Плати штраф і бреши далі: що пропонують в президентському законопроєкті щодо недостовірного декларування

Вівторок, 01 грудня 2020, 19:00

За місяць після скандального рішення Конституційного суду, що визнав неконституційною статтю 366-1 (декларування недостовірної інформації), на сайті Верховної Ради було опубліковано новий законопроєкт № 4434.

Він передбачає відновлення відповідальності для любителів прибрехати щодо своїх статків.

Що нового пропонує цей законопроєкт?

По-перше, що логічно — виключити з Кримінального кодексу статтю 366-1 "Декларування недостовірної інформації" — оскільки статтю визнано неконституційною. 

Замість неї пропонують доповнити Кримінальний кодекс статтею 366-2 "Декларування недостовірної інформації", що складатиметься з двох частин.

Обидві передбачають відповідальність за умисне декларування недостовірних відомостей*, різниця в сумі, на яку "набрехав" посадовець:

  • Якщо відомості в декларації відрізняються від достовірних на суму від 500 до 2000 прожиткових мінімумів** для працездатних осіб (1 094 500 грн — 4 378 000 грн), — порушення карається штрафом від 2500 до 3500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (42500 — 59500 грн), або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
  • Якщо відомості в декларації відрізняються від достовірних на суму понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (понад 4 378 000 грн), — порушення карається штрафом від 3500 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (59500 — 85000 грн), або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або позбавленням волі на строк до 2 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Таким чином, декларування недостовірної інформації буде кримінальним правопорушенням, якщо відомості у декларації відрізняються від реальності на суму понад 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на день подання декларації (тобто від 1 094 500 грн). 

При цьому така санкція, як позбавлення волі до 2 років можлива лише у випадку брехні у декларації на суму понад 4 378 000 грн. 

Якщо ж відомості відрізняються на суму від 100 до 500 прожиткових мінімумів (від 218 900 до 1 094 500 грн) — таке правопорушення є адміністративним і відповідальність за нього, згідно зі статтею 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, становить штраф від 17 000 до 42 500 грн.

Читайте також: Небезпека з Венеції: що не так із проханням Зеленського щодо конституційної кризи

Зеленський вніс в Раду законопроєкт про відповідальність за брехню в декларації

Також, пропонується окремо визначити у статті 366-3 Кримінального кодексу України кримінальну відповідальність за умисне неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. 

Таке правопорушення пропонують карати штрафом від 2500 до 3500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 42500 до 59500 грн) або громадськими роботами (150-240 годин), з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Варто звернути увагу на те, що цим законопроєктом також відновлюються права уповноважених осіб НАЗК складати протоколи про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, щодо осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище (ст. 255 КУпАП). 

Реклама:
Таким чином, новий законопроєкт фактично "зменшує" відповідальність за недостовірне декларування. 

Адже за скасованою статтею 366-1 КК України, посадовцям загрожувало 2 роки позбавлення волі за брехню в деклараціях від 500 тис. грн.

У новій же редакції ст. 366-2 така ж санкція передбачена вже для брехні на суму від 4,3 млн грн. Усе, що менше цієї суми — передбачає штраф або громадські роботи. 

Логіка парламенту полягає в тому, що згідно з гучним рішенням КСУ, кримінальна відповідальність є занадто суворою для недостовірного декларування. Мабуть, саме тому розмір недостовірних відомостей для позбавлення волі збільшили.

Ось як пояснив ці зміни голова Комітету з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський:

"Ми стартували з позиції, коли Конституційний суд визначав, що брехня в декларації не є суспільно небезпечною, щоб бути в Кримінальному кодексі як злочин, і має бути інша, але некримінальна відповідальність".

Він також додав, що головною метою притягнення до відповідальності в такому випадку має бути втрата чиновником відповідної посади.

Але чи втрачатимуть ці люди посади в реальності — покаже лише час.

*Йдеться про декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції".

**Прожитковий мінімум пораховано станом на 1 грудня 2020 р. — 2189 грн.

Єлизавета Середіна, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Соціальний бюджет-2025

Як не перетворити військового омбудсмена на весільного генерала

Полюбіть критичне політичне мистецтво. Промова Олени Апчел на нагородженні УП 100

ЄС обмежує, Україна – надає преференції. Що має змінитися у рекламуванні тютюнових виробів

Діти Майдану

Дорогою ціною