Пане Президенте, не бійтеся втратити вплив на СБУ

27 травня оприлюднили оновлений текст реформаторського законопроекту щодо СБУ.  В ньому враховано частину критичних зауважень членів робочої групи у зв’язку з відкатом у реформі.

Однак, не перша ітерація обґрунтованих зауважень щодо надмірних повноважень президента над СБУ залишилася без врахування. Мова про кадрові та контролюючі повноваження:

• погодження президентом призначення та звільнення заступників голови та керівників територіальних органів СБУ;
• наявність уповноваженої президентом особи для постійного контролю за дотриманням прав громадян і законодавства в діяльністю відомства.

Справа в тому, що ці повноваження мають належати очільнику відомства, який має забезпечувати ефективну роботу СБУ і нести персональну відповідальність за Службу. 

Більше того, ці повноваження президента не відповідають, ані Конституції, ані переважній світовій практиці демократичних країн. 

Кадрові повноваження президента

Надавати згоду на призначення та звільнення заступників голови та керівників територіальних органів СБУ – значить виключати можливість таких призначень без волі гаранта.

Фактично, це утворюватиме персональну відповідальність таких посадових осіб СБУ перед президентом, а не перед головою СБУ. Оскільки вирішальне слово щодо їх професійної долі у відомстві за президентом. 

У сукупності зі статусом президента, ці посадові особи матимуть потребу враховувати бачення гаранта щодо тих чи інших питань.

Натомість президент елементарно не має таких повноважень за Конституцією. Щодо СБУ – це подання Верховній Раді кандидатури на посаду голови та координація і контроль через РНБО.

І це не законодавчі обмеження, а логічні речі. Ефективність відомства і його посадових осіб – сфера відповідальності голови СБУ. Саме перед ним вони мають відповідати за свою службу і можливість перебування на посаді. Тому голова має призначати і звільняти їх без погодження президента. 

Своєю чергою, ця відповідальність голови передбачатиме інакше ставлення до нього, як в плані вимог при призначенні так і в ході діяльності. Оскільки дружба на шкоду державній безпеці не буде виправданням.

Власне це є поширеною практикою. Наприклад у Франції керівництво (заступники, керівники терорганів) Генерального директорату внутрішньої безпеки призначається Урядом з урахуванням думки Міністра внутрішніх справ. У США – директор ФБР. В Німеччині – Федеральний уряд призначає заступників керівника Федеральної служби захисту конституції.

Читайте також: Як слід реформувати СБУ

Якщо говорити про досвід Балтійських країн, на який часто посилається СБУ в питаннях реформи, то призначення керівництва складу (крім очільників відомств) Служби державної безпеки, Бюро захисту конституції в Латвії та Служби внутрішньої безпеки в Естонії відноситься до повноважень міністра внутрішніх справ та керівника відомства. 

Дещо іншою є ситуація в Литві, де президент призначає заступників голови Департаменту державної безпеки.

Проте жоден президент чи прем’єр-міністр вказаних країн не наділений співмірними повноваженнями президента України, що вказує на ознаку, яка має схожість з Російської Федерацією та Білоруссю.

Оскільки саме в цих країнах влада президентів над Федеральною службою безпеки та Комітетом державної безпеки сягає навіть більшого. Зокрема повноваження щодо призначення заступників та керівників територіальних органів цих відомств.

Звідси закономірність між обсягом повноважень президента та політичним режимом країни – більше повноважень там де менше прав людини і законності.

Але Україна обрала демократичний режим, який орієнтується на права людини. Тому президент мав би відмовитися від бажання впливати на керівництво, окрім як у конституційний спосіб. Інакше наш намір поступу до Європейської сім’ї не відповідатиме його змістовному критерію.

Читайте також: Псевдореформа СБУ: законопроєкт Зеленського цементує "совок" у спецслужбі

Контроль за діяльністю СБУ

Відомство, діяльність якого передбачає обмеження прав людини, і яке відповідає за державну безпеку, безумовний об’єкт контролю. Однак контроль має здійснюватися незаангажованим суб’єктом, тим який не впливає на поточну діяльність відомства.

Тому, демократичні країни обгрунтовано визначають саме парламентський контроль за діяльністю відомств державної безпеки. США, західні європейські країни, країни Балтії тому приклад. Однак такий контроль відсутній у нас сьогодні. І реформа покликана вирішити цю прогалину.

І це при тому, що з боку прокурорів та суддів здійснюється постійний контроль за діяльністю СБУ в окремих справах. Тобто з боку значної кількості уповноважених конституцією осіб в законний спосіб. Посадових осіб, які для зайняття посад мають відповідати чітким критеріям, проходити відбір. Осіб які можуть бути притягнуті до відповідальності чи звільнені у разі порушень.

А щодо дотримання прав людини – Уповноважений з прав людини Верховної Ради. Уповноважена Конституцією особа, діяльність якої регулюється окремим законом. Вона має відповідати кваліфікаційним вимогам, призначається у визначений законом спосіб. Має свій секретаріат, обов’язки, повноваження, гарантії тощо.

Саме таким чином суспільство зможе розраховувати на захист його прав. На підставі Конституції у спосіб визначений законами з боку сотень, тисяч фахівців, а не однієї посадової особи. Натомість уповноважена президентом особа на постійний контроль за діяльністю Служби сприймається як легалізація впливу на окремі гречні справи.

Однак, президент не уповноважений Конституцією призначати особу, яка контролюватиме СБУ. Він може контролювати діяльність СБУ через очолюване РНБО. Але передоручати свої повноваження іншим особам президент не може. 

Тому повноваження контролю мають зосереджуватися у Верховної Ради в особі профільного комітету.

Серед причин реформи СБУ є можливості використання відомства у політичних цілях та ручного впливу на його діяльність. Причин, які реформа покликана усунути. Однак наведені повноваження президента залишають їх.

Пане Президенте, не бійтеся втратити повноваження, яких у Вас не повинно бути. 

Натомість Ви могли б забезпечити додаткову відповідальність голови СБУ, а відповідно підвищити до нього вимоги з боку держави і суспільства. У якості ж підстраховки можна визначити кваліфікаційні вимоги до керівного складу СБУ, або запровадити конкурс. 

Віталій Цокур

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.