Коли і як може запрацювати місцевий референдум в Україні?

19 травня 112 народних депутатів зареєстрували у Парламенті законопроєкт про місцевий референдум (реєстр. № 5512), який відповідно до вимог Конституції України покликаний врегулювати правовідносини, пов’язаних з організацією і проведенням місцевого референдуму.

Цей законопроєкт був підготовлений народними депутатами із залученням представників Уряду, Центральної виборчої комісії, громадянського суспільства, місцевого самоврядування в рамках парламентської Робочої групи з розробки проєктів законів з питань народовладдя, яка працювала з початку 2021 р. 

До напрацювання законопроекту активно були залучені представники експертного громадянського суспільства, зокрема експерти Центру політико-правових реформ, громадської мережі ОПОРА, Лабораторії законодавчих ініціатив, Києво-Могилянської Академії.

Чому зараз неможливо провести місцевий референдум?

Конституція України передбачає можливість вирішення місцевих питань безпосередньо виборцями, проте з листопада 2012 року і до сьогодні фактично неможливо провезти жодного місцевого референдуму через відсутність законодавчого регулювання їх проведення.

Так, Парламент в неконституційній спосіб фактично скасував проведення місцевих референдумів 6 листопада 2012 року через ухвалення Закону "Про всеукраїнський референдум" на визнання таким, що втратив чинність Закон України "Про всеукраїнський та місцевий референдуми".

До листопада 2012 року українці використовували місцеві референдуми для вирішення місцевих питань.

Так, всього в Україні було проведено 160 місцевих референдумів, з яких у 122 було схвалено питання, яке виносилося (тобто референдуми були визнані такими, що відбулися та питання підтримали більше 50 % виборців від тих, які взяли участь у голосуванні).

Парламент зобов’язаний встановити демократичну процедуру проведення місцевих референдумів та повернути конституційне право виборців вирішувати питання місцевого значення через місцевий референдум.

Проте вкрай важливо, щоб місцеве воєвиявлення стало не інструментом для певних політичних сил, а дієвим інструментом народовладдя.

Яка модель місцевого референдум запропонована в парламенті?

Законопроєкт передбачає можливість проведення місцевого референдуму виключно на базову рівні адміністративно-територіального устрою держави – в межах територіальної громади (село, селище, місто) – з таких питань:

•  затвердження статуту територіальної громади або змін до нього;
•  затвердження програми розвитку територіальної громади або змін до неї;
•  дострокове припинення повноважень сільської, селищної, міської ради;
•  дострокове припинення повноважень сільського, селищного, міського голови;
•  втрата чинності нормативно-правовим актом органу місцевого самоврядування або окремими його положеннями;
•  інші питання місцевого значення, віднесені Конституцією та законами України до відання територіальної громади, її органів та посадових осіб.

На місцевий референдум може виноситися одне питання, а у випадку проведення референдуму щодо дострокового припинення повноважень сільської, селищної, міської ради та сільського, селищного, міського голови, на такий референдум виноситься два окремих питання щодо дострокового припинення повноважень відповідної ради та голови.

Суб’єктом призначення місцевого референдуму стосовно вирішення будь-якого питання місцевого значення є територіальна комісія з місцевого референдуму, яка призначає референдум за ініціативою:

•  виборців (на вимогу не менш як 10 % від загального числа виборців, виборча адреса яких віднесена до території відповідної територіальної громади);
•  сільського, селищного, міського голови;
•  сільської, селищної, міської ради.

Ініціювання місцевого референдуму виборцями

Як і в Законі України "Про всеукраїнський референдум", цей законопроєкт також передбачає, що суб’єктами процесу місцевого референдуму можуть бути як політичні партії, так і громадські організації, які реєструються у територіальній комісії з місцевого референдуму як прихильники чи опоненти питання місцевого референдуму.

Передбачаються обмеження фондів видатків на проведення агітації, які безпосередньо залежать від розміру територіальної громади: в громадах до 10 тисяч виборців максимальна сума видатків – 300 тисяч грн., у громаді від 500 тисяч виборців – до 3 млн грн. Фонд на агітацію за збір підписів не є обмежений.

Сума максимального внеску фізичної особи – 240 тис. грн, юридичної – 480 тис. грн.

Місцевий референдум відбувається за кошти місцевого бюджету. ЦВК встановлює методологію розрахунку витрат для організації та проведення місцевого референдуму.

Крім того, у законопроєкті розмежовані інформування та агітація на місцевому референдумі, а також вперше зроблена спроба дати визначення поняття "прихована агітація".

Важливо встановити дієві наслідки проведення місцевих референдумів. 

На наш погляд, запропонований варіант регулювання місцевих референдумів відповідає міжнародних демократичним стандартам та має шанс стати дієвим інструментом народовладдя.

Коли ми можемо отримати місцевий референдум?

Парламент вже запізнився на 8 років з врегулюванням цього питання, проте необхідно водночас парламентарям поспішити та знайти оптимально модель місцевого референдуму для України.

Ми передбачаємо, що законопроєкт буде спрямовано до Венеційської комісії для врахування рекомендацій європейських експертів та буде за повною процедурою розглянутий та ухвалений парламентом на початку 2022 року. Тож у 2022 році ми з вами можемо отримати перші місцеві референдуми після паузи у дев’ять років.

Юлія Кириченко