Коли буде встановлена правда загибелі рейсу PS752?
Минув рік з моменту трагічної загибелі рейсу МАУ PS 752 Тегеран-Київ. Позаду 12 місяців відтоді, як 167 пасажирів та 9 членів нашого екіпажу за вироком долі стали жертвами іранських військових ракет. Це означає, що час натиснути реверс… А ще озвучити запитання, які цілий рік висіли у повітрі.
Ці запитання ставив собі я сам, їх адресували нам численні українські та міжнародні представники засобів масової інформації. Сьогодні хочу поділитися з вами тими думками та емоціями, які переповнювали мене впродовж року.
Про перші дні трагедії
Зникнення рейсу МАУ PS752 з радарів вранці 8 січня 2020 року було шокуючим ударом. Навіть після підтвердження падіння літака, якийсь час не вірилося у те, що це сталося.
Я вперше у своєму житті відчув справжній шоковий стан. І зрозумів, що він мобілізує у реагуванні на надзвичайну ситуацію. У кожного із моїх колег спрацював тригер професіоналізму, який за роки роботи в авіації доведений до автоматизму.
Потрібний аналіз технічних та операційних факторів був готовий за годину відтоді, як з’явилася перша дивна і невдала версія щодо причини авіакатастрофи.
У нас не було жодного сумніву, що нещастя сталося не з вини пілотів. Про це чітко свідчили результати перевірки технічної документації літака, який був одним з найновіших у флоті МАУ.
До всього, не могло бути жодних припущень щодо дій екіпажу, очолюваного надпрофесійними командиром повітряного судна Володимиром Гапоненком, другим пілотом Сергієм Хоменком та пілотом-інструктором Олексієм Наумкіним.
Але мовчання офіційних осіб посилювало тривогу, адже все ще залишалося вікно можливостей і найпростіший шлях – зробити винною авіакомпанію. Тим більше, до нас одразу виїхали з перевірками усі можливі правоохоронні та профільні авіаційні органи.
Так було до 11 січня – дня, коли Іран, нарешті, визнав факт збиття нашого літака ракетами протиповітряної оборони.
Таке рішення Ірану могло бути пов’язане з роботою на місці трагедії групи українських експертів, які у складі державної делегації оперативно відлетіли до Тегерана для розслідування обставин на місці. Віднайдені уламки з характерними пошкодженнями від осколків говорили самі за себе.
Про сквер пам’яті
Після втрати в небі Тегерану наш із колегами світ змінився, він неначе розділився на "до" та "після". Світ став тіснішим.
Пройшов рік, і він був найважчим за всі роки діяльності МАУ. Після 8 січня на нас чекала пандемія коронавірусу і повна зупинка польотів під час весняного локдауну із поступовим, але вкрай повільним відновленням нашої діяльності.
Незважаючи на це, ми прагнемо робити усе можливе, щоб пам’ять про загиблих пасажирів та членів нашого небесного екіпажу продовжувала жити та була гідно вшанована. До 40 днів від моменту загибелі рейсу МАУ PS752 було встановлено меморіальний камінь пам’яті жертв авіакатастрофи в аеропорту "Бориспіль".
За цей рік, завдячуючи допомозі Офісу президента, Київській міській державній адміністрації, а також Комунальному підприємству по утриманню зелених насаджень "Зеленбуд" з-поміж запропонованих одинадцяти локація було обране інше місце – парк у Дніпровському районі міста Києва на Дніпровській набережній. У цій локації прекрасне все – розлогий горизонт парку, шир Дніпра та безкрає небо, яке лежить прямо на воді.
Конкурс на найкращий проект було проведено за допомогою профільної архітектурної асоціації – Спілки архітекторів України. Роботи по облаштуванню скверу будуть розпочаті одразу після завершення проектних робіт та отримання усіх необхідних дозволів та будівельних експертиз.
Разом з тим, проект передбачає висадку 176 дерев у відповідності із кількістю жертв трагедії. Тому я щиро сподіваюся, що цю частину проекту ми зможемо реалізувати вже найближчим часом – навесні.
Через рік після трагедії ми завершуємо почате – 8 січня о 12 годині ми зустрілися у місці, яке стане сквером пам’яті рейсу PS 752 на території парку "Вербовий гай" в Дніпровському районі Києва.
До меморіальних подій запрошені усі, хто цей рік пліч-о-пліч з нами та з рідними загиблих проходив цей важкий шлях – представники Ради національної безпеки і оборони, Міністерства закордонних справ, Офісу генерального прокурора, Служби безпеки, представники дипломатичного корпусу.
Оскільки річниця трагедії збіглася з початком січневого локдауну, то захід проходить за підтримки також Міністерства внутрішніх справ та Національної поліції, які охороняли периметр та запобігали надмірному одночасному накопиченню людей.
Запитання і відповіді
Наприкінці 2020 року абсолютно гостро постало питання підведення підсумків технічного розслідування авіакатастрофи Іраном, бо настав символічний і логічний час.
Помилково вважати, що авіакомпанія є однією із сторін перемовин. Обставини авіакатастрофи з’ясовуються на рівні міждержавних перемовин між Україною та Іраном, до якої входять представники МАУ.
До робочих групи з боку України за профільними напрямками входять також авіаційні експерти, слідчі прокурори, військові, представники Міністерства закордонних справ.
Для нас, як для авіакомпанії, на цьому етапі дуже важливі такі речі:
- встановлення причин, з яких дана подія сталася. Це, виходячи із міжнародного досвіду, має стати запобіжником аналогічних авіакатастроф у майбутньому. Ми не хочемо, щоб те, що довелося відчути цим нещасним дружинам, чоловікам, матерям, батькам, сестрам і братам, а також близьким, які втратили в іранському небі шматочок своєї душі, довелося відчути ще принаймні одній родині у цілому світі.
- встановлення справедливої компенсації на рівні міждержавних перемовин для родин загиблих пасажирів та членів нашого екіпажу. Ніякі кошти не можуть повернути родинам їхніх близьких, але для родин, особливо тих, хто втратив годувальників - це питання набуває зовсім іншого значення.
- недопущення політизації процесу встановлення істини як всередині України, так і на міжнародній арені, хай яким би привабливим комусь не здавався цей шлях.
На сьогодні для нас, усіх тих, хто втратив в небі Ірану частину себе, найважливіше стоїть питання встановлення справедливості. Ми прекрасно усвідомлюємо, що цей шлях довгий і йти ним слід, не відхиляючись від наміченого курсу.
Світла пам’ять небесним янголам!
Світла пам’ять нашому небесному екіпажу!
Не забудемо!
Євгеній Дихне, голова авіакомпанії "МАУ", для УП
