Запуск ринку азартних ігор: з чого почати замість зниження податків
З моменту ухвалення Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" ринок говорив про необхідність врегулювання питання розміру податкового навантаження.
Гральний бізнес, фактично, оподатковується двічі. Перший раз — спеціальним податком на дохід, другий — податком на прибуток. Додайте до цього ще вартість ліцензії — і може здатися, що податковий тягар є непомірним, а інвестору слід триматись подалі.
Але чи зацікавлена держава в тому, щоб казино могли відкрити всі, хто завжди мріяв і має трохи грошей?
Чому питання податків не вирішили одразу?
При ухваленні закону у Верховній Раді дебати проходили виключно по лінії за або проти. Це відкинуло зміст закону на другий план. Кожен, хто намагався вести дискусію щодо положень закону, зараховувався до "лобістів грального бізнесу".
Публічна дискусія в суспільстві та парламенті обмежувалась соціальним контекстом: відстань до навчальних закладів, вік гравців чи заходи запобігання лудоманії.
Фахової дискусії щодо економічних аспектів закону не було, та й не могло бути. Ринок десять років працював у тіні. Будь-яка експертність зводилась до того, як закрити незаконний зал гральних автоматів.
Читайте також: Казино по-українськи
Лише бізнес мав уявлення про розмір та прибутки ринку. Чи зацікавлений бізнес надавати достовірну інформацію про свою роботу державі "просто так" — звісно, ні.
Саме тому оцінки щодо надходжень до бюджету, податків, обсягу ринку є "сирими" розрахунками. Держава не має інформації, а бізнес не зацікавлений її надати.
Як виміряти обсяг ринку — ідеальний сценарій
Для отримання точних даних ринок має працювати відкрито, а бізнес — не приховувати свої доходи та обороти. Цей підхід передбачає прозорість та низькі податки.
Але задача держави не створити Ельдорадо, а зібрати дані та запропонувати компроміс, при якому бізнес буде платити податки, а тіньовий сегмент — скорочуватись.
Мова йде про дуже специфічний ринок азартних ігор. Інтерес держави — вибудувати правильний баланс між забороненим та дозволеним, коли кількість казино достатня, щоб не стимулювати підпілля, але їх наявність не спричиняє соціальної напруги.
Держава не зацікавлена, щоб казино могли відкрити всі, хто завжди мріяв і має трохи грошей. Оптимальний сценарій на етапі запуску ринку — це дорожчий вхідний квиток (тобто дорога ліцензія), але з прозорими правилами гри та нижчими податками.
При цьому важливо захистити бізнес, який купить дорогу ліцензію, від тих, хто працюватиме в тіні. Ліцензія — це не лише право на роботу, а ще й захист від недобросовісної конкуренції.
Якщо ліцензія матиме високу цінність (не лише грошову), власники законного бізнесу стануть надійними союзниками держави та разом захищатимуть наявні правила.
Але бізнес повинен дорожити ліцензією, казино — не кав'ярня. Робота на цьому ринку повинна передбачати значні витрати. Держава не зацікавлена в тому, щоб ціна входу та виходу з ринку була невеликою.
Тотальний нагляд та контроль — пріоритет держави
Запуск державної системи онлайн-моніторингу має бути пріоритетом номер один. Якісна робота цієї системи за рік-два покаже розмір ринку, дозволить порахувати обороти та встановити оптимальне податкове навантаження.
Але систему онлайн-моніторингу потрібно не лише запустити, важливо ще мати час на збір даних та їх аналіз.
Інакше, казино будуть з'являтись і зникати, шукати щілини в законі, міста заливатимуть рекламою для залучення нових гравців. Держава отримає не цивілізований ринок, а прохідний двір та зростання соціальної напруги. Невже це те, чого хоче суспільство?
В інвестиціях головне не кількість, а якість
Ще один аспект: це іноземні інвестиції та компанії, які хочуть працювати на цьому ринку. Інтерес є, і він великий. Але яких інвесторів хоче бачити Україна як держава? Чи зацікавлені ми в роботі ринку, який повністю відкритий для іноземців?
Це специфічний ринок. Один іноземний інвестор прийде будувати український Лас-Вегас у найбільшій пустелі Європи. А інший запустить онлайн-казино, яке обслуговується за кордоном, а в Україні має представницький міні-офіс та мільйонні обороти.
Витрачати будуть наші громадяни, а виграє завжди казино.
Робити висновки про інтерес інвесторів після трьох місяців роботи Комісії азартних ігор та лотерей, члени якої призначені в порушення передбаченої законом процедури, зарано.
А що точно не на часі, то це зниження вартості ліцензій через місяць після продажу першої партії. Найбільше іноземного інвестора лякають не самі правила гри, а їх часта зміна.
Олександр Хом'як, для УП
Колонка — матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
