Трампа — можна, Зеленського — ні. Як президент захистився від імпічменту
Що відбувається в США, коли глава держави зловживає владою і заходить за червоні лінії?
Його дії відразу публічно засуджує віцепрезидент і найближчий соратник. Провокації президента піддає нещадній критиці рідна партія та колеги-республіканці — експрезидент Джордж Буш, "Залізний Арні" Шварценеггер та інші.
За лічені години небезпечного очільника держави ізолюють від суспільства, блокують в соціальних мережах, він втрачає важелі впливу та довіру.
А нижня палата Конгресу виносить рішення про вчинення президентом країни злочину. На черзі — рішення Сенату. Якщо воно буде — в США вперше в історії відбудеться повна процедура імпічменту.
Чи могли б ви уявити подібний розвиток подій в Україні? Я — ні. І не тому, що абсолютно кожен парламентар з монобільшості завдячує своїм мандатом виключно Зеленському. А просто тому, що в Україні імпічмент відбутися не може.
Читайте також: Підсудний Трамп: що чекає на президента США після відставки
Здивовані? Адже півтора роки тому Зеленський гордо заявляв, що став першим президентом, завдяки якому прийнято закон про процедуру імпічменту.
То я нагадаю, що закон дійсно ухвалили, але тільки для красивих заголовків. Бо наш "слуга народу" залишив для себе навіть більший захист, ніж має Конституція. Її змінити — це 300 голосів депутатів (⅔ парламенту), а для імпічменту потрібні 338 (¾), що є просто фантастикою навіть в теорії.
Імпічмент має бути реальним
До чого призводить недоторканність президентів? До відчуття необмеженої влади, безкарності й могутності. До переслідування і вбивства журналістів. До розстрілу протестувальників на Майдані, закликів до військового вторгнення Росії і як наслідок — окупації та затяжної війни.
Та жоден тимчасовий утримувач булави та штандарту на вулиці Банковій не посмів би вдаватися до таких злочинних дій, якби відчував, що його влада не безмежна, а покарання за злочини — невідворотне.
Він би не "наказував" зменшувати ціну на газ чи припинити звільнення листонош "Укрпошти", бо в парламентсько-президентській республіці Україна він має чітко визначені та обмежені повноваження, а за серйозний проступок Рада може в будь-який момент його відсторонити.
Навіть сама лише можливість оголосити недовіру президенту країни — вже ознака дієвої демократії. Усувати главу держави в порядку імпічменту непотрібно саме там, де недовіра та імпічмент — реальні.
Від чого ховається Зеленський?
Від простих, насправді, змін. Щоб в Україні стало можливим усунення президента-порушника від влади в порядку імпічменту, потрібно виправити 111 статтю Конституції: спростити процедуру та зменшити поріг прийняття рішення про імпічмент до 300 голосів.
Проблема — лише в політичній волі президента і монобільшості, яким реальний імпічмент очевидно не потрібен. Інакше у вересні 2019 року вони почули б опозиційні фракції та не поспішали пускати проєкт суперзахисту президента від імпічменту в принтер турборежиму.
У будь-якому разі, у день інавгурації новообраного президента США ми маємо радіти за одного з ключових партнерів України.
І робити висновки, бо демократичне суспільство стає сильним і спроможним лише тоді, коли конституційний лад і закон — понад прізвища. У нас поки — навпаки.
Роман Лозинський, для УП
Колонка — матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.