Поза межами можливого. Відвідайте щорічну премію УП 100

Сім-сім, відкрийся! Про слова вартістю у 9 млрд грн

Понеділок, 15 лютого 2021, 19:00

Нарешті це сталося. Одна з найбагатших країн світу, Об'єднані Арабські Емірати, офіційно оголосила про намір участі в програмі прозорої приватизації та інших інвестиційних проєктах.

14 лютого меморандум про це з державним інвестфондом Mubadala підписав Фонд державного майна України в рамках офіційного візиту Президента України Володимира Зеленського.

Ця подія — сигнал всьому світові та надзвичайно важливий крок до залучення масштабних іноземних інвестицій через приватизацію, яких Україна не бачила з моменту продажу Криворіжсталі  у 2005 році.

Прихід інвестора з ОАЕ може стати ключем, що відкриє ворота до економічного зростання України. Проте, як у східній казці про Алі-Бабу, аби відкрити двері до печери зі скарбами, українцям потрібно знайти чарівні слова. 

Для Фонду державного майна України такими словами є одне-єдине речення, з якого складається законопроєкт із розблокування великої приватизації.

Зараз підприємства продавати  не можна через карантин, період дії якого залишається невизначеним.

Нам уже вдалося повернути кошти на підготовку об'єктів, залучення міжнародних радників та проведення усіх необхідних процедур для виставлення підприємств на прозорі аукціони.

До речі, процес підготовки та проведення конкурсу з приватизації кожного об'єкта займає від 11 до 12 місяців. 

Без негайного скасування заборони держава ризикує недоотримати від приватизації щонайменше 9 млрд грн, які знову доведеться позичати у кредиторів. І це — в рік пікових виплат за державними запозиченнями!

Читайте також: Делегація Зеленського в ОАЕ підписала меморандуми й контракти на $3 млрд

Держгеокадастр підписав меморандум із Міністерством довкілля ОАЕ

Але ж в України є власний ресурс, а Фонд державного майна зробив колосальну підготовчу роботу для його реалізації. 

З цього приводу я неодноразово зустрічався з депутатами. Пояснював. Переконував. І нарешті 4 лютого Верховна Рада в першому читанні ухвалила проєкт закону про розблокування великої приватизації.

Результат на табло — 284 голоси "за". Це наші однодумці. Тішуся, що їхня державницька позиція перемогла ситуативні політичні розбіжності.

Але попереду в нас "другий тайм" і фінальне голосування — тож сподіваюся, що колеги підтримають і цього разу. 

Задля того, щоб іще раз наголосити на важливості прийняття законопроєкту — кілька аргументів. 

Аргумент №1: Пандемія не вплинула на готовність міжнародних гравців інвестувати в українські підприємства, виставлені на приватизацію. 

Навіть навпаки! Ключові фондові індекси зараз перебувають на історичних максимумах, а світ переповнений грошима. Потрібно лише вміло спрямувати цей потік до нашої країни. 

Насправді прихід великого інвестора з ОАЕ — дуже добрий сигнал. Він демонструє скептикам усередині та ззовні країни, що навіть в умовах світової економічної кризи ми маємо величезний потенціал до зростання. 

Свіжий приклад — "Об'єднана гірничо-хімічна компанія". У попередні роки підприємство захлиналося у корупційних схемах та боргах.

Ми повністю змінили керівництво, яке запровадило прозорі правила гри та перетворило ОГХК на "блакитну фішку" для інвестиційного ринку.

За 2020 рік прибуток компанії становив понад 600 млн грн порівняно зі 100 млн грн у 2019 році, а про наміри купити її вже заявили 16 інвесторів, у тому числі й іноземні. 

Аргумент №2: Зволікання з великою приватизацією призведе до подальших фінансових втрат для держави.

За інформацією СБУ, у 2019 році корупція та неефективне управління державними підприємствами коштували бюджету 170 млрд грн. Це прямі збитки.

Із понад 3,6 тис. державних підприємств зараз ефективно працюють на користь бюджету лічені одиниці.

