Стратегія перемоги. Як Україна деокуповуватиме Крим

24 березня 2021 року Президент України Володимир Зеленський підписав Указ №117/2021 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11 березня 2021 року "Про Стратегію деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя".

Це основоположний та перший з 2014 року документ, який визначає основні напрями державної політики, направленої на реінтеграцію та деокупацію тимчасово окупованого Криму. А також передбачає реалізацію комплексу традиційних та асиметричних заходів дипломатичного, військового, економічного, інформаційного, гуманітарного та іншого характеру.

Без перебільшення можна сказати, що ухвалення Стратегії деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя є історичною подією. Ухвалення такого стратегічного документа очікувалося давно. 

Власне, дуже важко пояснити і нашим громадянам, і міжнародним партнерам, чому лише на сьомому році міжнародного збройного конфлікту та тимчасової окупації території АР Крим та міста Севастополя держава активно почала працювати над таким стратегічним документом. Вочевидь, це мало бути зроблено набагато раніше. Але добре, що, зрештою, такий документ з’явився. 

Цей документ є важливим:

• для громадян України, які мешкають як на підконтрольній Уряду України території, так і на тимчасово окупованій території – закріплює пріоритети та цілі політики держави на шляху до деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території АР Крим та міста Севастополя;
• для державних органів та експертного середовища – окреслює загальну рамку роботи держави по треку деокупації та реінтеграції Криму, всі державні політики та напрямки діяльності державних органів мають йому відповідати;
• для міжнародних партнерів – він є свідченням того, що держава не лише просить про допомогу і сприяння на шляху до деокупації тимчасово окупованого Криму наших міжнародних партнерів, але також готова сама активно працювати в цьому напрямку та активно виконувати своє "домашнє завдання", яке не виконувалося з початку тимчасової окупації.

Варто зазначити, що останнім часом приймаються справді державницькі позиційні юридично обов’язкові документи, які чітко закріплюють основні напрямки роботи держави на шляху деокупації Криму.

Такі сильні позиційні документи з’являються вперше за час тимчасової окупації Криму. Указ Президента України "Про окремі заходи, спрямовані на деокупацію та реінтеграцію тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя" № 78/2021 чітко закріплює три окремі заходи, які є важливим поєднанням внутрішнього і зовнішнього вимірів роботи по темі деокупації.

Указ 78/2021 створив Організаційний комітет установчого Саміту "Кримської платформи", дав доручення РНБО підготувати проект Стратегії деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а Кабінету Міністрів України – розробити Стратегію розвитку кримськотатарської мови та алфавіт кримськотатарської мови на основі латинської графіки. 

11 березня 2021 року РНБО ухвалило проект Стратегії деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя і це рішення РНБО введено в дію Указом Президента України.

Два зазначені Укази Президента є сильними позиційними документами, які окреслюють напрями державної політики деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території АР Крим та міста Севастополя.

Для команди Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим напрацювання та безпосередня участь у підготовці цих документів є важливими, адже одним із наших завдань є підготовка правової основи, правового підґрунтя роботи державних органів по треку деокупації та реінтеграції Крим. Така правова основа формується саме такими нормативно-правовими актами як два зазначені вище Укази Президента України та рішення РНБО.

Читати також: Як окупували Крим: новини, які ми (майже) не помітили в лютому 2014-го

Окремо хочемо зазначити, що Стратегія деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя є публічним відкритим документом, по суті public policy statement, policy paper. Вона задає широку рамку роботи держави по треку деокупації Криму і не повинна відповідати на всі питання, пов’язані з деокупацією та реінтеграцією. 

На виконання Стратегії Кабінет Міністрів України повинен розробити відповідний План заходів, який міститиме перелік конкретних кроків на шляху до деокупації та реінтеграції.

Читайте також: Back in the USSR. Як змінюється Крим під російською окупацією. Спецпроєкт

В основу Стратегії покладено принципи поєднання формування в Україні політики деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території із заходами щодо розбудови миру, підвищенням обороноздатності країни, суспільно-політичним і соціально-економічним розвитком України на засадах європейської та євроатлантичної інтеграції.

Стратегія ставить такі цілі:

• відновлення територіальної цілісності та забезпечення державного суверенітету України у міжнародно визнаних кордонах;
• забезпечення національної єдності, стійкості та згуртованості українського суспільства і держави;
• припинення використання тимчасово окупованої території для діяльності, яка загрожує національній безпеці України та/або спрямована на підрив міжнародної безпеки і миру;
• запровадження правових засад перехідного правосуддя;
• формування та реалізація політики у правовій, соціальній, освітній, інформаційній, гуманітарній та інших сферах щодо відновлення довіри, гарантування прав та законних інтересів громадян України, які постраждали внаслідок тимчасової окупації території України;
• забезпечення сталого суспільно-політичного, гуманітарного та економічного розвитку України на засадах європейської інтеграції.

Окремі розділи Стратегії присвячено захисту прав і свобод людини, правовому захисту громадян і юридичних осіб України, права і законні інтереси яких порушені внаслідок тимчасової окупації території України, економічній, соціальній і гуманітарній, екологічній, інформаційній, оборонній та безпековій політикам, зміцненню національної стійкості та міжнародному співробітництву.

Кримська платформа визначається як ключовий зовнішньополітичний інструмент координації міжнародних зусиль з метою деокупації Кримського півострова.

Важливим елементом політики деокупації є збереження етнічної та релігійної різноманітності Кримського півострова та створення умов, зокрема інституційних, для розвитку культури кримськотатарського та інших корінних народів, національних меншин. 

Серед очікуваних результатів Стратегії є відновлення та забезпечення прав представників кримськотатарського народу та інших корінних народів, національних меншин. 

При цьому держава бере на себе обов’язок залучати зусилля міжнародної спільноти, у тому числі міжнародних моніторингових механізмів у рамках міжнародних організацій, гуманітарних місій іноземних держав, для захисту прав і свобод людини, задоволення законних інтересів українців, корінних народів та національних меншин на тимчасово окупованій території.

Читайте також: Що відбувається з окупованим Кримом без дніпровської води. 13 фактів

Окремим зобов’язанням держави визначено забезпечення громадян, які проживають на тимчасово окупованій території, адміністративними послугами шляхом створення відповідних центрів біля адміністративної межі з тимчасово окупованою територією Автономної Республіки Крим.

Доступ до цих центрів здійснюватиметься за документами, що посвідчують особу відповідно до законодавства України, а також розвиток у пріоритетному порядку онлайн-сервісів для забезпечення відповідними послугами.

Російські політики та їх маріонетки в Криму можуть скільки завгодно заявляти про "вирішеність кримського питання". Однак відновлення територіальної цілісності та державного суверенітету України у міжнародно визнаних кордонах, реінтеграція тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та наших громадян на цих територіях до єдиної, вільної, суверенної України – єдині перспективи подальшого розвитку подій. 

Крим – це незавершена сторінка історії, Крим – це Україна!  

Антон Кориневич, Постійний Представник Президента України в АР Крим 

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.