Законопроєкт про зміну статусу НАБУ: хто з депутатів правками хоче знищити незалежність Бюро 

У вересні 2020 року Конституційний суд України ухвалив рішення у справі за поданням 50 нардепів від ОПЗЖ та груп впливу олігархів щодо неконституційності деяких положень Закону про НАБУ. 

Хоча під час слухань депутати вимагали визнати весь Закон про НАБУ неконституційним, КСУ визнав неконституційними лише окремі положення закону. 

КСУ визнав неконституційними положення Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" щодо певних повноважень президента, а саме щодо:

• утворення НАБУ;
• призначення і звільнення директора; 
• визначення трьох членів Конкурсної комісії для обрання Директора;
• визначення одного з трьох аудиторів НАБУ;
• затвердження Положення про Раду громадського контролю та про порядок її формування. 

Депутати на виправлення Закону отримали три місяці, однак нічого для цього не зробили до дня дедлайну – 16 грудня 2020 року. 

Лише у травні 2021 року депутати спромоглися проголосувати за законопроєкт №5459-1, що має на меті виправити закон про НАБУ. Наразі законопроєкт готується до другого читання. 

Очевидно, що депутати, які використовували подання в КСУ для атаки на антикорупційну інституцію, зараз намагаються вплинути на цей законопроєкт.

Центр протидії корупції проаналізував поправки до другого читання і рекомендує не приймати ті, які знищують незалежність НАБУ, негативно впливають на відбір та звільнення директора Бюро, а також унеможливлюють ефективний аудит інституції. 

Посягання на незалежність НАБУ 

Однією з авторів значної кількості поправок є депутатка від ОПЗЖ Антоніна Славицька. Цікаво, що вона фігурує на плівках Національного антикорупційного бюро щодо скандального голови Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка як його довірена особа. 

Тобто фігуруючи у  скандальній справі, вона уже не вперше намагається через свою законодавчу діяльність вплинути на роботу антикорупційної інфраструктури. 

Депутати Андрій Пузійчук (Батьківщина), Олександр Ткаченко (Слуга народу) та Антоніна Славицька (ОПЗЖ) подали поправки, якими виключається заборона надавати вказівки щодо організації діяльності НАБУ та безпосереднього здійснення його повноважень. 

Це означає, що Прем’єр-міністр чи Уряд зможуть через такі вказівки і доручення втручатись в роботу НАБУ та впливати на орган. Це особливо небезпечно з огляду на те, що уряд та його посадовці є ключовими підслідними НАБУ фігурами.

Також Славицька та Ткаченко подали поправки, що виключають положення, згідно з яким Кабмін безпосередньо спрямовує і координує діяльність НАБУ виключно у межах і спосіб, визначений Законом про НАБУ. Тобто Уряд зможе керуватися положеннями інших законів, які регулюють діяльність органів виконавчої влади, аби втручатись в роботу НАБУ.

Від Ткаченка та Славилької, Григорія Мамки (ОПЗЖ) та Антона Полякова (За майбутнє) з’явилися поправки, що виключають заборону для Уряду скасовувати повністю або в певній частині акти НАБУ. Через це Уряд отримує важіль впливу на Бюро і зможе безпосередньо "корегувати" діяльність НАБУ. 

Депутати майже зі всіх фракцій подали поправки, які передбачають державну реєстрацію нормативно-правових актів НАБУ у Міністерстві юстиції. 

Виникає ризик того, що Мін’юст зможе впливати на зміст актів  НАБУ. Також постійно існуватиме ризик того, що Мін’юст зможе "заблокувати" будь-який акт Бюро під час процедури юстування. 

Найбільш яскравим прикладом того, як це може відбутись, є історія про юстування порядків перевірки декларацій НАЗК, яка мала місце на початку 2017 року – тоді Мін’юст відмовлявся зареєструвати декілька актів, керуючись, значною мірою, необгрунтованими зауваженнями.

Читайте також: Що буде, якщо Конституційний суд визнає неконституційними деякі положення закону про НАБУ. Юридичне пояснення

Вибір Директора НАБУ

Нещодавно посол ЄС в Україні Матті Маасікас відзначив, що висновок Венеційської комісії щодо законопроєкту про ВРП, особливо у частині ролі міжнародних експертів, задає напрям дискусіям, зокрема, навколо законопроєкту НАБУ. 

