Шість років виконання Угоди про асоціацію з ЄС: що маємо і що далі?

Сьогодні практично немає сфер, які не охоплені процесами євроінтеграції, а перелік питань порядку денного України-ЄС з кожним роком розширюється.

Наразі, обговорюючи виконання Угоди про асоціацію, маємо думати, як це наближає підписання наступної ключової угоди – про вступ України до Європейського Союзу.

Євроінтеграція – драйвер потужних змін всередині України 

За 2015-2020 роки ми створили архітектуру виконання Угоди про асоціацію та її моніторингу, адаптували величезний обсяг європейського законодавства та вибудували інтенсивний та всеосяжний діалог із ЄС на різних рівнях, зокрема з питань, які не охоплені Угодою.  

Сьогодні  Україна зробила достатній обсяг "домашньої роботи", щоб очікувати від ЄС активніших кроків назустріч у питаннях 5 "безвізів": промислового, авіаційного, цифрового, енергетичного, митного. 

Йдеться про поступову секторальну інтеграцію, яка дозволить розкрити потенціал Угоди на повну.

Зважаючи на активний процес формування економічного та інвестиційного плану ЄС для країн Східного партнерства з низкою флагманських ініціатив для України – це чудова можливість посилити наше партнерство з ЄС та закласти надійний фундамент для цілком нових двостосронніх рішень.

Ми не лише розширюємо доступ на європейський ринок для українських експортерів, поступово усуваємо бар’єри у торгівлі. Ми запускаємо в Україні роботу ринків, прозорих "правил гри" для всіх учасників відповідно до європейських принципів та практик. Наприклад, ринку публічних закупівель, органічної продукції, газу, електроенергії.

Завдяки Угоді про асоціацію ми досягаємо  всеосяжної економічної та правової сумісності з ЄС. Це – шлях до створення дійсно ринкової економіки в Україні, яка є неодмінною умовою економічного зростання та посилення конкурентоспроможності українських виробників, особливо малого та середнього бізнесу.

За останній рік ми активізували системну роботу з виконання Угоди всередині Уряду, між Урядом та Парламентом, а також створили відповідну Комісію під головування Прем'єр-міністра України, яка провела низку важливих засідань .

Уряд практично на кожному засіданні ухвалює рішення, які прямо або опосередковано спрямовані на виконання положень Угоди про асоціацію, відтак зближують нашу країну з Європейським Союзом.

Хоча роботи ще багато, створення нових ринків відбувається безперервно. Торік Парламент ухвалив кілька ключових рамкових законів, які роками були заблоковані: про внутрішній водний транспорт, електронні комунікації, будівельну продукцію, донорство крові. На черзі низка підзаконних актів.

Нормотворча робота є топ-пріоритетом в міністерствах, предметом постійного діалогу Уряду з Парламентом та його комітетами. Усі ми – єдина команда у реалізації європейських амбіцій України, де безумовним лідером процесу є особисто Президент Володимир Зеленський.

Про торгівлю та не лише...

Навесні 2014 року ЄС в односторонньому порядку відкрив свій ринок для української продукції, надавши автономні торговельні преференції. То був акт підтримки України з боку Євросоюзу в момент гострої економічної та політичної кризи, спричиненої окупацією Росією Криму і Донбасу та подальшою економічною агресією щодо України. Відтоді питома вага Росії в загальному обсягу зовнішньої торгівлі України скоротилася з 27,4 % у 2013 до 8,5% у 2020, а питома вага ЄС за тим же показником зросла з 31,4 % у 2013 до понад 40% у 2020 відповідно.

Однак крім прогресу, ми помітили декілька проблемних питань, яким потрібна об’єктивна оцінка і варіанти вирішення, що будуть прийнятними та вигідними як для України, так і для ЄС.

Так, на 7-му засіданні Ради асоціації Україна – ЄС ми домовилися здійснити оцінку досягнення цілей Угоди про асоціацію, які представити її на 23 Саміті, запланований пізніше цьогоріч. 

