Як Ізраїлю вдалося захистити себе від ракетної атаки?

Ніч на 17 травня була найсмертоноснішою за весь тиждень. Сторони конфлікту здійснили найбільш масовані взаємні обстріли з початку чергового загострення на Близькому Сході (нинішній палестино-ізраїльський конфлікт став найбільшим з 2014 року).

Ця ніч була жахливою. Солдати виснажені, гинуть діти, руйнуються будівлі. 

Тиждень чергового загострення, який й досі продовжується. Вочевидь, напруга за 7 років зросла до піку.

За останніми повідомленнями, в Смузі Гази на цей час говорять принаймні про 140 загиблих і близько тисячі поранених. 

В Ізраїлі внаслідок обстрілів ісламістів (радикального ісламістського угруповання ХАМАС) загинули наразі десять людей, із них дев’ять цивільних мешканців, зокрема й ізраїльських арабів.

Тож, як Ізраїлю вдалося захистити себе від ракетної атаки терористів?

Бомбосховища

З 10 травня палестинські військові з угруповання ХАМАС випустили по території Ізраїлю понад 3000 ракет, більшість з яких по Тель-Авіву і його околицях. 

Мільйони ізраїльтян ховалися в безпечних кімнатах чи бомбосховищах, коли спрацьовували сирени, що попереджували про обстріли. 

Після того, як спрацювали сирени, є 5-7 хвилин, щоб дістатися безпечного місця. 

Залізний купол

Переконатися в її ефективності можна переглянувши різні фото та відео, на яких видно, як щит знищує у повітрі одночасно кілька ракет.

Проте, як і будь-яка інша система оборони, "залізний купол" не гарантує 100-відсоткового захисту від ударів, а експерти застерігають, що більш потужні угруповання можуть підірвати його ефективність.

Розробила його компанія Rafael Advanced Defense System LTD – приватна фірма зі зв'язками у Збройних Силах Ізраїлю, що займається проєктуванням систем протиповітряної, морської та сухопутної оборони. Розробка купола також велася коштом США у розмірі 200 млн доларів.

ЇЇ батареї складаються з ракет-перехоплювачів, радарів та систем управління, які аналізують, куди може влучити ворожий снаряд. 

Радіолокаційна технологія розрізняє, які з ракет можуть дістатися житлових районів міста, а які в ціль не влучать. Після цього система вирішує, які з них потрібно перехопити. Ці перехоплювачі запускаються вгору з мобільних або стаціонарних станцій, і потім розривають ракети у повітрі.

Дійсно, система спромоглася, але жертв все одно не вдалося оминути.

Палестинці також намагалися вжити заходів безпеки, але в густо заселеному секторі Газа з браком ресурсів багатьом не було куди подітися.

Реакція світу на конфлікт 

У неділю, 16 травня, ООН закликала обидві сторони конфлікту припинити вогонь, а генеральний секретар організації Антоніу Гутерреш назвав те, що відбувається, "абсолютно жахливим".

В Україні майже одразу відреагувало МЗС, яке закликало до миру, визнавши право Ізраїлю на самооборону. 

Більшість арабських країн також підтримали право Ізраїлю на самооборону та закликали до миру.

Решта арабських країн, за винятком Катару, також намагаються дистанціюватися від ХАМАС у своїх публічних виступах.

Одну з найжорсткіших позицій щодо Ізраїлю зайняв президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, який у п'ятницю заявив, що його країна не буде мовчки дивитися на переслідування палестинців.

"Атакувавши священні для трьох релігій місця, терористична держава Ізраїль перейшло всі межі. Якщо ми зараз не зупинимо ці атаки, то всі станемо мішенями цього варварського менталітету", – сказав він.

Коли все це закінчиться?

Мабуть, тоді, коли бойовикам набридне випробувати на міцність протиракетні системи Держави Ізраїль. Або коли буде випущена остання ракета. Поки що невідомо. 

"Ми діємо зараз і будемо продовжувати стільки, скільки необхідно. Це займе час", – сказав Нетаньяху.

Судячи з агресивних заяв ХАМАСу, речник якого заявив, що угруповання готове навчити Ізраїль "суворим урокам", конфлікт може затягнутися. 

Олег Вишняков

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.