Венеційська комісія запропонувала таку модель: рішення приймається 4 голосами, з яких принаймні 2 голоси міжнародних експертів. Якщо голоси розподілились порівну, то голосування має бути повторено, проте якщо протягом визначеного законом часу рішення за звичайним правилом не прийнято, то голосування групи членів комісії, у якій принаймні двоє міжнародних експертів, має переважати.

Однак більшість поправок депутатів мають на меті політизувати процес відбору нового директора НАБУ. 

Особливий інтерес до процедури відбору нового керівника НАБУ проявив Олександр Дубінський, відомий своєю роботою в інтересах олігарха Коломойського та поширенням антизахідної пропагади. 

Зокрема, депутати, серед яких Мамка та Дубінський, хочуть виключення міжнародних експертів зі складу конкурсної комісії з добору Директора НАБУ, або просто виключається делегування міжнародниками і замість того буде Уряд визначати весь склад комісії. Це створює надмірний вплив одного суб’єкта на призначення Директора НАБУ і дозволяє обирати залежну особу.

Іншими поправками деякі депутати пропонують, аби замість міжнародних експертів до складу комісії з добору Директора НАБУ входили особи, визначені ВР або комітетами ВР. Це руйнує всю концепцію добору за вирішальної участі міжнародних експертів й такі повноваження ВР і комітетів є фактично неконституційними.

Народні обранці Поляков, Власенко, Кабаченко, Пузійчук, Дубінський, Славицька, Ткаченко хочуть повністю позбавити міжнародних експертів визначальної ролі у прийнятті рішень при виборі директора НАБУ. 

Дубінський пропонує, щоб критерії та методику оцінювання кандидатів на посаду Директора НАБУ замість конкурсної комісії визначав Уряд. Це дає можливість впливати на те, як відбудеться добір, та нівелювати всі переваги участі в роботі комісії незалежних компетентних експертів.

Депутати Слуги народу Іонушас, Арахамія та Корнієнко  пропонують, щоб конкурсна комісія подавала на розгляд Уряду не двох, а трьох найкращих кандидатів на посаду Директора НАБУ. Це розширює дискрецію Уряду, дає можливості неформально "домовлятись" про призначення кандидата на посаду в обмін на політичну лояльність тощо. Подання КМУ двох кандидатів є недоліком законопроекту, адже  комісія мала би подавати Уряду одного найкращого кандидата, аби не було ризиків неналежного впливу.

Поправка Ткаченка та Славицької передбачає подання законопроєкту про виключення міжнародних експертів зі складу комісій з добору Директора НАБУ та аудиту вже протягом першого року після прийняття цього закону, тоді як початкова редакція законопроекту передбачає подання такого законопроекту протягом 8 років, що дозволяє провести принаймні два добори Директора НАБУ за участі міжнародних експертів. 

Декілька поправок від депутата Дубнова (СН) передбачають призначення та звільнення Директора НАБУ Верховною Радою України. 

Такі повноваження ВР будуть неконституційними і це унеможливлює досягнення цілі законопроекту – приведення Закону про НАБУ у повну відповідність Конституції. Крім того, призначення за участі ВР є вкрай політизованими і це створює передумови для обрання залежного Директора Бюро.

Читайте також: "Огиднувато-хамська корупція Зеленського – це суддя Вовк". Шабунін про гучні справи, хитання НАБУ і претензії Заходу

Звільнення Директора НАБУ 

Крісло під чинним директором НАБУ Артемом Ситником хитається щороку після його призначення у квітні 2015-го. Навіть чинна влада уже кілька разів намагалася всупереч закону звільнити Ситника різними способами. 

Однак будь-яке свавільне та політичне звільнення директора НАБУ знищує інституційну незалежність Бюро, буде порушенням попередніх домовленостей з МВФ та західними партнерами і ставить під ризик подальшу співпрацю із ними. Тому поправки депутатів до цього законопроєкту, які мають на меті політичне звільнення директора НАБУ, ставлять під загрозу як стосунки України із міжнародними партнерами, так і подальшу можливість ефективної та незалежної роботи Бюро.

