Чому влада провалює просвітницьку роботу по вакцинації?
Питання масової вакцинації проти COVID-19 наразі найзлободенніше та найманіпулятивніше для українського суспільства. І з її початком все активніше розпалюються дискусії навколо проблеми ефективності і безпечності вакцини.
23 лютого до України прибула перша партія вакцини CoviShield індійського виробника. Усього лише 500 тисяч доз.
З огляду на вкрай маленький об'єм партії щодо кількості населення стає очевидним, що найближчим часом вакцинація буде далеко не масовою.
Навіть попри те, що Степанов заявив про подальше постачання 12 млн доз із Індії, немає жодної гарантії, що ми будемо одержувати вакцину на постійній основі через її попит іншими країнами.
Наразі держбюджет порожній, а європейську і американську вакцину розібрали економічно розвинені країни. Тобто ні спроможності, ні можливості придбати найбільш результативні вакцини від BioNTech і Pfizer у нас немає.
Що робить влада в даній ситуації, щоби адекватно виглядати перед народом?
Є дві зацікавлені сторони в цій історії — президент і МОЗ. Зеленському на фоні падіння рейтингу треба продемонструвати перед людьми свою занепокоєність питанням вакцинації та рішуче діяти в напрямі покращення епідеміологічної ситуації. "Пасти задніх" Україна не може.
Читайте також: Перші COVID-вакцини приїхали в регіони
Тож у грудні 2020 року він дає очільнику МОЗ Степанову завдання, аби Україна якнайшвидше, наприкінці січня, в крайньому випадку лютого, отримала першу вакцину від коронавірусу. Тим самим натякаючи, що це дасть йому змогу оцінити ефективність Степанова на своїй посаді.
З того часу головна мета Степанова — виправдати очікування президента та закріпити свою позицію в кріслі міністра охорони здоров'я. Стає зрозумілим, чому він так поспішав придбати хоча б якусь вакцину від ковіду.
Але ж пам'ятаймо, 500 тисяч доз — це ложка меду в бочці дьогтю. Вони лише врятують міністра від звільнення, але не вирішать проблему масової вакцинації населення.
Більш ефективні вакцини нам не світять, а подальше постачання індійської вакцини також під великим питанням, адже на неї полюють країни третього світу — Бангладеш, Афганістан, Непал тощо, які вже масово вакцинують своїх громадян.
Тож ідеальне розв'язання проблеми для влади — це коли українці свідомо почнуть відмовлятися від вакцинації, мотивуючи це небезпечністю або неефективністю вакцини.
Але я бачу дещо іншу сторону медалі — МОЗ свідомо провалює просвітницьку роботу щодо популяризації вакцинації. Мета — зменшення подальшого обсягу закупівлі вакцини. Мовляв, люди не хочуть вакцинуватися — тож вакцину закупляти треба менше.
Наразі по CoviShield більше запитань, ніж відповідей і, на жаль, судячи з індиферентності МОЗ, воно не особливо зацікавлено в тому, щоби провести ефективну комунікацію з людьми щодо найбільш чутливих питань:
- Чому ця вакцина постачається лише у малорозвинені країни?
- Чому група з питань захисту прав пацієнтів All India Drug Action Network сумнівається у затвердженні вакцини, оскільки виробник не завершив деякі дослідження на місцевому населенні?
Відповіді на ці запитання можна було легко дати, популяризувавши міжнародні клінічні дослідження, які свідчать про високу ефективність CoviShield (майже 90%) при певному методі вакцинації — спочатку вводять половину дози і лише потім повну. Але ж влада цього не робить.
Тієї комунікації, яка надходить від Степанова та інших відповідальних осіб, явно замало. У соцмережах і ЗМІ продовжує поширюватися інформація про низьку ефективність індійської вакцини і небезпечні побічні реакції. А провалена просвітницька робота уряду дає свої плоди.
Згідно з результатами опитування Харківського інституту соціальних досліджень, тільки 39,4% українців готові вакцинуватися від ковіду. А 23 лютого головний санлікар Ляшко повідомив, що лише 38% медпрацівників готові випробувати на собі індійську вакцину.
Як бачимо, показники вкрай низькі. Мало хто хоче ризикувати і бути першопрохідцем у вакцинації.
І навіть, якщо Зеленський і Степанов вирішать прилюдно вакцинуватися і своїм прикладом, нібито залучити українців до цього процесу — це буде пострілом у порожнечу, адже рівень довіри народу до політиків і держчиновників вкрай низький.
Натомість, що відбувається в економічно розвинених країнах, в яких вже активно почалася масова вакцинація і була проведена ефективна просвітницька робота?
У Великобританії захворюваність впала на 70%.
В Ізраїлі на 95.8% знизився ризик зараження у людей, які отримали дві дози Pfizer. До щеплення ізраїльтян ще й стимулюють "зелені паспорти" або "паспорти імунітету", які дозволять громадянам, вакцинованим проти коронавірусу, вільно пересуватися між деякими країнами.
Позитивний досвід цих країн свідчить про те, що в умовах пандемії вакцинація є необхідним і вкрай дієвим методом зниження інфікування.
І цей метод більш економічно доцільний і вигідний для населення, ніж тотальний карантин, карантин вихідного дня або лікування наслідків зараження.
Запитання в іншому — як скоро влада змінить тактику просвітницької роботи і чи вигідно їй це буде в подальшому?
Олег Петровець, для УП
Колонка — матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