Третину зупинено через фактичне банкрутство, значна кількість тоне у боргах, невідворотно наближаючись до ліквідації і висмоктуючи з бюджету мільйонні дотації.

Реклама:
Вдумайтеся: з усього цього майна вартістю 760 млрд грн держава отримує мізерні прибутки — у середньому лише 1 млрд грн щорічно. 

Проблема полягає у неефективному управлінні державними активами. Після приватизації їхні нові власники будуть зацікавлені вкладати кошти у розвиток та переоснащення.

Таким чином, велика приватизація дасть поштовх для розбудови інфраструктури та модернізації економіки. Схоже, це давно зрозуміли у сусідній Польщі, яка з року в рік демонструє найвищі темпи зростання в Європі.

У 1990 році там налічувалося близько 8,5 тис. державних підприємств, а сьогодні їх залишилося близько 40.

Тож рецепт розв'язання проблеми очевидний — Україна має пройти шляхом успішних країн з ринковою економікою.

Окремо зазначу, що мова не йде про приватизацію тих підприємств, які мають стратегічне, оборонне та соціальне значення для держави. 

Аргумент №3: У 2020 році Україна нарешті стала на шлях сталого залучення інвестицій.

Торік Фонд державного майна України провів близько 1900 відкритих аукціонів, на яких середня вартість об'єктів зросла більше ніж удвічі порівняно зі стартовою ціною.

До бюджету надійшли 3 млрд гривень. Це у шість разів більше запланованої цифри на 2020-ий, у п'ять разів більше ніж у 2019-му, і в десять разів більше, ніж у 2018-му роках.

Серед найуспішніших кейсів минулорічної приватизації — величний київський готель "Дніпро" та заводи державного підприємства "Укрспирт".

У першому випадку держава отримала від продажу рекордні 1,1 млрд грн, у другому — майже 1 млрд грн плюс створення нового ринку виробництва спирту.

Усього цього команді Фонду вдалося досягти завдяки безпрецедентній відкритості та прозорості приватизаційних конкурсів.

Ми готові до співпраці з усіма інвесторами і надаємо їм максимальну кількість інформації про виставлені на продаж активи, яка завантажується у відкритий доступ.

Ми постійно шукаємо нові сучасні форми прозорості — від тизерів до віртуальних кімнат даних.

Для старту великої приватизації в Україні готове все. Маємо завершені аудити активів та міцну довіру найбільших світових інвесторів.

Вони нарешті побачили нову сучасну Україну, з якою можна мати справу і вкладати сюди свої гроші. Ми довели, що непрозорі аукціони та корупційні практики залишилися в минулому.

Глобальна економічна криза відкрила для України вікно можливостей, вивільнивши на інвестиційних ринках великі обсяги капіталу.

Прозорі реформи та чесні процеси разом з величезним потенціалом нашої країни формують нову Україну. Створюють вікно можливостей та залучають сталі інвестиції. 

Маємо не проґавити свій шанс і скористатися ним для пришвидшення економічного зростання і технологічної модернізації виробництв. Знаю, що це дуже амбітне завдання.

Бачу, що стара еліта намагається саботувати реформу державного сектору зсередини, але й вірю в глобальний успіх України, бо економічні перетворення ніколи не бувають легкими.

Дмитро Сенниченко, для УП

Колонка — матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:

УП 100. Поза межами можливого

"Українська правда" представить свій другий в історії рейтинг лідерів — сотню українців, які роблять найбільший внесок в незалежність та майбутнє України.

Київ | 20 листопада
КУПИТИ КВИТКИ
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Зло було подолано, але не знищено: як 35 років тому Центральна Європа здобула свободу

Повернути майбутнє

Реальність жінки під час війни

Час радикальних рішень та підвищеної відповідальності Реброва. 4 інтриги матчу Грузія – Україна

Які ініціативи для бізнесу запроваджує уряд разом із підвищенням податків

Як постраждали українські ґрунти за повномасштабну війну і чи можна щось зробити для відновлення