Депутати від ОПЗЖ та Слуги народу намагаються скасування положення, за яким звільнити Директора НАБУ з деяких підстав (наприклад, через негативні результати аудиту) можна лише за умови підтримки такого рішення 2/3 членів КМУ. Така вимога є ще однією з гарантій незалежності Директора НАБУ від Уряду.

Велика кількість поправок стосуються безпідставного політичного звільнення. Наприклад, йдеться про безпідставне дострокове звільнення Директора НАБУ (Артема Ситника) на підставі Рішення КСУ 9-р/2020.

Григорій Мамка виступає за дострокове звільнення Ситника та усіх його заступників, а також надає право Уряду призначити тимчасового очільника Бюро на час проведення конкурсу. 

Мамка уже неодноразово подавав поправки та законопроєкти для атаки на Бюро. Що цікаво, за інформацією ЦПК, саме Мамка під час роботи в поліції був керівником слідчих, які "зливали"та буквально "згноїли"справи Бахматюка. Йдеться про кримінальне провадження про розкрадання 1,2 млрд грн банку "ВіЕйБі".

Читайте також: Як Аваков, Венедіктова та Печерський суд рятують агробарона Бахматюка та його майно

Тоді як Поляков, Ткаченко, Славицька подали поправки про дострокове звільнення Ситника, керівника Головного підрозділу детективів НАБУ та членів Ради громконтролю НАБУ. 

Усі ці пропозиції також не відповідають Конституції та створюють вкрай небезпечний прецедент на майбутнє, після якого будь-якого очільника НАБУ можна буде звільнити законом за бажанням парламентської більшості.

Аудит роботи НАБУ

Для НАБУ законом передбачено нову процедуру зовнішнього незалежного аудиту. Фактично, це є основним елементом контролю за діяльністю Бюро, який, з одного боку, забезпечує підзвітність органу, а з іншого – дозволяє зберегти незалежність Бюро та уникнути необгрунтованих втручань чи впливу на його діяльність. 

Негативний висновок такого аудиту є підставою для звільнення Директора НАБУ. Втім, за шість років існування НАБУ жодного разу аудит так і не було проведено – насамперед через те, що "аудиторами" для органу намагались призначити осіб, в неупередженості та компетентності яких існували серйозні сумніви. Процедуру аудиту у такий спосіб намагались використати для звільнення Директора НАБУ Ситника.

Велика група поправок спрямована на зміну складу комісії з аудиту НАБУ: міжнародні експерти виключаються повністю або ж вони формують комісію лише частково, у деяких поправках пропонується включити представників від ВР або комітетів ВР, що знов може бути визнано неконституційним. 

Деякі поправки забороняють бути членами комісії з аудиту іноземцям. За деякими із поправок, у межах аудиту зможуть перевірятись і ті кримінальні провадження, досудове розслідування в яких ще триває. Фактично, аудитори будуть обізнані з ходом слідчих дій і це створює підґрунтя для втручання у ці провадження, перешкоджанню детективам та прокурорам, розголошенню таємниці слідства тощо.

Деякими поправками встановлюється вимога мати 10-річний досвід роботи "в органах досудового розслідування, прокуратури, судах" – це означає, що за формальними вимогами, звичайний ексслідчий Нацполіції, який попрацював 10 років у ній, зможе стати аудитором Бюро. Після такого ніякої довіри до результатів аудиту не буде, адже початкова ідея полягала в тому, щоб аудит проводився фахівцями зі значним досвідом слідства, прокурорської чи суддівської роботи за кордоном.

Поправки Мамки та Полякова, зокрема, забороняють входити до складу Ради громадського контролю при НАБУ особам, які керують чи входять в громадські об’єднання, що отримують чи отримували кошти, майно, послуги від іноземних держав, установ чи осіб. 

Це неконституційне та дискримінаційне положення, яке має на меті заборонити входженню до РГК НАБУ будь-яких осіб, які працювали в ГО, що отримували фінансування від донорів.

Антон Марчук 

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної нформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.