Рольові ігри: Байден як психоаналітик для України
Підтримує, розмовляє, зустрічається: президент США виступає в українських медіа, як такий собі психоаналітик. При цьому у проросійських виданнях він більше схожий на поганого шкільного психолога: вислухає, але неуважно, і майже не надає підтримки.
Взаємини між країнами, як і інші складні системи, зазвичай можна легко пояснити на прикладі буденних взаємин. Науковці називають це теорією атрибуції.
А якщо ще згадати, що новини – це довгий серіал з багатьма сюжетними лініями, за якими стежать читачі, то саме за публікаціями в медіа і варто визначати ролі головних героїв.
Ми в Центрі контент-аналізу продовжуємо серію публікацій, у яких намагаємося застосувати цей метод до зовнішніх зв'язків України. Для цього вивчаємо дієслова, якими вітчизняні медіа описують дії зовнішні партнерів стосовно України.
Минулого разу ми показали, що в 2015-2018 роках взаємини України з Євросоюзом нагадували стосунки батьків із підлітком. Адже ЄС підтримував, пропонував, вимагав – саме такі дієслова найчастіше зустрічалися в медіапублікаціях.
Читайте матеріал: Рольові ігри України з Євросоюзом: взаємини підлітка з батьками
Цього разу з'ясовуємо, яку роль в нашому новинному серіалі відіграє Джо Байден. Розповідаємо про основні знахідки.
Як це пораховано
Ми сформували вибірку із трьох категорій медіа: умовно-об'єктивні і, з іншого боку, "прозахідні" (Українська правда, Deutsche Welle, Новое время, Радіо Свобода, Цензор.нет, UA:Перший), умовно-проросійські (Страна, Вести, Голос.ua, УНН), а також телеканали, близькі до "олігархів" (ТК "1+1", ТРК "Україна", ТК ICTV, ТК Интер, ТК 5 канал).
Отримавши весь масив із понад 9 тис згадувань Джо Байдена в контексті України у цих медіа з 20 січня 2021 року – дня його інавгурації – ми випадковим чином відібрали по 50 матеріалів з кожного медіа.
Кодувальники визначали дієслово, яке у кожній новині трапляється першим, що характеризує дію президента США стосовно України. Після кодування і відкидання нерелеванту вибірка склала 431 повідомлення (в середньому 29 для кожного медіа).
Психотерапевт чи шкільний психолог?
Отож: підтримує, розмовляє, зустрічається. Такими були три слова, які найчастіше позначали зв'язок між Байденом та Україною.
Типова роль психоаналітика, яка дуже відрізняється від ролі Європейського союзу з нашого минулого дослідження: ані слова про вимоги, тиск, навіть про пропозиції.
Зростання активності згадування Байдена в українських медіа відбулося в період напруження на українсько-російському кордоні.
На той час медіа активно писали про "підтримку" і "розмову", але згодом згадування цих дієслів скоротилися. А от про липневу "зустріч" з того часу говорять дедалі інтенсивніше.
Однією з ключових тем для обговорення в ЗМІ американсько-українських відносин з квітня був прямий контакт Байдена і Зеленського, а з січня до березня – його відсутність.
Саме в першій половині досліджуваного періоду західні ЗМІ та українські політики і експерти активно вживали "конфліктні" дієслова на позначення дій президента США.
Не телефонуючи Зеленському, Байден викликав подив та незадоволення. Окрім бездіяльності, хвилю негативу викликали його дії – відмова накладати санкції на Північний потік-2. Незадоволення цим рішенням висловлював Зеленський, чим посилив критику в бік політики Байдена.
Не дивина, що найбільше підтримка підкреслювалася в умовно-прозахідних медіа. Але цікаво, що й на олігархічних телеканалах акценти робилися такі самі.
А от у проросійському медіапросторі ситуація інша.
Тут майже не помітна підтримка – про неї ці видання не пишуть. Натомість, робиться акцент на суто технічних діях: зустрічі, розмови, обговорення.
Водночас, щойно випадала нагода вжити дієслова, що "сварять" між собою героїв "серіалу", проросійські медіа цю нагоду використовували. Так, на початку вони акцентували, що між Вашингтоном та Києвом немає діалогу, а згодом – що Байден відмовляється накладати санкції на Північний потік.
***
Зауважимо, що участь психоаналітика у житті людини – набагато менш активна, ніж участь його батьків.
Вочевидь, Україні не варто сподіватися на те, що Байден вирішить усі її проблеми, проконтролює і натисне там, де це потрібно. Наш аналіз показує, що в нинішніх умовах варто брати на себе більше відповідальності за своє майбутнє.
Артем Захарченко, Валентин Юрченко, Центр контент-аналізу
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.