Проблеми децентралізації і РАЦСи від Мінюсту
Зареєструвати народження, шлюб, смерть стало складніше для мільйонів громадян, що об’єдналися у громади з колишніми містами обласного значення.
Так не мало статися, адже децентралізаційна реформа однозначно позитивна і має наближати публічні послуги, а не віддаляти їх. Водночас, секторально окремі міністерства не встигають за децентралізацією.
Проблема РАЦС (реєстрації актів цивільного стану) не нова.
З 2015 року перша громада в Україні утворена на базі міста обласного значення (м. Лиман) сигналізувала, що мешканці незадоволенні погіршенням доступності реєстрації народження і смерті. Адже усі сільради, що увійшли до її складу втратили повноваження РАЦС, і людям стало потрібно їздити десятки кілометрів за цими елементарними послугами.
Чому так сталося? Бо маємо юридично-управлінський нонсенс у законодавстві. Менші громади мають ці повноваження РАЦС, а більші міста (колишні міста обласного значення) – ні.
Жодної логіки тут немає, адже нині усі громади мають право виконувати значно складніші повноваження, наприклад, реєструвати нерухомість чи бізнес. А тепер ця нерівність громад у повноваженнях почала ще й дуже шкодити людям.
Мінюст про проблему знає і на словах "за, але не зараз". Хоча ситуація з 1 січня цього року особливо загострилася. Ось, ще кілька прикладів:
- "У громаді м. Бурштин щоб отримати свідоцтво про смерть люди долають шлях від 20 до 40 км в одну сторону. Щоб подати заяву для реєстрації шлюбу аналогічна ситуація";
- "Повноваження надавати послуги РАЦС втратила колишня Лошкарівська ОТГ (18 населених пунктів), бо внаслідок укрупнення – це уже старостат Першотравневської громади Нікопольського району, центр якої за 45 км від Лошкарівки, без автобусного сполучення.
До райцентру 50-70 км, залежно від якого села їхати, автобусне сполучення теж відсутнє. У людей вихід – найняти машину за 400-500 грн. Незадоволення людей зростає…"
Зрештою не лише в колишніх міст обласного значення – проблема.
Вона і в більшості "старих райцентрів", бо більшість з них стали центрами укрупнених громад. Але і там Мінюст зберігає свої відділи ДРАЦС та замість сприяння, перешкоджає органам місцевого самоврядування (далі — ОМС) здійснювати ці повноваження. І навіть громади, що десятиліттями виконували повноваження РАЦС, втрачають їх.
Читайте також: Нові райони України: 15 відповідей на поширені запитання
На моє переконання, основним гальмом у передачі повноважень РАЦС до ОМС є відомчі інтереси. У сфері РАЦС це насамперед, "платні послуги" з недешевими розцінками.
Проблема у тому, ці послуги, по-суті, є комерційною діяльністю — типу урочистих обрядів з ціною до 3,7 тис. грн. Або взагалі діяльність за яку Законом органам влади заборонено брати кошти в принципі — наприклад, складення заяв за 68 грн чи платні консультації за 167 грн.
А також напівлегітимні "експерименти" – типу "шлюб за добу", який уже п’ятий рік дозволяє "заробляти" не лише Мінюсту, але й окремим підприємствам. Вони свої кілька тисяч гривень за годину роботи теж отримують.
Саме ризиками недоборів у спецфонд Мінюст останні півроку обгрунтовував гальмування передачі повноважень ОМС.
Тобто в міністерстві сприймають своє відомство, яке мало б бути взірцем законності, навпаки – як суб’єкта господарювання, що має на себе заробити. Хоча мали б думати про права громадян і їх потреби, втрати часу, коштів, здоров’я.
В останньому листі до профільного парламентського комітету у Мінюсті знову відповіли, що проблему визнають, працюють над її вирішенням. На виконання указу президента від 4 вересня 2019 року розробляють відповідний законопроєкт. Тобто пройшло 1,5 роки, а проекту досі немає.
Добре, що останнім часом ініціативу беруть народні депутати. Саме вони подали дуже простий законопроєкт (4382), який дає усім громадам рівні повноваження.
Механізм його впровадження теж може бути дуже простим. В укрупнених громадах, що включають міста обласного значення, можна буде швидко визначити відповідальних за сферу РАЦС посадовців, головне – у старостинських округах.
Тоді послуги знову стануть доступні у всіх колишніх сільрадах, але вже в новому статусі.
Реалізувати цей крок легко, бо там є досвідчені старости, часто колишні голови і секретарі рад, що переважно і надавали ці послуги.
Читайте також: Чи впаде стіна між державою і громадянами?
Навіть у містах можна буде відчути суттєвий позитив від цього закону. Адже послуги РАЦС стане легше інтегрувати у ЦНАП, з’явиться можливість надавати їх за один візит, а також обслуговувати громадян за моделлю життєвих ситуацій.
Добре також, що законопроект (4382) одноголосно підтримали 3 березня представники усіх фракцій і груп профільного парламентського комітету. Залишилося бути такими ж одностайними і в залі.
А Мінюсту треба нарешті поставити на перше місце не відомчі інтереси, а права і потреби громадян.
P.S. Правильний проєкт держави єМалятко частково зменшує негативний вплив в частині реєстрації народження. Але, на жаль, в Україні кількість смертей удвічі більша (580 тисяч за 2019 рік) за народження, тож ця "послуга" є на порядок актуальнішою, та ще й "терміновою".
Віктор Тимощук, Центр політико-правових реформ, для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
