Український титан для Росії: нічого особистого, лише бізнес на 300 мільярдів
На восьмому році війни Україна продовжує забезпечувати чи не повний обсяг титану, якого потребує оборонпром країни-агресора.
Сама РФ занепокоєна такою імпортозалежністю, проте постачальник – Фонд держмайна України (ФДМУ) – зобов'язання виконує сумлінно.
Росія також не залишається у боржниках і регулярно повертає вироби з титану назад на батьківщину. У вигляді зброї для своїх бойовиків, які з неї вбивають наших співгромадян.
Проте політична воля України занадто слабка, щоб відмовитись від мільярдних прибутків, а міжнародна громадськість, напевно, не виявляє зацікавленості у питанні.
Преамбула
Україна видобуває 20% світового запасу титанової сировини і входить до першої п’ятірки країн-виробників концентратів титанових руд у світі.
Найбільший виробник – Об'єднана Гірничо-Хімічна Компанія (далі ОГХК). До її складу входять два заводи: Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат та Вільногірський гірничо-металургійний комбінат.
Запаси титану в Україні оцінюють у 184 млн тонн, що у вартості кінцевої продукції складає понад $300 млрд.
Титан використовується у багатьох елементах нашого життя. Починаючи від діоксиду-титану, завдяки якому з’являється усе, що має білий колір (фарба, металопластикові вікна тощо), закінчуючи зброєю та літаками. Титановий порошок навіть використовується для 3D друку.
Як ми вже писали, Україна є одним з найбільших титанових хабів у світі. А найбільші підприємства з видобутку цього хімічного елементу належать державі. Ними керує Фонд державного майна України.
Саме ФДМУ та його голова Дмитро Сенниченко призначають керівників цих підприємств, зокрема й ОГХК, який є найбільшим здобувачем титанової сировини в Україні.
Читайте також: Приватизація року: як Україна буде продавати титанового гіганта ОГХК і за скільки
Історія ОГХК
До 2014 року олігарх Дмитро Фірташ фактично був монополістом на ринку титану України. Йому належали акції багатьох титанових підприємств України. Зокрема Іршанського ГЗК та Вільногірського ГОКу.
У 2014 році їх було націоналізовано, і ГЗК та ГОК увійшли до ОГХК. Але Дмитру Фірташу вдалося зберегти вплив на керування підприємством через своїх людей. При цьому ОГХК перебуває під керівництвом Фонду Державного Майна України.
Все повинно було змінитися після приходу до влади Володимира Зеленського. Але дива не сталося.
Треба було зробити так, щоб ці підприємства стали привабливими в очах іноземних інвесторів.
Те ж саме стосувалось і ОГХК. Однією з обіцянок Дмитра Сенниченка на посаді було прибрати з компанії менеджмент Дмитра Фірташа. Але все виявилось навпаки.
Спочатку ОГХК очолив Пітер Девіс. За даними НБУ та видання Бізнес-Цензор, до 2013 року Девіс був гендиректором та співвласником компанії ТОВ "Промислова група "Монієр", якій належало 50% "Клірингового дому".
Насправді банк належав бізнес-партнерам Фірташа. Контрольним пакетом акцій володіла сестра Сергія Льовочкіна – Юлія. Іншим співвласником був Іван Фурсін, давній бізнес партнер Фірташа.
Те ж саме можна сказати про Артура Сомова, який у жовтні 2020 року замінив Девіса на чолі ОГХК. До цього він був фінансовим директором компанії "Карпатигаз", яку ЗМІ пов'язували із Фірташем.
У 2011 році Укргазвидобування (УГВ), коли її очолював менеджер Фірташа – Юрій Борисов, підписала з "Карпатигаз" договори про спільну діяльність (СД) у сфері видобутку газу.
В результаті компанія стала найбільшим партнером УГВ за договорами про СД. Перед роботою в ОГХК Сомов деякий час працював фінансовим директором "Укренерго".
Постачання титану країні-агресору
За даними російської Рахункової палати, Україна постачає для Росії 82% потрібної їй титанової сировини.
