Високий ризик оборонної корупції: Що означає глобальний індекс GDI для України?
У Міжнародний день боротьби з корупцією програма Трансперенсі Інтернешнл Оборона та безпека оприлюднила Індекс доброчесності в оборонному врядуванні (GDI) для Східної та Центральної Європи.
Це унікальний індекс, єдиний у світі, який оцінює, чи існує у країнах інституційний контроль за корупційними ризиками в установах оборони та безпеки, і чи він ефективний.
Ключова мета індексу — підвищити доброчесність оборонних інституцій і сектору оборони загалом.
У 2020 році Україна отримала 41 бал і загальну оцінку D.
Це означає наявність високих корупційних ризиків у секторі оборони.
Оцінку присуджують відповідно до індексу доброчесності за шкалою A (низький ризик / сильний інституційний контроль) до F (високий ризик / слабкий інституційний контроль).
У 2015-му — востаннє, коли випускали цей індекс — результат України також свідчив про високі корупційні ризики в обороні.
Кожну країну оцінюють за п'ятьма сферами ризику в секторі оборони, а саме: політичний, фінансовий, кадровий, ризик для військових операцій та закупівельний.
Військові операції
Найгірший показник в України — по військових операціях. Вони отримали лише 8 балів зі 100 можливих.
Це означає критично високий рівень корупційних ризиків, який, зокрема, погіршив і загальний показник країни в рамках індексу.
Нині українські війська широко залучені до місій НАТО та ООН на трьох континентах, а також стоять на захисті України у збройному конфлікті на Донбасі.
Враховуючи Євроатлантичні прагнення України, є висока вірогідність, що кількість і масштаби таких операцій зростатимуть. Утім, наразі бракує механізмів, які б стримували корупційні ризики, — вважають автори індексу.
Військова доктрина України не визнає корупцію як загрозу для успіху операцій і лише поверхнево згадує про такі ризики.
Також немає свідчень про те, що корупційні ризики беруться до уваги під час планування операцій. Це може відкривати шлях до корупції в операціях і навіть ставити під загрозу успіх місії.
Фінанси
За фінансовими ризиками Україна отримала 40 балів зі 100. Найгірша ситуація у цій сфері — із засекреченими закупівлями та контролем за державною власністю. За цими критеріями Україна має високий ризик, тобто E.
Так, Укроборонпром управляє 118 оборонними підприємствами, однак загальнодоступних даних про діяльність та фінанси підприємств — немає.
Також немає доказів того, що державні підприємства працювали згідно зі стандартами управління, зокрема, Керівними принципами ОЕСР щодо корпоративного управління.
Міністерство оборони управляє своїми державними підприємствами, і вони підлягають зовнішньому аудиту як Рахункової палати, так і Державної аудиторської служби України.
Утім, автори індексу мають підстави сумніватися у незалежності і неупередженості цих органів перевірки, а також якості проведення аудиту.
Читайте також: Подолання корупції в обороні – більше не пріоритет для уряду
Сім питань до Зеленського: корупція в оборонці після року нового президента
Революція в оборонних закупівлях: Чому новий закон має значення для кожного з нас
Є вагомі докази того, що окремі військовослужбовці ЗСУ, а також представники вищих органів сектору безпеки та оборони можуть бути причетними до незаконної торгівлі з окупованими територіями на сході України.
Крім того, є дані про те, що деякі співробітники Міноборони причетні до корупції у житловому та паливному секторах.
Чимало ризиків пов'язано з позабюджетними витратами, парламентським контролем за засекреченими бюджетними програмами, і приватними підприємствами, яких залучають фірми-підрядники після проведення тендерів.
Помірні ризики виявлено щодо питань доступу до інформації та оборонних витрат.
Закупівлі
Закупівлі тривалий час залишаються однією з ключових проблем у секторі оборони України. Тож у України — 41 бал зі 100 за цим показником.
Серед ключових проблем, на які звертають увагу автори індексу, — закупівлі через посередника, яким є концерн Укроборонпром, низька прозорість і зовнішній нагляд над оборонними закупівлями.
Так, станом на 2018, 45% закупівель були засекреченими і понад 38% закупівель відбувалися через єдиного постачальника, без конкурентної процедури.
Засекречені закупівлі перебувають під наглядом Державної аудиторської служби і Департаменту внутрішнього аудиту Міноборони, втім попри численні виявлені порушення, інформації про скасовані через їхні висновки контракти — немає, бо у цих органів немає для цього повноважень.
2019 і 2020 принесли позитивні зрушення, — вважають автори індексу. Зокрема, Україна приєдналася до Агентства НАТО з підтримки і постачання, що дозволяє країні закуповувати озброєння та інші товари для оборони напряму у постачальників без посередників.
