Кримська платформа: ефективність чи піар?
На фоні екскалації на Сході все частіше згадується Кримська платформа як дипломатична ініціатива з повернення Криму. "Повернути Україні українське" – так говорить Президент.
Але ж чи не буде це звичайним "пшиком" і лише імітацією бурхливої діяльності, на яку так любить страждати наша влада?
Останніми місяцями ми лише й чуємо про цю платформу, але щодо стратегічного підґрунтя — жодної інформації.
Треба визнати, що питання деокупації Криму не на порядку денному у влади. Однак тема серйозна і керівництво країни мусить постійно демонструвати зацікавленість кримським питанням, навіть якщо не вживає конкретних кроків та не має розуміння, як здійснити деокупацію в реальності, а не "на папері".
Тому наразі Кримська платформа є своєрідним комунікативним піар-майданчиком, щоби постійно нагадувати громадськості про Крим і водночас демонструвати занепокоєність влади цією проблемою.
Те, що запуск Кримської платформи планується в акурат напередодні проведення урочистостей із нагоди 30-ї річниці незалежності України – неспроста.
Влада сподівається, що цим кроком зможе залучити значно більше представників міжнародної спільноти через їх присутність на святкуванні Дня Незалежності. І тим самим "пустити пил в очі" Путіну, мовляв "ми маємо широку підтримку інших країн".
Ідея цікава і, дійсно, може мати успіх у частині форми. Однак, що по змісту?
Ми вже встигли побачити, що комунікативні майданчики такого характеру є фактично безрезультатними. Тому, якщо Кримська платформа буде утворена за таким же принципом, як і Нормандський формат, то її може очікувати така ж безперспективна участь.
Тобто є побоювання, що без іншого підходу до конкретної тактики роботи Кримської платформи – ця тема замилиться невдовзі після Дня Незалежності.
Читайте також: Стратегія перемоги. Як Україна деокуповуватиме Крим
Що ж може врятувати Кримську платформу від повторення долі Нормандського формату? Перспективи у цієї ініціативи є, якщо в основі її створення буде Будапештський меморандум, згідно з яким Україні гарантували незалежність, суверенітет та безпеку кордонів.
Саме Будапештський меморандум може бути для учасників майбутньої Кримської платформи залізним аргументом для більш рішучих дій щодо агресора.
Взявши на озброєння Будапештський меморандум як основу, ми змогли б залучити до розв’язання кримської проблеми США і Велику Британію, які є підписантами Будапештського меморандуму. Ці країни вже встигли продемонструвати свою жорстку позицію щодо путінської Росії.
Чому ці країни жорсткіші щодо Росії та будуть ефективнішими, ніж Франція і Німеччина? Відповідь – енергоресурси.
США та Британія незалежні від вуглеводнів Росії, чого не можна сказати про Францію і Німеччину. Саме енергоресурси і визначили долю Нормандського формату. Вони ж будуть визначальними і в Кримській платформі.
Олег Петровець
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
