Чи захистить Служба безпеки державну службу України?
Ми живемо в умовах гібридної війни, операції об'єднаних сил — ООС (раніше — антитерористичної операції) та під постійною загрозою вторгнення російських збройних сил. І це надовго, якщо не назавжди.
Війна є війна, і її "в білих рукавичках" не виграти. Також Україна наводнена агентурою РФ, яка веде підривну діяльність проти України, про що нещодавно заявив секретар РНБОУ Олексій Данілов.
Це з одного боку.
З іншого, закони пишуться для "нормальних" законослухняних громадян і підконтрольної та такої ж законослухняної влади. Але і покидьки та злочинці користуються тими ж законами, що і законослухняні громадяни, не будучи такими.
А кожна влада хоче залишитись владою надовго, якщо не назавжди. І якою б не була демократичною влада, вона пише закони, якими користуються її наступники.
Тому кожний закон, що стосується організації влади, сфери безпеки та правоохоронної діяльності, має проходити стрес-тест — як цим законом скористався б умовний янукович, якби прийшов до влади?
У цьому контексті варто аналізувати законопроєкт №3196-д про Службу безпеки України, який парламент ухвалив в першому читанні 28 січня за скороченою процедурою, з дискусією, що тривала лише 17 хвилин. Цим же законом вносяться зміни в 36 інших законів, в тому числі і в закон про державну службу України.
Читайте також: Рада ухвалила за основу закон про СБУ
У пресі є достатньо аналітичних та дискусійних матеріалів щодо цього законопроєкту, які висвітлюють позиції різних сторін — і розробників, і тих, хто підтримує законопроєкт, і його опонентів.
Наразі проаналізуємо новели законопроєкту, які стосуються державної служби. Ці новели, чесно кажучи, дивують.
По-перше, до складу Комісії вводиться "представник функціонального підрозділу Центрального апарату Служби безпеки України, до повноважень якого віднесено контррозвідувальне забезпечення органів державної влади, при цьому положення частини третьої цієї статті не застосовуються".
Положення частини третьої статті 14 закону про державну службу визначає, що:
"Кандидати до складу Комісії, крім членів Комісії, які входять до її складу за посадою, перед їх призначенням до складу Комісії проходять тестування, передбачене Порядком проведення конкурсу для кандидатів на зайняття посад державної служби категорії "А".
Тобто частина третя статті 14 вимагає, щоб члени Комісії, які оцінюють компетентності кандидатів на посади категорії "А" державної служби принаймні володіли цими компетентностями. Чи можете ви, наприклад, якісно оцінити рівень компетентності математика, якщо ви не знаєте математику?
Таким чином, повноважний (навіть суперповноважний — про це нижче) член Комісії з питань вищого корпусу державної служби від СБУ буде виставляти оцінки за компетентностями, якими він не володіє.
Якою буде довіра до таких оцінок і до Комісії в цілому? Чи в СБУ брак компетентних кадрів з достатнім рівнем IQ, щоб здати тести на знання законодавства та аналітичні здібності, які складають інші члени Комісії?
Друга проблема. У авторів законопроєкту №3196-д склалось хибне уявлення, чим саме займається Комісія вищого корпусу.
Комісія не визначає переможця конкурсу, а визначає кращих кандидатів (в новій редакції — трьох), компетентність яких відповідає визначеним законом вимогам. І подає їх суб'єкту призначення за рейтингом відповідно до отриманих балів під час конкурсу.
І саме суб'єкт призначення визначає переможця конкурсу з цих трьох кандидатів, і далеко не завжди найрейтинговіший кандидат призначається на посаду (так було, наприклад, із головою Держкіно).
Що в законопроєкті з цього приводу?
"Комісія або конкурсна комісія при складанні загального рейтингу кандидатів враховує висновки перевірки Служби безпеки України кандидатів на зайняття посад державної служби категорії "А" і "Б".
