київради Володимир Бондаренко.
Але у більшості випадків збереження київської спадщини відбувається завдяки діям активних киян, які готові чергувати біля історичних будинків цілодобово.
Питання культурної спадщини потребує комплексного врегулювання на рівні держави та міста. І кроки, які були перераховані вище лише початок вирішення цього питання.
Володимир Фомічов
УП 100. Поза межами можливого
"Українська правда" представить свій другий в історії рейтинг лідерів — сотню українців, які роблять найбільший внесок в незалежність та майбутнє України.