Також улітку 2020 парламент прийняв закон про оборонні закупівлі, який має підвищити прозорість закупівельних процедур і посилити нагляд за всім процесом. Утім, справжній тест на прозорість і ефективність його закону — це його імплементація.
Тільки після того, як буде прийнято вторинне законодавство, передбачене цим законом, і якщо воно відповідатиме найкращим світовим практикам, можна буде дійсно стверджувати, що ситуація із закупівлями в оборонці покращується.
Політичні ризики
Політичні ризики загалом мають середній рівень, 55 балів зі 100. Найвище дослідники оцінили антикорупційну політику, втім, над її впровадженням ще треба багато працювати, — відзначають експерти.
Водночас, найбільші політичні ризики в України — це лобізм, експортний контроль, кадрова політика розвідувальних органів, виконання Конвенції ООН проти корупції та конвенції ОЕСР.
Робота парламентського комітету отримала оцінку D (високий ризик), а його найслабшим місцем став довгостроковий нагляд за сектором.
Дослідники наголошують, що не знайшли свідчень того, щоб комітет протягом останніх років ініціював розслідування якоїсь діяльності в сфері оборони.
У тих рідкісних випадках, коли комітет надавав рекомендацію Міноборони, дедлайни не зазначалися, а механізми контролю за виконанням не було застосовано.
Також аудиторські звіти Департаменту внутрішнього аудиту Міноборони і Рахункової Палати не були належним чином опрацьовані парламентом.
Кадри
Найкращу оцінку в рамках індексу Україна отримала за ризики щодо кадрових призначень — 62 зі 100 можливих. Зокрема, автори індексу вважають, що ризики підкупу, щоб отримати бажану посаду чи уникнути призову на військову службу, — середні або невисокі.
Утім, дослідники зазначають, що оцінювали кадрові ризики відповідно до відкритих даних, тобто з точки зору законодавства та спираючись на інформацію, наявну в публічному доступі.
Водночас, команда НАКО неодноразово отримувала повідомлення, що необхідно заплатити хабар для того, щоб, наприклад, поїхати у міжнародні операції.
Однак такі скарги публічно в Україні ніхто не озвучує, тому спиратися на них в рамках індексу не видається можливим. Ефективної системи підтримки викривачів і гарантії їхньої безпеки, зокрема, в оборонному секторі, — немає, отже й таких повідомлень фіксується надзвичайно мало.
Доступ до інформації
Окремим пунктом автори індексу звернули увагу на те, що політика України щодо доступу до інформації у сфері безпеки і оборони непрозора.
Законом "Про державну таємницю" засекретили велику кількість інформації, тоді як законодавство у сфері доступу до інформації де-факто не виконується належним чином.
Тому чимало інформації у секторі безпеки і оборони або не було розсекречено вчасно, або кінцевий термін її розсекречення продовжено на невизначений час.
А що в інших країнах?
Хоч індекс і передбачає аналіз багатьох країн світу, інформацію оприлюднюють частинами, як от цього разу оголосили інформацію для 15 країн Центральної та Східної Європи.
Бачимо, що Україна — у "сумному тренді" регіону: більша частина цих країн стикається з високим ризиком корупції у своїх секторах безпеки і оборони.
Так, середня оцінка регіону складає 48/100. При цьому найгірший показник — в Азербайджану, у нього лише 15 балів, а найкращий — у Латвії зі 67 балами.
Що далі?
За методологією Індексу, перш ніж його оприлюднювати, Transparency International Оборона та Безпека надсилають свою оцінку для ознайомлення та конструктивного фідбеку в оборонні інституції країн, які оцінюються.
Зокрема, у випадку України це були Міністерство оборони та РНБО.
Тепер, коли індекс оприлюднили, ми сподіваємося, що ключові зацікавлені сторони, від яких залежать зміни в оборонному секторі, дослухаються до зауважень і рекомендацій, озвучених авторами міжнародного рейтингу.
Такими є поради міжнародних експертів спрямовані до Комітету ВРУ з нацбезпеки, Міноборони, Мінстратегпрому і РНБО.
До речі, автори індексу позитивно висвітлюють той факт, що переважна більшість депутатів налаштовані на продуктивну і реформаторську роботу, що говорить про потенційне покращення ефективності роботи Верховної Ради і Комітету з нацбезпеки.
Значні покращення можна отримати вже дуже швидко: для цього необхідно якісно імплементувати закон про оборонні закупівлі, здійснити реформу оборонно-промислового сектору згідно стандартів ОЕСР, зокрема, прийняти законопроєкт №3822, і покращити ефективність парламентського контролю за оборонним і безпековим сектором.
Емілія Дєнєжна, для УП
Колонка — матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