Яким чином? Рейтинг кандидатів складається відповідно до загальної кількості балів, отриманих на різних етапах конкурсу та під час оцінювання конкретних компетентностей, перелік яких встановлений законом.
Тобто, потрібно або занижувати оцінки за якоюсь компетентністю одним кандидатам, і завищувати іншим в залежності від висновків СБУ? Чи ввести оцінку за окремою компетентністю "висновок СБУ"?
У чинній редакції закону про державну службу переможець перед призначенням проходить спецперевірку, і кандидат без дозволу СБУ все одно не буде призначений на посаду.
У такому разі суб'єкт призначення призначає на посаду другого, або третього за рейтингом кандидата, якщо ті пройдуть спецперевірку.
Навіщо проводити перевірку всіх кандидатів (а їх на кожну посаду може бути декілька десятків)? В СБУ мало іншої роботи?
Далі знову цитую текст законопроєкту:
"за результатами висновку Служби безпеки України зазначеного в абзаці першому цієї частини Комісією або конкурсною комісією може бути прийнято рішення про зняття кандидата з конкурсу.
Якщо негативний висновок Служби безпеки України не враховується конкурсною комісією голова Комісії або конкурсної комісії зобов'язаний надати вмотивоване пояснення до Служби безпеки України щодо причин такого неврахування".
Якщо є ця норма, то навіщо попередня щодо врахування висновку СБУ під час рейтингування кандидатів? Негативний висновок СБУ є сильним аргументом про зняття кандидата з конкурсу, і ніякий голова Комісії не ризикне "своїми яйцями" його проігнорувати (хіба що вони в нього дуууже залізні).
До речі, не "голова Комісії", а "головуючий Комісії" — і це "дві великі різниці"!
Якщо у "голови Комісії" яйця виявляться все ж залізними, або він виявиться агентом іноземної розвідки (хоча кожний член Комісії теж проходить спецперевірку!), то тоді виникає наступний бар'єр для неблагонадійного кандидата — відповідно до законопроєкту тоді вже суб'єкт призначення має врахувати негативний висновок СБУ.
Тобто, законопроєкт вибудовує аж три бар'єри для кандидатів, які отримують негативний висновок СБУ, і кожен із них за великим рахунком є нездоланним для неблагонадійного кандидата.
Складається враження, що конкурси на посади державної служби — то поле боротьби СБУ із ворожими розвідками та їх агентами!
Ще раз нагадую, що зараз переможець конкурсу перед призначенням на посаду проходить спецперевірку, в тому числі і в СБУ! Тобто і так "миша не пролізе і птах не пролетить". Навіщо так все ускладнювати?
І останнє.
Діяльність спецслужб та правоохоронних органів в ідеалі повинні бути непомітними для законослухняних громадян, зате дуже помітними для порушників закону. Якщо навпаки — їх робота є принаймні неефективною.
До прикладу, якщо фіскальна служба "кошмарить" чесних підприємців та платників податків, зате не чіпає контрабандистів, схемників та злодіїв, то в такій країні чесний бізнес вести не вигідно. Така країна економічно занепадає, а її бізнес, крім олігархічного та кримінального, вмирає.
Як на мене, вводити в Комісію з питань вищого корпусу державної служби представника СБУ — погана ідея, яка жодним чином не покращить роботу Комісії і не виконає задеклароване завдання — не допустити на керівні посади державної служби неблагонадійних кандидатів.
Принаймні краще, ніж це є зараз. Тому ці норми законопроєкту потрібно або вилучити, або суттєво переробити з урахуванням зазначених в цій статті зауважень.
Тому що умовний янукович використав би пропоновані норми законопроєкту №3196-д щодо внесення змін до закону про державну службу саме для того, щоб не допустити на керівні посади в державних органах нелояльних до його режиму кандидатів ще на рівні допуску до участі в конкурсі.
На мою думку, стрес-тест зазначені норми законопроєкту №3196-д не проходять.
Сергій Сорока, для УП