Не секрет, що ця титанова сировина йде на підприємства компанії ВСМПО-Авісма. Та, своєю чергою, входить до корпорації "Ростех", що об’єднує оборонні підприємства РФ: Рособоронекспорт, концерн "Калашніков" та "Веролеты России".
Це єдина у світі титанова компанія, що здійснює повний цикл виробництва – від переробки сировини до випуску кінцевої продукції. Але крім цього, ВСМПО-Авісма була великим постачальником титанової продукції для Boing та Airbus.
У різних ЗМІ стверджується, що ВСМПО-Авісма експортує 75% титанових сплавів, і більшість з них йде саме для цих двох авіаційних гігантів.
Однак, незважаючи на це, наприкінці 2020 року Міністерство Торгівлі США ввело санкції проти низки російських компаній – Рособоронекспорт, "Ростех" та їхні дочірні підприємства: Об'єднана авіабудівна корпорація (ОАК), компанії "МиГ" та "Туполев", "Оборонпром" і ВСМПО-Авісма. Їх було введено до "кінцевих військових користувачів", що накладає обмеження на експорт технологій.
Ці компанії звинувачувались у підтримці репресивних режимів у Китаї та Венесуелі, в систематичному постачанні їм зброї.
Пізніше українське РНБО ввело санкції проти Фірташа, голови корпорації "Ростех" Чемезова та голови ради директорів "ВСМПО-АВІСМА" Михайла Шелкова.
Щоправда, у січні 2021 американський уряд скасував санкції проти ВСМПО-АВІСМА. Але наприклад в Дніпропетровській області продовжує діяти завод ООО "ВСМПО ТИТАН УКРАИНА", бенефіціаром якого є громадяни РФ і компанія "ВСМПО-АВІСМА". Але все одно, залишається відкритим питання, чи не постачає Україна сировину саме для створення зброї.
Насамперед, ми постачаємо 82% сировини – це більше ніж Росія віддає продукції для Боїнга та Аірбас. Тобто, зверніть увагу: ми продаємо країні агресору титан, який вона продає авіаконцернам!
При цьому Україна не звітує на сайтах Рахункової палати чи митниці, скільки і чого ми постачаємо до РФ. Це дуже дивно з огляду на те, що ми воюємо з цією державою.
Варто зазначити, що наші правоохоронці, зокрема Служба Безпеки України, усіляко намагалися завадити відправці титану до РФ. Але голова ФДМУ Сенниченко кожного разу втручався і розблоковував відвантаження та відправку суден до Росії.
Пік протистояння правоохоронців і Сенниченка в порту відбувався у листопаді та грудні 2020 року. Тоді СБУ намагалася завадити відвантаженню 11,5 тонн ільменіту на судно BOGDAN в порту Одеси, яке у подальшому через компанії-прокладки доставляли до РФ. Однак після особистого втручання Голови ФДМУ Дмитра Сенниченка відвантаження відбулося, і судно вирушило з українського порту.
Хто в цьому винен?
Весь цей час Фонд Державного Майна України очолює Дмитро Сенниченко. Саме він призначає менеджмент на ОГХК. Менеджмент, який добуває титанову сировину та постачає її до Росії, причому з невідомою метою.
Чому ані ФДМУ, ані Міністерство економіки не провели розрахунки, скільки реально потрібно титанової сировини для експорту продукції для умовного Боїнга?
Чому їх не бентежить, що ймовірно з нашого титану виготовляється зброя, з якої потім вбивають наших солдат на Донбасі або мирних людей у інших країнах?
Скільки зброї нелегально постачає Росія до Сирії або до Сектору Гази та якою є частка в ній нашого українського титану? Не хочеться це казати, але якби не вийшло, що наш український чиновник, голова ФДМУ Дмитро Сенниченко сприяє фінансуванню міжнародного тероризму.
Втім, схоже, українські посадовці не бачать у цій ситуації проблеми.
Як зазначив на нещодавній прес-конференції екс-перший заступник міністра економіки Павло Кухта, "будь яке державне підприємство – це бізнес". А й справді, бізнес, причому, вельми прибутковий. Адже 300 мільярдів на дорозі не валяються.
Володимир Фомічов
