До і після Антикорсуду: як поява ВАКС вплинула на покарання суддів-хабарників
Станом на жовтень 2020 року українським судам повністю довіряли 1,7 % українців. І це не дивно, адже цю інституцію люди вважають однією з найбільш корумпованих у нашій країні.
Підстави для цього дуже красномовні: корупція у судах вже давно стала системним явищем. Там фактично діють прайс-листи на рішення: від договірних цін до відсотків від суми позову.
Звісно, важливим завданням влади є реформа судової системи, елементом якої є її очищення. Але обов’язковим є і притягнення до відповідальності суддів-корупціонерів, адже невідворотність покарання є найкращим запобіжником корупції.
Корупцію суддів, згідно із законом, розслідує Національне антикорупційне бюро. Наразі детективи завершили вже більше півсотні справ, які стосуються хабарництва, зловживання владою та інших злочинів, вчинених суддями.
З вересня 2019 року вироки у таких справах має ухвалювати Вищий антикорупційний суд. Лише за останні вісім місяців ВАКС ухвалив шість вироків щодо суддів за отримання хабарів чи зловживання впливом. У всіх цих справах було призначено покарання у вигляді позбавлення волі.
І вже видно величезну різницю між тим, як судді (не)несли відповідальність за корупцію до створення ВАКС і тим, як це відбувається зараз.
Як було раніше
Незважаючи на те, що органи правопорядку щороку затримували "на гарячому" десятки суддів, лише одиниці з них отримували реальні вироки. Більшість же суддів відбувалися легким переляком, а розгляд справ міг тривати роками.
Так, у квітні 2014 року Центральний районний суд Миколаєва виправдав екс-голову Апеляційного суду Херсонської області Анатолія Іванищука, якого обвинувачували в отриманні 100 тисяч доларів хабара. За декілька місяців апеляція це рішення підтвердила. Суд повірив поясненням судді про те, що ці кошти йому передавалися нібито для знайомого в якості завдатку за продане ним приміщення.Замість звільнення за порушення присяги, суддю відправили у відставку із довічним утриманням.
У листопаді 2015 року Кременчуцький райсуд Полтавської області виправдав суддю Михайла Гуцала, якого обвинувачували в отриманні 6 тисяч доларів хабара. Ці кошти йому передав адвокат в двох конвертах, які вклав у журнал "Вісник Верховного суду України". Проте суд повірив доводам судді Гуцала, що таким чином йому просто повернули борг. У червні 2020 року Вища рада правосуддя відправила Гуцала у відставку з довічним грошовим утриманням, а у березні 2021 року Полтавський апеляційний суд остаточно затвердив виправдувальний вирок.
Цікавою також є історія судді із Хмельниччини Олега Дворніна, який був затриманий у березні 2013 року під час передачі йому п'яти тисяч доларів. За версією слідства, ці гроші суддя шахрайським чином отримав нібито за обіцянку посприяти у вирішенні кримінальної справи щодо збуту наркотиків. У лютому 2016 року суддю засудили до 6 років з конфіскацією, однак пізніше апеляція вирок скасувала. В результаті повторного розгляду суддю Дворніна було визнано невинуватим. Тепер уже прокуратура оскаржила вердикт і досі триває апеляція. З моменту затримання судді пройшло уже 8 років, а сам він продовжує чинити "правосуддя".
У жовтні 2014 року працівники СБУ затримали суддю Вінницького міського суду Анатолія Бар’яка за підозрою в отриманні 45 тисяч грн за винесення рішення у цивільній справі. Місцеві видання повідомляли, що під час затримання пальці судді світилися від люмінесцентного порошку з купюр, а в ході обшуку його гаража та автомобіля оперативники нібито знайшли сам хабар. У січні 2015 року Генеральна прокуратура направила обвинувальний акт до суду, проте рішення досі немає. Змінивши декілька судів, розгляд справи триває вже шостий рік. У 2020 році суддя Бар’як заробив 926 тисяч грн.
У червні 2021 року виповнюється одинадцять років з дня затримання судді Ківерцівського районного суду Івана Підгорного. Його обвинувачували в ухваленні судових рішень за хабарі. Предметом хабарів нібито були не тільки гроші, а навіть пральна машина, продукти, полуниця та сіно для кролів.
Вперше Підгорного засудили до п’яти років умовно у 2012 році, але цей вирок було скасовано, а справу направили на додаткове розслідування. У 2016 році суддю засудили вдруге — до п’яти років з конфіскацією частини майна. Цей вирок навіть втримався в апеляції. Але у березні 2019 року Верховний Суд повернув справу на повторний розгляд. І вже у жовтні апеляційний суд вирок скасував, повністю виправдавши суддю. Проте історія на цьому не завершилася. У червні 2020 року Верховний Суд знову повертає справу в апеляцію. Але апеляція ще раз скасувала вирок "у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості та вичерпанням можливості їх отримати".
Поки йшли усі ці суди, ВРП встигла відправити Підгорного у відставку з пожиттєвим утриманням. У 2020 році він отримав 840 тисяч грн зарплати та 819 тис грн пенсії, а загалом з моменту затримання заробив майже 3 млн грн.
Успіхи Антикорсуду
Як бачите, до створення ВАКС загальні суди не дуже хотіли слухати справи за обвинуваченням своїх колег, а у справах НАБУ взагалі не було ухвалено жодного вироку щодо судді.