Міжвідомча група під моїм головуванням уже напрацювала єдине бачення Уряду щодо параметрів оцінки та оновлення Угоди, яка покаже напрямки, в яких  ЄС та Україна можуть перейти до наступного рівня інтеграції.

Нещодавно Президент Володимир Зеленський затвердив склад делегації, яку я матиму честь очолити, та директиви для оновлення Угоди про асоціацію у її тарифній частині.

Позиція української сторони, базується на пропозиціях бізнес-спільноти, з якою ми провели безпрецедентне обговорення як у Києві, так і в регіонах. Ми зібрали багато цінної інформації про технічні бар’єри, які не дають українським експортерам повністю розкрити свій потенціал на ринку ЄС. 

В рамках оновлення Угоди наша мета – забезпечити максимально можливу секторальну інтеграцію з ринками ЄС шляхом оновлення окремих додатків до Угоди та підписання додаткових угод на кшталт Угоди про так званий "промисловий безвіз" (Угода АСАА). Маємо здебільшого позитивні результати першого етапу попередньої оцінки готовності українського законодавства та інфраструктури до укладення АСАА, очікуємо на початок другої фази,  щоб  якнайшвидше перейти до офіційного переговорного процесу.  

Україна і Європейський зелений курс

Про готовність України до нового рівня відносин та діалогу з ЄС, напевне, найкраще свідчать перемовини в рамках Європейського зеленого курсу.

Завдяки проактивній позицій українського Уряду ми досягли домовленості з ЄС про започаткування регулярного діалогу, спрямованого на координацію політики у сферах, охоплених Європейським зеленим курсом, на основі Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Україна поділяє кліматичні амбіції ЄС і заявила про своє бажання сприяти досягненню цілей кліматичної нейтральності Європи, тим більше, що такі амбітні плани ЄС неможливі без України.

Разом із ЄС ми визначили сфери спільного інтересу: енергоефективність, водень, трансформація вугільних регіонів, промислові альянси та розвиток архітектури кліматичного врядування.

Ми також заявили про амбіцію розробити Український зелений курс, який визначить ціль із досягнення кліматичної нейтральності країни з урахуванням її особливостей та спроможностей. Наближення нашої кліматичної політики до європейської є необхідним для повноцінної взаємної інтеграції України з ЄС. Водночас Європейський зелений курс має враховувати наші об’єктивні можливості, щоб ця політика не зводила нові бар’єри для товарів і послуг, а стала додатковим інструментом ціннісного та економічного об’єднання Європи.

Ми також не залишаємо без уваги і проблемні питання у рамках нашого діалогу, як от СВАМ щодо якого створена дієва робоча група, яка сформувала бачення від України та уже розпочала відповідну роботу з ЄС.

Євроінтеграція – інструмент "зшивання" країни

Ще ніколи євроінтеграція не об’єднувала дії влади так, як сьогодні. Попри виклики пандемії Уряд та Парламент втримали євроінтеграцію серед пріоритетів свого порядку денного. Ми дали старт Євроінтеграції 2.0 і перейшли від запровадження у себе наявних політик Європейського Союзу до участі України у їх формуванні. 

Ми розуміємо, що йдеться про фізичне та світоглядне "зшивання" України з ЄС ще до того отримати політичне втілення у вигляді членства у Євросоюзі. 

Якщо одним словом підсумувати результати європейської інтеграції України, це буде слово  "незворотність". Європейська інтеграція стала тією призмою, крізь яку ми дивимося на кожен законопроєкт і кожен ухвалений акт.

Зробити справді революційні речі виявилося можливим за наявності політичної волі та політичної сміливості. З 2019 року ми довели, що в Україні можна приймати системні, трансформаційні закони та підзаконні акти, які роками не знаходили підтримки в Парламенті та Уряді, а зараз - дали старт незворотньому процесу системних трансформацій в Україні. 

Десь ми рухаємося швидше, десь — повільніше, але однаково наш шлях – повноправне членство України в Європейському Союзі. І ми до нього впевнено ідемо разом.

Ольга Стефанішина

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.