Усенародне опитування — постріл у порожнечу
З першого дня анонсування всенародного опитування було очевидно, що ця ідея має всі шанси на провал. І причина полягала не тільки в тому, що під питанням — легітимність і конституційність цього дійства, адже проведення будь-яких неофіційних акцій на виборчих дільницях у день виборів заборонене.
Річ у тім, що й сам Офіс Президента вкрай безвідповідально поставився до цієї затії. А якщо влада не зацікавлена в якісній реалізації своїх ідей, то чи будуть зацікавлені в цьому виборці? Риторичне запитання.
Тож розглянемо низку причин, які спричинили масштабний провал всенародного опитування.
1. Сумнівна легітимність
Це, мабуть, найперше питання, яке постало після анонсування опитування. Не треба бути політекспертом або юристом, щоби розумітися на таких очевидних речах, адже навіть пересічний українець знає: перед виборами — день тиші, у день виборів — тільки офіційне голосування.
Жодних агітаційних піар-акцій та будь-яких маніпулятивних опитувань бути не може. Тільки те, що передбачено Конституцією.
А той факт, що вищезгадане опитування не є офіційним всенародним референдумом (а лише його імітацією) — уже підриває довіру виборців до цього дійства. ЗМІ, політичні оглядачі, експерти та політики з опозиції вкотре наголошували на тому, що це опитування — сумнівна затія з претензією на незаконність.
Іншими словами — завуальована агітація в день виборів. Отже, і результати такого опитування не матимуть жодних юридичних наслідків.
І те, що його фінансує президентська партія — вкотре підтверджує факт персональної зацікавленості саме провладної сили в цьому опитуванні. Хоча питання фінансування також не до кінця розкрит. У кулуарах подейкують, що "поручництвом" займався Рінат Ахметов, адже запитання щодо вільної економічної зони на Донбасі — якраз сфера його інтересів.
Тобто ще напередодні дня опитування народ уже розумів: "можливо, нами маніпулюють, тож навіщо ми будемо вплутуватися в цю аферу".
Читайте також: За кулісами: "5 питань від президента". Розповідь "волонтера" про опитування Зеленського
"Непотріб": Порошенко про опитування від Зеленського
Опитування Зеленського: щодо одного питання думки українців розділились — "Рейтинг"
2. Слабка команда
У будь-якій кампанії важливо мати міцну командну підтримку — однодумців, волонтерів, партнерів, меценатів.
У цьому випадку вкотре відбувся повний комунікаційний провал всередині команди. Це взагалі проблема №1. Волонтери, організатори, члени монобільшості і навіть сам голова ВР — від них не відчувалося якісної підтримки цієї ідеї.
Волонтерська робота була організована вкрай безвідповідально. За даними громадянської мережі "ОПОРА", лише на 55% дільниць були присутні волонтери, які здійснювали опитування. Частина з них прийшли до дільниць із запізненням. Інша частина — взагалі неповнолітні.
Тобто жодної зацікавленості, ентузіазму, підготовки. "Робота за копійки" ніколи не мотивувала виконавців. Хоча в ОП запевняють, що всі волонтери працюють виключно за власним бажанням та безоплатно.
Щодо Голови ВР Дмитра Разумкова — то ситуація досить комічна. Через відсутність волонтерів на виборчій дільниці за місцем його проживання — сам він проголосувати не зміг. Але найбільше насторожує те, що Дмитро Олександрович сміливо й публічно говорить про факт свого неголосування в опитуванні, тим самим завдаючи удару по репутації ініціативи президента.
Порозуміння в команді влади немає, кожний тягне ковдру на себе, і вже в майбутньому ми побачимо, як Разумков повністю відокремиться від Зеленського з метою напрацювання власної популярності і "бренду". Причина — президентські вибори, у яких він прагне відігравати ключову роль.
3. Брак роз'яснювальної роботи
Чи в Офісі Президента взагалі була адекватна стратегія роз'яснювальної роботи з народом? Ні. Ніхто нікому не роз'яснював — чому саме ці запитання, чи матимуть вони якісь наслідки, які методи і терміни реалізації цих питань. І чи будуть вони реалізовані взагалі.
І що найцікавіше — чому в принципі загальнодержавні питання піднімаються саме на місцевих виборах? Хоча очевидно, що взаємозв'язку між ними — жодного. Місцева влада не займатиметься питаннями легалізації медичного канабісу чи зменшенням кількості нардепів. Тож це лише чергова маніпуляція. І люди це підсвідомо відчувають, навіть не розбираючись у деталях.
Хочеш отримати розумну відповідь — правильно постав запитання до компетентних людей. А щоб люди були хоча б трішки компетентними і зацікавленими, з ними треба провести роз'яснювальну роботу. Чого організатори, на жаль, не зробили.
Тому не дивуйтеся, чому здебільшого народ хоче саме легалізації канабісу і не хоче вільної економічної зони на Донбасі. Хоча саме останнє питання є нагальнішим у сучасних реаліях, а його реалізація може наблизити нас до завершення війни.
Висновок — отримати бажаного ефекту від абияк проведеного всенародного опитування не вдалося. І в нинішніх реаліях уже навряд чи вдасться. Бо люди — не дурні.
Будь-яка владна ініціатива має базуватися на соціальній відповідальності всіх членів команди — від самого президента до останнього виборця. Тож якщо робити по-іншому, то вийде, як у всім відомій приказці: "Не треба на дзеркало нарікати, коли пика крива".
Олег Петровець, для УП
Колонка — матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