Натомість ВАКС загалом ухвалив уже 29 вироків, із них 14 вироків із реальним позбавленням волі. І доволі часто на лаві підсудних опинялися саме діючі судді. Як ми вже казали, лише за останні вісім місяців ВАКС ухвалив шість вироків щодо суддів, обвинувачених у корупції. Усі отримали тюремні терміни. При цьому два вироки вже пройшли апеляційне оскарження і це означає, що вони набрали законної сили.
5 років з конфіскацією майна за хабар у 2,5 тисячі доларів
Такий вирок колишній суддя Малиновського райсуду Одеси Анатолій Целух отримав за те, що вимагав та отримав хабар у розмірі 2,5 тисячі доларів США за прискорення судового розгляду і ухвалення потрібного рішення у житловому спорі щодо квартири. Спочатку перша інстанція ВАКС дала йому 7 років, проте апеляція два роки скоротила.
Після відбуття покарання Целух ще три роки не матиме права працювати суддею та правоохоронцем.
9 років з конфіскацією майна та спецконфіскацією за 570 тисяч грн хабара
Суддю Господарського суду Одеської області Павла Меденцева викрили 2014 року під час отримання 570 тисяч грн хабара "за задоволення позовних вимог у господарській справі", яка перебувала у нього на розгляді.
Антикорупційний суд присудив судді-втікачу 9 років позбавлення волі, конфіскацію всього майна і спецконфіскацію 250 тисяч грн. Апеляція підтвердила вирок першої інстанції. Вирок ухвалено заочно, бо сам Меденцев наразі переховується за межами України і перебуває у розшуку.
Що стосується ще чотирьох суддів, засуджених Антикорсудом, то їхні вироки поки що не набрали законної сили, так як триває стадія апеляції.
2 роки за обіцянку вплинути на іншого суддю за 30 тисяч грн
Відповідно до вироку Антикорсуду, суддя Апеляційного суду Черкаської області Володимир Пономаренко за 30 тисяч грн пообіцяв вплинути на суддю місцевого суду, аби той не притягував до відповідальності водія, який керував напідпитку.
Цікаво, що за кілька місяців до затримання "чесний суддя" Пономаренко успішно пройшов кваліфікаційне оцінювання і отримував підвищену зарплату. А вже після того, як Пономаренка спіймали на хабарі, Вища рада правосуддя задовольнила його відставку, в результаті чого він отримав довічне утримання з бюджету. Хоча ВРП мала усі повноваження звільнити його за істотне порушення.
6 років з конфіскацією майна за два хабарі по 10 тисяч грн
За даними обвинувачення, суддя із Рахова Іван Тулик домовився зі своїм колегою та допоміг водію, спійманому на п’яному керуванні, уникнути покарання. За свої послуги суддя взяв суму еквівалентну розміру штрафу. А за другим епізодом той самий водій звернувся до суду із цивільним позовом про стягнення 130 тисяч грн боргу і потрапив на того ж суддю Тулика. За 10 тисяч грн той погодився задовольнити позов, але незабаром його затримали.
Окрім 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, перша інстанція ВАКС заборонила Тулику протягом трьох років займати посаду судді.
3,5 роки за обіцянку допомогти із закриттям кримінальної справи за 10 тисяч доларів
Cуддю Жовтневого суду Дніпра Вадима Галічого НАБУ і САП обвинувачують у тому, що за 10 тисяч доларів він погодився допомогти своєму знайомому "відмазатися" від кримінальних справ за фіктивне підприємництво, крадіжку з проникненням у житло та викрадення автомобіля.
Перша інстанція ВАКС засудила суддю Галічого до 3,5 років в’язниці із забороною займати посади у судах, правоохоронних органах і адвокатурі протягом трьох років. Його відправили під варту просто у залі суду, застосувавши відповідний запобіжний захід.
Примітно, що спершу ця ж справа розглядалася у Вільнянському райсуді Запорізької області. За 31 місяць до вироку так і не дійшли. Натомість Антикорсуд зміг це зробити за 14 місяців.
5 років з конфіскацією майна за хабар у 15 тисяч грн
Останній вирок перша інстанція ВАКС ухвалила щодо судді Міжгірського районного суду Закарпаття Антона Гайдура. Йому дали 5 років в’язниці з конфіскацією всього майна і забороною працювати суддею протягом трьох років. Слідство встановило, що суддя Гайдур вимагав і отримав 15 тисяч грн хабара з особи за рішення щодо стягнення боргу у 150 тисяч грн. Хабар правоохоронці знайшли у коробці з-під пластиліну у кишені піджака судді.
***
Вищий антикорупційний суд, як бачимо, взяв курс на притягнення до відповідальності суддів-хабарників. А ознакою того, що Антикорсуд на правильному шляху, є намагання проросійських політиків руками Конституційного суду знищити ВАКС, визнавши його неконституційним.
Водночас головний орган суддівського врядування, Вища рада правосуддя, не тільки не звільняє недоброчесних суддів, а, навпаки, заохочує та покриває їх. Наприклад, главу ОАСК Павла Вовка та ще кількох його колег, яких підозрюють в утворенні злочинної організації та захопленні влади. На плівках, оприлюднених детективами, йдеться і про зв’язок суддів ОАСК із членами ВРП, між якими налагоджена система покарання неугодних суддів.
Тому дуже добре, що у нас з’явився суд, який демонструє готовність судити по справедливості, навіть незважаючи на шалений тиск з боку тої ж ВРП, яка відкриває на суддів Анитикорсуду сумнівні дисциплінарні справи і притягує їх до відповідальності за надуманими звинуваченнями.
Вадим Валько, для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
