Чи можуть українці менше платити за тепло? Спойлер — можуть
Енергетична система в українській економіці — немов "чорна діра" як для влади, так і для суспільства.
І вся ця ситуація з підвищенням тарифів на газ укотре довела: немає в керівництва України стратегічного бачення щодо вирішення енергетичного питання.
Напевно, тому уряд вирішив не дотримуватись ринкових механізмів, а пішов популістичним та непрофесійним шляхом — повернувся до ручного регулювання цін на газ. Якщо коротко, це погано, бо:
- зрівнюють усіх. Фіксована ціна і для пенсіонерів, і для багатіїв;
- рішення нівелює реформу ринку газу, бо у споживачів не буде жодної мотивації переходити до нових постачальників.
Такі дії тільки дискредитують реформу ринку газу, призводять до збитковості комунальних підприємств теплопостачання на місцях, а рішення уряду аж ніяк не вирішує саму проблему в енергетиці.
В Україні надмірно високий рівень енергоспоживання. Для розуміння: середнє споживання теплової енергії будівель в Україні становить за різними оцінками від 175 до 250 кВт-год/м² в рік, тоді коли в країнах ЄС — на рівні 80-90 кВт-год/м².
Причин надмірно високого рівня енергоспоживання чимало, зокрема:
- Несистемність заходів з енергоефективності та відсутність комплексного бачення політики у цій сфері. Так, спочатку об'єднували Міністерство екології з Міненерго, потім знову роз'єднували.
Із 2016 по 2019 повноваження у сфері енергоефективності взагалі належали Мінрегіону. Понад рік немає керівника Державного агентства енергоефективності.
Читайте також: Президентський тариф на "ручному керуванні": як переглянуть ціни на газ. Оновлено
Річні тарифи на газ представлять навесні — Шмигаль
6,99 гривень і нижче: постачальники газу встановили ціни на лютий
Видатків на енергоефективність — зовсім недостатньо.
У Фонд енергоефективності, згідно з Фінансовими угодами EE4U та EE4U-II, підписаними між Україною та Європейським союзом станом на 2021 р., мало бути закладено 4,8 млрд грн і ще з Держбюджету — 1,6 млрд грн.
Натомість на цей рік на діяльність фонду виділили 2,7 млрд грн, а в Держбюджет-2021 заклали лише 100 млн грн!
- Радянське минуле. Побудовані в основному за радянських часів житловий та громадський фонди здебільшого не розраховані на ефективне споживання енергоресурсів.
- Політика соціального популізму, яка спотворює ціни на енергоносії для ЖКГ.
- Відсутність мотивації населення та недостатня організованість мешканців, щоб створити об'єднання співвласників у багатоквартирних будинках.
- Відсутність достатньої кількості коштів у Державному бюджеті для здійснення заходів з енергоефективності.
Що робити Україні?
Уникнути кризових ситуацій з газом у майбутньому реально. Але це довготривалий процес.
Одна з найважливіших його частин — здійснення заходів з енергоефективності. Це допоможе вирішити проблему надмірно високого рівня енергоспоживання. І, відповідно, зменшити платіжки населення.
От, наприклад, ви живете в звичайному дев'ятиповерховому будинку. І взимку доводиться багато опалювати, адже в самому будинку дуже холодно.
Холодне повітря заходить через старі стіни, дах, вхідні двері, а тому тепло в будівлі не зберігається. Ви разом з іншими мешканцями розумієте, що не хочете надалі кожної зими платити захмарні тарифи.
Тому утворюєте ОСББ та вирішуєте провести заходи з енергоефективності (утеплити стіни, фундамент, дах, замінити вікна на енергозберігальні, встановити індивідуальні теплові пункти, модернізувати чи утеплити труби теплопостачання та гарячого водопостачання тощо).
Для однієї квартири на 60 м² це коштуватиме приблизно 25 тис. грн. Однак Фонд енергоефективності може відшкодувати значну суму коштів мешканцям (за наявною програмою "Енергодім" фонд може покрити до 70% вартості заходів).
Як результат, якщо провести комплекс таких заходів, то платіжки за тепло стануть меншими до 50%. А термін окупності складе орієнтовно 2-3 роки.
Ось тому передусім керівництву країни потрібно почати думати стратегічно, а не керуватись принципом, як "пережити зиму".
І розробити комплексну дорожню карту енергомодернізації житла на наступні 10-15 років, яка передбачатиме збільшення бюджетної підтримки енергоефективних заходів.
Потребують змін і критерії отримання державної підтримки щодо впровадження заходів з енергоефективності.
Державна підтримка повинна стимулювати комплексну термомодернізацію в багатоквартирних будинках, а не хаотичну термомодернізацію окремих квартир, як це було колись.
Адже це лише призводило до вкладання коштів без отримання необхідного ефекту.
У цьому контексті важливу роль відіграє подальше створення ОСББ. Крім того, варто забезпечити умови для інвестування в енергоефективність, які зроблять можливим залучення коштів приватних інвесторів.
Кроки, які можна зробити найближчим часом:
- забезпечити фінансування Фонду енергоефективності. Потрібно найближчим часом виділити принаймні 2 млрд грн на фонд. Це забезпечить його більш системну і ефективну роботу;
- розширити програму діяльності Фонду та дозволити йому працювати з адміністративними будівлями та приватним сектором. Адже зараз діяльність обмежується лише роботою з ОСББ.
Паралельно з проведенням комплесних заходів з енергоефективності потрібно забезпечити тих, хто цього дійсно потребує, адресними субсидіями. А найважливіше — комунікувати з людьми, пояснювати дії влади та вчасно доносити потрібну інформацію.
Безумовно, успішність будь-яких заходів передусім залежатиме від системної взаємодії трьох сторін: державної влади, органів місцевого самоврядування та самих мешканців.
Галина Васильченко, для УП
Колонка — матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.