Обезголовити АРМА – місія виконана

Вчора суддя Печерського суду Сергій Вовк за клопотанням прокуратури відсторонив керівництво АРМА від роботи та відправив під нічний домашній арешт на 2 місяці. Причина –  підозра у справі про арештовані $400 тис, які АРМА перерахувало фізичній особі за нібито фальшивим судовим рішенням. 

По-перше, розгляд клопотань був чистою формальністю. 

По-друге, це досить закономірно з огляду на характер вручених напередодні підозр та загальну спрямованість кримінальної справи. 

Загалом вся ця складна історія в результаті стала простим способом зробити те, чого не вдавалося досягнути протягом останніх майже двох років – усунути топ-посадовців АРМА від керівництва органом.  

(Не)очевидний кейс на 400 тис

Історія з $400 тис почалась влітку минулого року – тоді АРМА було передано арештовані кошти з так званого "воровського общаку". 

Майже відразу власники цих грошей намагалися повернути їх через скасування арешту, але кожна спроба була безуспішною або через юридично некоректні дії власників, або через повторне накладення арешту на актив. 

Наприклад, до АРМА надходили ухвали про скасування арешту з грошей в інтересах одних осіб, тоді як про перерахунок конкретних сум зверталися вже інші фігуранти. 

Подібні рішення виконати неможливо.

Читайте також: $400 тисяч і свиняча голова. Як з-під державного нагляду зник арештований бандитський общак

Натомість у грудні 2020-го Агентство все ж повернуло кошти фізичній особі. 

По-перше, тому що жодних юридичних проблем із документами цього разу не було, по-друге, правоохоронці не проявили жодної активності щодо накладення нового арешту. Тож протягом 3-ьох днів АРМА мало повернути кошти тому, чиє ім’я було вказане в ухвалі суду. 

Наразі слідство стверджує, що та ухвала підроблена, попри те, що надійшла до Агентства в установленому порядку з усіма необхідними реквізитами, в тому числі з мокрою печаткою суду. 

Так це чи ні, але АРМА не бюро експертиз, щоб встановлювати автентичність кожної із тисяч ухвал, які надходять органу на виконання. 

Чому АРМА не збентежив факт відсутності документу в реєстрі судових рішень? Тому що близько половини ухвал, за якими Агентство повертає активи власникам, взагалі не з’являються в реєстрі або вносяться туди зі значним запізненням. 

Чому ніхто не звернувся до суду за підтвердженням, не перевірив, чи дійсно було засідання у відповідній справі тощо? Бо такої практики не існує – закон вимагає виконувати рішення,  якщо вони надходять у відповідному порядку та належно оформлені, і АРМА вчинило саме так. Як і в сотнях подібних випадків. 

Однак всі ці нюанси (які насправді і є суттю справи) нікого не цікавили з самого початку. Значно цікавіше і очевидніше сприймається наратив про корупційний спрут в АРМА і злочинну змову. 

Як виявилося вже тепер, деталі не цікаві не лише політикам і громадськості, але й правоохоронним органам. 

Операція "профанація" 

Короткий зміст оголошених керівництву АРМА підозр можна передати так: невстановлені особи діяли у невстановлений спосіб у невстановленому місці. 

Жодної конкретики та чітких фактів, які б не повторювали все те, що вже неодноразово озвучували у ЗМІ. 

З юридичної точки зору обгрунтування підозр нікчемні, а їх зміст лише підтверджує мету правоохоронців – усунути керівництво АРМА замість реального розслідування злочину та притягнення його винуватців до відповідальності. 

Крім того, представників АРМА під час розслідування не викликали на допити, а жодних документів чи інших речових доказів не вилучали в ході обшуків у особистих помешканнях. 

Зрештою, в текстах підозр навіть не вказано про проведення експертизи сумнозвісної ухвали на автентичність, тобто невідомо, чи з’ясувало слідство сам факт підробки. 

Незручне АРМА

В перші роки свого існування АРМА зіштовхувалося переважно зі спротивом власників арештованих активів – фігурантів кримінальних справ, які не бажали віддавати активи під контроль держави і вели юридичні та медійні війни проти Агентства, чинили фізичний спротив його працівникам. 

Однак невдовзі, коли роль інституції стала більш зрозумілою для всіх ключових стейкхолдерів, АРМА потрапило у фокус уваги політикуму. Хтось виявився зацікавлений у контролі за органом, який розпоряджається мільярдними активами та стратегічними об’єктами, хтось побоюється потрапляння до Агентства своїх власних активів. 

Тому за останні два роки АРМА неодноразово намагалися ослабити інституційно шляхом небезпечних законодавчих ініціатив, репутаційно – публічним та медійним роздуванням кількох резонансних кейсів, та кадрово, адже поряд із гучними закликами до зміни керівництва органу конкурс для обрання повноцінного голови відомства фактично заблоковано донині. 

Показово, що часто заклики перезавантажити нинішнє керівництво АРМА апелювали до подій, з якими нова команда Агентства жодним чином не пов’язана, наприклад, з рішенням про продаж земельних ділянок Ашану в 2019 році. 

Ще навесні минулого року те ж ДБР приходило з обшуками в АРМА у рамках розслідування кримінальної справи. 

Чим закінчились ті обшуки? Зливом телефонних переписок керівництва АРМА в анонімний телеграм-канал. Інших результатів у тій справі не було і, напевно, не буде. 

Незважаючи на це, АРМА продовжило ухвалювати важливі й незалежні ні від кого рішення, чи то відбір управителя для УМХ Курченка, передача в управління акцій Газтранзиту, нерухомості групи АІС екснардепа Святаша, Сухолуччя Януковича або труби Медведчука. І, очевидно, така політика подобається далеко не всім. 

Вихід знайдено. У безвихідь  

Спроби змінити керівництво Агентства у різний спосіб стали систематичними. Однак без добровільної згоди "збити" одночасно майже весь керівний склад практично неможливо у законний спосіб. 

Відтак, залишився тільки один вихід – кримінальна справа, підозра і відсторонення з посад. 

Привід знайшовся (або був знайдений) ідеальний – ситуація з $400 тис, в якій в АРМА не було шансів відбілитися репутаційно. В якій правоохоронцям навіть не треба нічого доводити, адже медійні і політичні кампанії вже всіх в усьому переконали. 

Увесь цей каскад подій насправді впливає не лише на долю кількох конкретних посадовців АРМА.

Хто б не керував Агентством надалі, він неминуче зіштовхнеться з наслідками штучної антиармівської істерії, внаслідок якої замість реальних реформ АРМА отримало чорний піар, натомість законно обраного керівника – відсутність керівництва, а замість повноцінного функціонування і розвитку – блокування діяльності і невизначеність. 

Володимир Павленко