Санкції України та західних партнерів мають бути синхронізовані 

П'ятниця, 12 лютого 2021, 17:00

Указ президента про введення в дію рішення РНБО щодо накладення санкцій на Тараса Козака та підконтрольних йому юридичних осіб, що володіють прокремлівськими пропагандистськими телеканалами — це необхідний крок для захисту національної безпеки України від країни агресора. 

Фінансовані з Росії медіа систематично навіюють українським громадянам російську пропаганду та нерідко спотворюють інформаційну реальність поширенням фейків.

Ці медіаресурси використовуються також для дискредитації будь-яких реформ, зокрема й антикорупційної.

Завдяки підтримці таких медіа проросійські сили "нарощують вагу" у суспільстві, будують успішні політичні проєкти та впливають на законотворення, а отже — на життя кожного українця та українки. 

Тим часом Росія використовує й інших агентів впливу в Україні.

Так, у серпні минулого року Міністерство фінансів США наклало персональні санкції на народного депутата України Андрія Деркача, зазначивши, що "Деркач протягом більш ніж 10 років є активним Російським агентом, який підтримує тісні зв'язки з російськими спецслужбами". 

У січні цього року США додали до санкційного списку пов'язаних із Росією осіб чинного народного депутата Олександра Дубінського, колишнього народного депутата Олександра Онищенка, колишнього прокурора Костянтина Кулика та інших.

Пояснюючи це рішення, Мінфін США зазначив, що Дубінський та інші в координації з Деркачем, який діяв як агент російських спецслужб, поширювали необґрунтовані твердження щодо політичного кандидата США. 

Читайте також: Зеленський заблокував канали Медведчука: РНБО наклала санкції

Козак Медведчука. Звідки у соратника кума Путіна гроші на телеканали

Ще раніше, на початку 2014 року, Міністерство фінансів США наклало санкції на Віктора Медведчука, кума та близького друга Путіна, за матеріальну і фінансову підтримку режиму Януковича, а також сепаратистських рухів в України.

Також у 2014 році ЄС застосував санкції стосовно Віктора Януковича та його оточення. 

Такі санкції — інструмент безпекової політики. Вони мають, в першу чергу, припинити діяльність, яка шкодить національним інтересам та безпеці держави, а також розірвати економічні зв'язки інших осіб (фізичних чи юридичних) із підсанкційною особою.

Санкції США на практиці означають заборону західним фінансовим установам обслуговувати підсанкційних та пов'язаних із ними осіб. Показово, що такий санкційний режим поширюється і на громадян США: наразі у списку OFAC щонайменше 48 громадян Америки. 

Аналогічно, у законодавстві Великобританії та ЄС не існує обмежень щодо накладання санкцій на громадян цих країн. Це означає, що у разі потрапляння громадян, наприклад, Великобританії у санкційні списки, на них можуть поширюватися обмеження щодо доступу до національної банківської системи. 

У той час, як американським банкам заборонено відкривати рахунки Медведчуку, Деркачу та іншим — українська фінансова система безперешкодно обслуговує осіб, які "просувають" інтереси країни-агресора. 

Реклама:
Так, дружина Віктора Медведчука, Оксана Марченко має бізнес із видобутку нафти в РФ, а сам Медведчук, відповідно до його декларації, у 2019 році сплатив близько 2 301 600 грн на користь політичної партії "Опозиційна платформа "За життя", основні витрати якої, за інформацією фінансового звіту самої ж партії — зроблено на користь проросійських медіа.

Крім того, Медведчук сплатив більше 6 мільйонів гривень на користь організації "Український вибір — право народу".

Мінфін США ще у 2014 році відзначив, що організація Український вибір, лідером якої був Медведчук, "підбурювала конфлікт у Херсоні через рекламні кампанії, спрямовані на поглиблення протистояння між прихильниками та опонентами спроби Росії анексувати Крим".

Таким чином, не виключено, що доходи від російських бізнесів могли використовуватися для просування проросійських наративів.

На наше глибоке переконання, надання підсанкційним особам можливості використовувати фінансову систему України суперечить інтересам захисту національної безпеки і підриває ефективність санкцій як таких. 

Рішенням може стати законопроєкт, який би фактично заборонив українським фінансовим установам обслуговувати фізичних та юридичних осіб, які підпали під дію українських санкцій, а також тих, що вже під санкціями наших партнерів та міжнародних організацій — США, ЄС, Великобританії та Ради Безпеки ООН. 

Крім того, законопроєкт забороняє таким особам займати посади на державній службі і зобов'язує НАЗК здійснювати ретельну перевірку їх статків. 

Проросійсько-олігархічні сили, в умовах гібридної війни з Україною, на жаль, досі мають величезні ресурси.

Країни-партнери України мають змогу реагувати на загрози національній безпеці санкціями, сила яких — у тому числі у радикальному обмеженні можливостей підсанкційних осіб використовувати блага банківських систем цих країн. 

Переконані, що наш обов'язок — запровадити в Україні аналогічні наслідки накладання як зовнішніх, так і внутрішніх санкцій. Таким чином ми зможемо "перекрити кисень" впливу Росії і її агентів в Україні.

Анастасія Радіна, Єгор Чернєв, для УП

Колонка — матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

"Генератор накрився! Я спокійна, як удав". Блекаути і справжній закон Мерфі, який ми відкрили в собі

Протидія дронам і комплексу національної меншовартості

Час перевірити свій софт

Пам'ятаємо Голодомор – геноцид українців триває

Голодомор як частина геноциду: чому про нього варто говорити не так, як ми звикли

Час Трампа чи стрибок історії?