Складний шлях до простих перемог: навіщо працюють офіси підтримки реформ
Ілюструвати досягнення успішних реформ завжди простіше цифрами.
Наприклад, залученими державою інвестиціями або повернутими до бюджету грошима, що раніше були вкрадені, кількістю відремонтованих за сучасними стандартами лікарень, збудованих якісних доріг, куплених за прозорою процедурою апаратів ШВЛ чи безпілотників для армії.
Набагато важче вести розмову про те, що стабільно успішною (тобто показувати ці результати неодноразово, а щороку, з року в рік) державна політика може бути лише завдяки якісним державним інституціям, в яких працюють професійні, мотивовані та доброчесні люди.
Із цією другою частиною в нашій країні критична проблема. Це не означає, що немає професійних, мотивованих чи доброчесних держслужбовців. Вони є, і їх досить багато.
Але в умовах коротких політичних циклів в країні, а відтак часто змінюваних та інколи непрофесійних керівників відомств, постійної фінансової кризи, яка не дає змогу робити публічну службу матеріально привабливою для професіоналів, таким людям важко показувати хороший результат.
Тут варто відволіктися на невеликий екскурс в історію. Проблема низької спроможності державних органів стала очевидною, коли після Революції Гідності до них потрапили професіонали з приватного сектору і почали впроваджувати результато-орієнтований підхід у роботі.
Стратегічне та операційне планування, показники, індикатори — все це часто впиралось (якщо відкинути політичні перешкоди) у несприйняття старожилами-держслужбовцями, а також у нескінченну беззмістовну паперову поточку, яка варта окремої довгої й сумної колонки.
Читайте також: Що відбувається із міністерством оборони, або "Професіонали проти реформаторів"
Багато хто з тодішніх реформаторів відгороджувалися від цих проблем маленькими командами колег-волонтерів.
Саме волонтерів, бо, по-перше, найняти їх на держслужбу за старим законом було майже неможливо, а по-друге, розглядати таку низькооплачувану роботу як постійну, люди з бізнесу не хотіли.
Вони працювали на результат, але потім так чи інакше йшли, адже волонтерити нескінченно теж не могли. А державні органи лишались такими ж, якими здебільшого й були до приходу реформаторів.
Тоді стало зрозуміло, що якщо ми хочемо бігти далеко — то треба бігти разом. Допомога державній службі змінюватись стала одним із окремих і дуже важливих пріоритетів реформ. Проблем у цій сфері було і досі є багато, але це, знову ж таки, окрема історія.
Новий закон про держслужбу і низка інших новацій поступово змінювали ситуацію на краще. Але досягати результату (тих цифр із першого абзацу) треба було вже зараз.
Тоді виникла ідея створення так званих проєктних офісів реформ (консультативно-дорадчих органів) в різних інституціях, які перебували в процесі активного розвитку і змін. Роботу таких офісів підтримали міжнародні партнери України та місцевий бізнес.
У проєктні офіси на конкурсних засадах приходили галузеві професіонали, у яких було подвійне завдання — допомагати відповідній державні інституції досягати її стратегічних і тактичних цілей, а також робити це в тісній співпраці з держслужбовцями, таким чином щоденно розвиваючи їхню здатність працювати ефективно та орієнтуватись на результат.
Частина з них об'єднана в так звану Українську архітектуру реформ — проєкт, що підтримується ЄБРР та Багатостороннім Донорським Фондом Стабілізації та Сталого Розвитку України. Решта працює за сприяння інших партнерів та донорів.
Офіси реформ допомагають державі реалізовувати ініціативи в абсолютно різних сферах: розробка стандарту базового середньої освіти, забезпечення якісного харчування військовослужбовців, впровадження автоматичного вагового контролю на дорогах і багато інших різного масштабу і впливу.
Об'єднує всі такі офіси спільна ціль — сприяти якісним та незворотним трансформаціям в Україні через створення спроможності всередині держслужби.
Так само Transparency International Ukraine допомогла Фонду держмайна створити команду підтримки реформ із зовнішніх експертів — Офіс сталих інвестицій (ОСІ). Роботу Офісу підтримують і міжнародні партнери — Посольство Великої Британії в Україні та Агентство США з Міжнародного розвитку.
Створення спроможності всередині держінституцій — справа нелегка і точно нешвидка. Очевидно, що такі офіси будуть актуальні доти, доки система державної служби не стане здатна наймати і мотивувати професіоналів, які розвиватимуть якісну державу як зараз розвивають якісний бізнес.
Андрій Боровик, для УП
Колонка — матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
