Чи вийде захистити інтереси держави за допомогою санкцій проти "злодіїв в законі"?
В РНБО повідомили про новий пакет санкцій відносно 557 "злодіїв в законі".
Президент, у свою чергу, заявив, що санкції будуть застосовані ще до 111 кримінальних авторитетів.
Повного списку поки немає. Але вже відомо, що цим особам заблокують активи, заборонять в'їзд в України, скасують візи і заборонять жити в країні. Вони також будуть примусово виселені.
Нагадаю, на початку квітня РНБО ввела санкції проти десяти українських "контрабандистів" і 68 пов'язаних з ними компаній.
На тлі цього в експертному середовищі активно ведуться дискусії навколо законопроєкту про санкційну політику.
За словами його авторів, він допоможе розділити режим санкцій на два блоки – національний і міжнародний, а також визначити конкретні таймлайни розгляду подання про включення до списку санкцій і встановити відповідальність за порушення.
Крім цього, парламентарії планують створити аналітичне бюро, яке візьме на себе моніторинг, і Єдиний державний реєстр, якого на сьогоднішній день немає в Україні.
За чинний закон "Про санкції" проголосували в серпні 2014. Він мав не тільки стати своєрідним фундаментом політики безпеки країни, а й дати відповідний сигнал міжнародним партнерам.
І якщо з другим завданням нормативний акт впорався досить успішно. То фактична реалізація першого викликає сумніви.
В якійсь мірі це обумовлено тим, що в чинному законі про санкції в принципі відсутні поняття моніторингу та юридичної відповідальності за відповідні правопорушення.
Більше того, хто конкретно повинен здійснювати санкційний контроль, теж не зрозуміло.
Ці та інші спірні процедурні моменти часто дають можливість опонентам глави держави дискутувати про узурпацію влади.
Читайте також: Санкції Зеленського: чим обернеться узурпація влади через РНБО?
Ключовим їх аргументом при цьому є "делегування і привласнення функцій судів" під час накладання заборони на діяльність підприємств, блокування активів і так далі. Що, в свою чергу, недопустимо відповідно до статті 124 Конституції України, а в разі "присвоєння" – взагалі є кримінальним злочином.
Втім, це далеко не єдина юридична колізія в питанні застосування санкцій. Фактично, Україна протягом 6 років розширює список санкцій, не маючи при цьому елементарного інституційного базису.
Разом з тим, багато країн США і Європи досить успішно використовують інструмент санкцій.
Читайте також: Чим загрожує порушення санкційного законодавства США
Одними з найбільш впливових санкцій, є санкції введені OFAC (Office of Foreign Assets Control) – Управлінням контролю за іноземними активами (структурний підрозділ Міністерства фінансів США).
І тут важливо відзначити, що чинне законодавство США містить норми відповідальності осіб, які порушили санкційні обмеження.
Так, в межах цивільної відповідальності на порушника – фізичну особу може бути накладено штраф у розмірі $ 250 000, для юридичних осіб розмір штрафу становить $500 000. У межах кримінальної відповідальності розмір штрафу може досягати $ 1 млн або позбавлення волі посадових осіб на термін до 20 років.
Станом на сьогожні відносно РФ санкції введені в більш ніж 40 країнах. Наприклад, за оцінками Bloomberg Economics, збитки російської економіки за період їх дії склали близько $ 150 млрд.
Саме тому санкції можуть стати дієвим інструментом тільки в комплексі з законодавчою базою, яка регламентуватиме їх реалізацію. А до моменту її появи, рішення РНБО в більшості випадків, як і раніше, будуть залишатися лише на папері і в заголовках новин.
Наскільки цю проблему зможе вирішити запропонований народними депутатами законопроєкт залишається питанням.
Наталя Дривгаль
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
