Чи змінять місцеві вибори екологічну політику в містах?
Чи змінять місцеві вибори екологічну політику в містах?
На сьогоднішній день проблема екології в Україні є досить актуальною. Ми живемо у вкрай забруднених містах. Станом на 2019 рік у Києві, Дніпрі, Одесі та багатьох інших містах України рівень забруднення повітря перевищує норму.
Нещодавно відбулися місцеві вибори. Більшість партій представили у своїх програмах екологічну складову. Та чи достатньо цього? Чи почнуть керівники громад та місцеві депутати реалізовувати свої програми в частині вирішення екологічних питань?
Як реалізовувались екологічні питання в таких містах, як Київ, Одеса, Харків та Дніпро протягом останніх п'яти років?
За даними аналізу ресурсно-аналітичного центру "Суспілля і довкілля", екологічна складова у програмі була наявна у 52 з 132 політичних партій, що брали участь у місцевих виборах 2015 року, тобто лише у 39,4%.
Із партій, які отримали більшість місць у радах вищеназваних міст, лише чотири мали положення щодо питань охорони довкілля, але також варто відмітити, що більшість програм мають суто декларативний зміст щодо питань з охорони навколишнього середовища.
Лише одна партія з чотирьох мала комплексне бачення екологічної ситуації в країні та детальний план дій щодо цього (партія "Укроп").
Варто розуміти, що наявність у програмі партій положень щодо проблем екології не означає, що партія буде їх реалізовувати. Чому такі висновки? У звітах про виконання бюджету деяких міст взагалі відсутня інформація щодо видатків на охорону навколишнього середовища.
А ті екологічні заходи, які профінансовані коштом міських бюджетів, комплексно не вирішують екологічних проблем.
Наприклад, у звіті щодо виконання бюджету міста Одеси за 2019 та 1 півріччя 2020 року екологічні питання згадуються в контексті реалізації кредитного договору між Північною Екологічною Фінансовою Корпорацією і Одеською міською радою в частині підвищення енергоефективності закладів бюджетної сфери.
А в звіті про виконання бюджету Харкова за 2019 рік взагалі не вдалося знайти витрат, спрямованих на екологічні проєкти.
Міські голови давали різні обіцянки: у 2016 році Геннадій Кернес запевняв харків’ян, що протягом трьох років у місті буде збудований сміттєпереробний комплекс. На реалізацію цього проєкту Світовий банк виділив 44 млн доларів, але станом на 2020 будівництво ще не завершено.
Міський голова Києва Віталій Кличко обіцяв залучити інвесторів до будівництва заводів із переробки сміття в рамках програми першочергових кроків Київського міського голови. Проте станом на 2020 рік помітних успіхів за цим напрямком не помічено.
Хочеться згадати у позитивному ключі Дніпровську міську раду, яка у 2016 році затвердила на 4 роки Комплексну програму екологічної безпеки та впровадження сталого екологічного низьковуглецевого розвитку міста.
Що пропонували в цьому аспекті політичні партії та кандидати на посади міських голів на місцевих виборах 2020 року?
Свої передвиборчі програми партії та кандидати на посади голів Одеси, Києва, Харкова наповнили декларативними положеннями щодо питань охорони навколишнього середовища.
Партія "Слуга Народу" зазначила лише три пункти щодо охорони довкілля, пообіцявши створити законодавчі стимули для будівництва сміттєпереробних заводів, запровадити електронне маркування дерев для протидії незаконній вирубці лісів та кримінальну відповідальність за незаконну вирубку лісів і грубі порушення правил поводження з відходами.
Багато положень програми мають відношення більше до національного рівня, менше можна зустріти положень щодо вирішення проблем на місцевому рівні.
Читайте також: 4 проєкти українських школярів, які допоможуть щонайменше відтермінувати екологічну катастрофу в Україні
У програмі партії "Блок Кернеса — Успішний Харків" також зазначено лише шість пунктів, без детального опису дій щодо поліпшення екологічної ситуації. У програмі відмічено, що партія продовжить працювати над тим, що вже було розпочато у Харкові.
Це такі активності, як: запровадження сортування сміття, збільшення кількості та якості місць для відпочинку та зелених зон, розширення і вдосконалення інфраструктури для велосипедистів, громадського транспорту та електромобілів, реалізація програми зеленого розумного міста.
Пункт, який хочеться відмітити — продовження будівництва безпечного Дергачівського полігону ТПВ із утилізацією полігонного газу та виробництвом електричної енергії. Як уже було зазначено, Геннадій Кернес своєї обіцянки закінчити будівництво у 2019 році не виконав.
Чинний мер Одеси — Геннадій Труханов перед виборами обіцяв збільшити кількість зелених насаджень, врятувати Куяльницький лиман та збирати сміття по-новому. Обіцянка щодо зелених насаджень видається особливо цікавою в контексті боїв, які ведуть екоактивісти Одеси проти забудов зелених зон та приморських схилів.
Показовою також є ситуація, коли українці зі всіх регіонів спостерігали за багатосерійною епопеєю з прибиранням танкеру Delfi з одеського узбережжя.
У своїй програмі партія "Удар" зазначила:
"Україна належить до країн, що сприяють поглибленню глобальної проблеми зміни клімату, оскільки знаходиться у двадцятці країн, які є найбільшими емітентами CO² у світі, а наша економіка має одну із найбільших високо вуглецевих економік. Україна є лідером серед енергетично неефективних держав світу".
Визнавати проблему, однозначно, важливо. Проте боротьба з кліматичною кризою не має залишатись на рівні розмов. На цьому ж наголошують екоактивісти, які виходять на кліматичні страйки в Києві.
У Харкові навколо Коксохіму рівень вмісту шкідливих речовин у повітрі перевищує норму в 5 разів, і ця проблема не вирішується місяцями. Заради справедливості, варто відзначити, що місцева рада має мінімальні можливості впливу на екологічний контроль за діяльністю промислового підприємства. Ці повноваження належать Державній екологічній інспекції України.
А поки місцеві лідери ситуативно реагують на проблеми екології, проблема глобального потепління в Україні загострюється: середня температура взимку 2019-2020 була на 2 градуси Цельсія більша, що перевищує кліматичну норму на 6 градусів.
Поки ЦВК поступово оприлюднює встановлені результати виборів, екзит-поли показують, що дійсні міські голови Одеси, Києва, Дніпра та Харкова набирають більшість голосів. Навіть за умови проведення другого туру виборів у деяких із міст, вони мають усі шанси залишитися на своїх посадах після виборів, а їхні партії — отримати більшість у міських радах.
Тож можна припустити, що наступні п'ять років сподіватись на прориви у вирішенні екологічних проблем у великих містах не варто. У такій ситуації вкрай важливою має стати активна позиція громадянського суспільства щодо впливу на місцеві органи влади та посадовців для вирішення екологічних питань.
Ольга Дьоміна, для УП
Колонка — матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
